Педагогічні науки. Сучасні методи викладання

Бартіш Г.В., викладач ,

Львівський інститут банківської справи

Університету банківської справи НБУ

Дидактичні особливості вивчення іноземних мов

Англійська мова посідає перше місце серед іноземних мов, що вивчаються в Україні, Європі та цілому світі. Найчастіше вона використовується співрозмовниками, у яких рідними мовами є інші. На сьогодні залишається актуальним принцип особистісно-орієнтованого підходу до викладання іноземних мов, з об’єктивним урахуванням особливостей засвоєння матеріалу кожним студентом зокрема.

Зовнішня та внутрішня політика України, її стратегічний курс на поглиблену демократизацію всіх сфер життя і приєднання до європейської та світової спільноти ставлять нові цілі та завдання перед освітянами в галузі навчання іноземних мов. Одним із завдань українських педагогів, психологів, лінгвістів є створення найефективніших методів навчання мов з чітко визначеною комунікативною спрямованістю.

Науково-методологічна стратегія розробки конкретних методів навчання ґрунтується на таких загальних принципах:

1 Гуманістична перспектива вивчення мов;

2 Постійне мовне самовдосконалення;

3 Комунікативно-інтелектуальний розвиток студента;

Визначаються три основні рівні володіння іноземними мовами та мовленнєвими компетенціями:

1) Розуміння,

2) говоріння,

3) письмо.

Комунікативна здатність людини ґрунтується на таких компетенція:

· мовленнєва (розуміння, говоріння);

· мовна (знання фонетики, письмо, графіка, орфографія, лексика, граматика);

· дискурсивна (комунікативні вміння, пов’язані з умовами реалізації окремих мовленнєвих функцій із застосуванням адекватних моделей-зразків);

· соціокультурна та соціолінгвістична;

· стратегічна, що полягає у розвитку здатності студентів до самостійного навчання та самовдосконалення, бажання спілкуватись і розуміння інших.

Під час вивчення іноземної мови важливу роль відіграють комунікативні здібності як педагога, так і того, хто навчається. Причому технологією спілкування або інтерактивними формами взаємодії, спочатку мають оволодіти викладачі іноземної мови, щоб потім використовувати їх у роботі зі студентами.

Ефективність навчання значною мірою залежить від того, яка роль відводиться іноземній мові у професійній підготовці сучасного спеціаліста. Вищі навчальні заклади, де відповідно до європейських стандартів, знання іноземної мови на рівні вільного спілкування з іноземними діловими партнерами вважається невід”ємною ознакою сучасного професіонала, іноземна мова вивчається впродовж 8 семестрів (близько 1000 навчальних годин).

Розглянемо основні дидактичні засади ,які забезпечуватимуть якомога повніше оволодіння іноземною мовою студентами немовними спеціальностей, тобто дидактичні принципи. Не заперечуючи важливості загальнодидактичних принципів (науковості, наочності, доступності та ін.), визначимо систему специфічних принципів для навчання іноземних мов. До них можна віднести: принцип інтерактивності, комунікації, диференціації, модульності, міжмовної аналогії, побудови іншомовлення на відомому рідною мовою змісті, аудіювання.

Принцип інтерактивності передбачає моделювання таких навчальних ситуацій під час аудиторного навчання і поза ним, у яких студенти активно діалогізують, дискутують, вправляються у мовленні.

Дослідження показують, що інтерактивне навчання дозволяє значно збільшити відсоток засвоєння матеріалу. Зокрема, підчас дискусій засвоюється більше 50% матеріалу, а в процесі практичних дій – 75%. Якщо говорити про безпосереднє мовлення студентів, то воно складає близько 20% часу заняття. Причини цього:

1 принцип інтерактивності не розглядається як один із провідних у навчанні іноземної мови;

2 несформовані методики інтерактивності під час різноманітних навчальних ситуації навчання;

3 непристосованість аудиторій до організації інтерактивного навчання.

4 Незабезпеченість навчального процесу технічними та наочними засобами навчання.

Основою мовлення є засвоєні мовні одиниці, і правила побудови мовних конструкцій. Нові лексичні одиниці найкраще засвоюються під час змодельованих інтерактивних навчальних ситуацій:

5 На дошці (проекторі) записано 10 нових слів, студенти вголос читають їх, шукають аналогії в українській мові;

6 Якщо студенти помиляються у їх вимові, викладач аналізує і виправляє помилки, студенти вдруге прочитують нові слова;

7 Втретє прочитуються нові слова і їхній український варіант;

8 Вчетверте нові слова зачитує диктор із запису, студенти в унісон повторюють пошепки (внутрішнє мовлення) і намагаються запам’ятати;

9 Працюючи в парах, студенти контролюють первинне засвоєння нових слів;

10 Викладач задає тему для діалогу і студенти діалогізують в парах на задану тему, використовуючи нові слова вшосте;

11 Прослухавши магнітофонний запис з використанням нових слів, студенти складають монолог за прослуханим (аудіювання).

