Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов

 

Кушим І.В.,  Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Педагогічні особливості формування загальної мети трудової підготовки школярів

Кожний школяр повинен одержати трудову підготовку, яка буде потрібною йому в будь-якій сфері діяльності. Метою трудового виховання і навчання учнів, як підкреслюється в документах про  загальноосвітню і професійну школу, є  прищеплення любові до праці і пошани до людей праці; ознайомлення учнів з основами сучасного промислового і сільськогосподарського виробництва, будівництва, транспорту, сфери обслуговування; формування у них в процесі навчання й роботи трудових навиків і вмінь; спонукання до свідомого вибору професії й отримання первинної професійної підготовки.

Постановка вказаної загальної мети трудової підготовки школярів обумовлена перш за все тим, що серед різних видів діяльності людини провідне місце займає праця, і служить могутнім засобом розвитку всіх сил і здібностей (духовних, етичних, фізичних) людини. В суспільстві саме праця обумовлює багатобічний вплив на формування особистості, оскільки виступає способом задоволення людських потреб, творцем суспільного багатства, чинником суспільного прогресу, засобом формування людини й розвитку суспільства в цілому.

Загальна мета трудової підготовки школярів конкретизується стосовно її складових частин постановкою відповідних завдань. Завдання (як і цілі) трудової підготовки учнів широкі: вони вказують на єдність виховної, розвиваючої, політехнічної, практичної (творчої), профорієнтації й професійної спрямованості. Для розгляду цих завдань умовно розділимо їх на дві групи, враховуючи, що вся сукупність повинна розв'язуватися взаємозв'язано і комплексно.

До першої групи віднесемо завдання, зв'язані переважно з  вихованням учнів і їхнім розвитком:

·          вироблення усвідомленого відношення до навчання, етичний і інтелектуальний розвиток особистості, фізичний розвиток;

·          виховання працьовитості, потреби в праці, суспільної активності, пошани до людей праці, якості дбайливого відношення до суспільного надбання й рідної природи;

·          розвиток творчих здібностей учнів в процесі їхнього залучення в технічну творчу діяльність.

Відповідно до цих завдань трудову підготовку школярів починаючи з першого класу здійснюють так, щоб вони все більше проникали думкою про працю, свідомістю того, що праця — це перша життєва потреба людини. Учні в процесі навчання й праці виховуються на прикладах етичної поведінки, поступово усвідомлюють суспільну значущість своєї праці. В процесі трудового й допрофесійного навчання школярі привчаються до самостійності й наполегливості у вирішенні трудових задач, вчаться планувати й виконувати суспільно корисні справи, працювати колективно.

Друга група завдань трудової підготовки вказує головним чином на необхідність здійснення в єдності політехнічної освіти і з'єднання навчання з продуктивною працею. Ці ж завдання характеризують специфіку предмету, покликаного давати тим, що вчиться загальнотрудові й професійні знання про предмети, засоби і процеси праці, озброювати уміннями і навичками. В дану групу включено наступні завдання:

·          формування трудових навичок і вмінь, технічних, технологічних, конструкторських і первинних економічних знань, необхідних для участі в суспільно-корисній, продуктивній праці; вживання знань з основ наук в трудовій діяльності;

·          розширення й поглиблення політехнічного кругозору учнів, ознайомлення їх із загальними науковими основами та єдиними організаційно-економічними принципами сучасного виробництва;        

·          ознайомлення з масовими робочими професіями, формування стійких інтересів до певних видів праці, спонукання до свідомого вибору професії та отримання первинної професійної підготовки;

·          підготовка до необхідних і доступних видів праці.

Широта і багатоплановість цілей і завдань трудової підготовки учнів обумовлюють необхідність використовування різноманітних шляхів її здійснення. Вони є певною системою.

Вивчаючи загальноосвітні предмети, школярі засвоюють знання  загальних наукових основ сучасного виробництва, закономірностей і принципів, що використовуються в трудових процесах; знайомляться з сферами (областями) професійної діяльності та деякими конкретними професіями. Досягається це перш за все завдяки ілюстрації явищ і законів природи і суспільства, що вивчаються, прикладами про типові предмети, засоби і процеси праці, узятими з життя підприємств і з більш широкої соціальної практики; проведенню виробничих екскурсій і акцентуванню уваги учнів на основних виробничих і суспільно-політичних функціях робітника; розповідям і бесідам про професії, новаторів виробництва; використанню не тільки навчального, але й доступного виробничого устаткування для проведення лабораторних робіт і практикумів. Вказані і схожі з ними форми і методи, вживані вчителями, сприяють посиленню ролі вивчення основ наук в трудовому вихованні, політехнічній освіті й професійній орієнтації.