У запропонованій моделі засвоєння лексичних одиниць усі студенти є активними учасниками засвоєння нових слів, постійно взаємодіючи між собою, або з різноманітними джерелами знань, причому нові слова повторюються в різних практичних діях не менше семи разів, що відповідає психологічним вимогам до сприймання і запам’ятовування нових знань. Однак змодельована система навчальних ситуацій потребує значної попередньої підготовки викладача, використання необхідних технічних засобів, комп’рної техніки.

Принцип інтерактивності тісно пов’язаний з принципом комунікацій, що випливаєосновної функції мови як засобу спілкування .Оскільки основне завдання навчанню іноземної мови у ВНЗ економічного спілкування – підготовити студентів до спілкування (усного і писемного), тому віддалена мета стає основним методом навчвння.

Принцип комунікації передбачає не лише ставити у навчанні іноземної мови перспективні цілі – підготовити студентів до спілкування у своїй професійній сфері зі своїми закордонними партнерами, а й перетворити навчальний процесс в аудиторіях і поза ними у спілкування студентів між собою, з викладачами, друзями.

Для реалізації цього принципу важливо, щоб кожен студент обрав собі партнера для спілкування. Як правило, це будуть студенти, які мають або однаково високий рівень знання мови, або, ставлячи перед собою конкретні цілі, спілкуються з між собою студенти

із високим рівнем знання мови і середнім, середнім і низьким. Завдання викладача спонукати стулентів до спілкування іноземною в позааудиторний час. Як показують дослідження зі збільшенням аудиторного часу на вивчення іноземної мови, наприклад, вдвічі, обсяг засвоєних знань не зростає пропорційно. Навіть за умов використання продуктивних навчальних технологій обсяг засвоєних знань зростає максимально на 20-30% і оптимального значення досягає тоді, якщо іноземною мовою послуговуємуся щоденно. Тому, якщо технічно зорганізувати навчання таким чином, що в аудиторіях оперативно засвоюється ядро визначених знань, а в процесі організованого поза аудиторією навчання у спілкуванні проводиться їх повне засвоєння.

Якість навчання іноземної мови суттєво залежатиме від вивчення і технологічного врахування індивідуальних психологічних особливостей студентів. Як правило, в одній групі за долею вступних випробувань збираються різні, за ступенем навченості з іноземної мови, студенти:

1 З високим рівнем знання мови(випускники спеціалізованих шкіл, гімназій);

2 З достатнім рівнем знання мови;

3 З низьким рівнем знання мови.

Що більший за обсягом розривів між студентами групи, то зменшується ефективність аудиторного заняття. Найвищий коефіцієнт продуктивності заняття досягається з гомогенною групою. Якщо з групами студентів суміжних спеціальностей (“Банківська справа”,”Облік і аудит”,”Фінанси”) організовується навчання впродовж трьох років організовується за однаковими навчальними планами, то уможливлюється сформувати підгрупи за рівнем знання іноземної мови. Тоді максимальна гомогенність груп дозволяє досягти оптимальних результатів у навчанні мови.

Принцип диференціації – це і врахування стартових рівнів знання іноземної мови для формування гомогенних груп і вивчення психологічних можливостей студентів з метою адаптування до них обсягу навчального матеріалу, методів, прийомів і форм навчання.

Навчальний процес характеризується неперервністю і дискретністю. В основі дискретності навчання лежить обсяг навчального матеріалу. В основі дискретності навчання лежить обсяг навчального матеріалу. Для іноземної мови - це кількість лексичних одиниць, граматичних правил, мовних конструкцій, які характеризуються модулем. Під час формування модуля потрібно дотримуватись певних вимог:

1 Цілісність і тематична спрямованість навчального матеріалу;

2 Логічна завершеність лексичних і граматичних одиниць;обсяг навчального матеріалу відповідає визначеному часу для організації його засвоєння.

Принцип модульності передбачає організацію навчання іноземної мови за логічно завершеними частинами (модулями), які характеризуються посильним обсягом навчального матеріалу для засвоєння за визначений час. Для організації модульного навчання необхідно визначити загальний обсяг навчального матеріалу і розподілити його на логічно завершені частини - модулі.

Реалізувати принцип міжмовної аналогії можливо, якщо викладач досконало володіє не лише іноземну мову, але й свою рідну. Плануючи для засвоєння визначену сукупність нових слів, потрібно диференціювати їх на декілька груп: слова, які мають спільне походження з українськими; слова, які незалежні від інших мов. Це дасть можливість значно полегшити засвоєння студентами нових лексичних одиниць. Теж саме стосується й граматичних засад. Суттєво впливатиме на якість вивчення іноземної мови,якщо навчальні дисципліни професійного циклу повторно вивчати іноземною мовою.

Для розвитку усного мовлення необхідно створювати для студентів реальнее мовне середовище. Мова йде про аудіювання, спілкування з іноземними студентами та навчальні практики за кордоном.

Бартіш Галина Василівна

Львівський інститут банківської справи НБУ

Викладач

79053 Львів, вул.. Наукова 12 кв.32

Тел. 2229931 м.т.80671912002