Найдеш О., Костюк Ю.

Чернівецький національний університет

Фонетико-семантичні зв'язки початкових приголосних сполучень [fl – fr] в німецькій мові

Проблема вивчення взаємозв'язку «звук-зміст» є актуальною та багатогранною і неодноразово висвітлюється в лінгвістиці та психолінгвістиці. Оскільки цей зв'язок проявляється у звуконаслідувальних і звукосимволічних словах, то й історія фоносемантичних ідей – це вивчення звуконаслідування і звукосимволізму [2, с.10].

Звукова зображальність, тобто властивість слова, яка полягає в наявності необхідного, суттєвого, повторюваного, та відносно стійкого недовільного зв'язку між фонемами слова й ознакою об'єкта-денотата, яка вбачається в основі номінації, є базою фоносемантики, яка вивчає "значимість", "значеннєвість" звука [1, с. 5].

Усвідомлені звуки людського мовлення слугують зовнішною формою мови, яка глибоко пов'язана з їхнім змістом. Взаємозв'язок "звук-зміст" є актуальною проблемою в сучасній лінгвістиці та психолінгвістиці [3, с. 23].

Вивченням проблеми фоносемантики займалися такі зарубіжні науковці: Ш. Баллі, Д. Болінджер, Л. Блумфілд, К. Бюлер, Д. Вестерман, Г. Лейбніц, Г. Мюллер, Г. Пауль, Е. Сепір, І. і М. Тейлори, а також науковці вітчизняної психолінгвістики: С. В. Воронін, А. М. Газов-Гінзберг, О. Журавльов, О. Гурджієва, В. В. Левицький та інші.

Щоб більш детальніше проаналізувати багатогранне явище фоносемантизму, нами досліджуються початкові фонемні сполучення німецької мови [fl-], [fr-] та їх фонетико-семантичні зв'язки [4].

Для визначення семантичного потенціалу слів існує декілька підходів щодо систематизації лексичного складу: семантичні поля, лексико-семантичні та лексико-граматичні групи слів, синонімічні ряди тощо. В даному дослідженні було використано метод формування лексико-семантичних груп та компонентного аналізу словникових дефініцій. Зі словника Дудена [5] було виписано всі безпрефіксальні прості лексеми з початковими фонемними сполученнями [fl-], [fr-] з їх першими значеннями. Всього було досліджено 334 одиниці з початковими фонемними сполученнями [fl-] і 285 одиниць з фонестемою [fr-]. Кожну лексико-семантичну групу (ЛСГ) об'єднувала спільна сема. Наприклад, до групи з семою «плавний» належить такий ряд слів: Fluß, fließen, Fließbarkeit, Fließ, flußauf; «мерехтіти»: flimmern, flimmernd, Flimmer, flackern, flammig, flirren.

Для слів з початковим фонемним сполученням [fr-] також виділились окремі групи зі спільними значеннями. До прикладу, значення «дружній, радісний» характерне для таких слів: froh, freundlich, Freude, Freudigkeit, Freund, Freundchen, Freundin, freuen, Freundlichkeit, Freundschaft.

Проаналізувавши слова з даними фонестемами, а також їхні семантичні компоненти, ми дійшли висновку, що для слів з початковими фонемними сполученнями [fl-] характерні значення «плавність», «гнучкість», «повільність», «мерехтіння», а для слів з фонестемою [fr-] – «радісний», «грубий», «різкий».

Всього нами було виділено 15 семантичних підкласів для лексем з фонемним сполученням [fl-] і 14 – для [fr-]. Для зручності подаємо одержані результати у таблицях.

Таблиця 1

Кількісна характеристика понятійно-семантичного потенціалу фонестем

[fl-fr]

За даними одержаних результатів найбільш яскраво відношення «звук-значення» лексем з фонестемою [fl-] проявляється в підкласах слів, що означають «якості, риси характеру людини» (71 одиниця): flapsig, flau, flatterig, flunkern, flattieren, Flenner, Flitschen, Flatterer; «флора-фауна» (40 одиниць): Fliege, Floh, flockig, floristisch, Flora, fluddern, Flachs, Flüchter, Flamingo; «засоби техніки» (35 одиниць): Fleier, Flegel, Fleuert; «природні явища» (34 одиниці): Flatsch, flimmern, Flocke, Flamme, flauen, Flut; «виробничі процеси» (32 одиниці): fluhen, flegeln, flambieren, Flickerei, Flößerei, flottieren; а в словах з початковими приголосними [fr-] виділено підкласи слів, що позначають також «якості, риси характеру людини» (74 одиниці): freundlich, Freundschaft, Freund, Frechling, Frechdachs, Fratz, Frömmler, fromm; «абстрактні поняття» (50 одиниць): Fremdheit, Frechheit, fremden, frandieren, Frische, früh, Freude, Fraglosigkeit; «власні назви» (39 одиниць): Franzose, Franken, Friesen, Frankfurt, Freia, frankophil, frankfurtisch, friesisch; «техніку» (30 одиниць): Fräserei, Fräse, Fräser, frondieren, fragil, fritten.

Фонемні сполучення у зв'язку з семантичними одиницями шкал сили, активності, оцінки вже неодноразово досліджувались багатьма науковцями як в німецькій, так і в англійській мові (В. В. Левицьким, Л. В. Бистровою, А. Н. Жерновей, Н. Львовою).

Зокрема, шкала «оцінки» часто досліджується в зарубіжному та вітчизняному мовознавстві, починаючи від виявлення асоціативно-символічного сприйняття як окремих слів та словосполучень, так і окремих звуків та звукосполучень. Для визначення понять за шкалою «оцінки», як «позитивне» та «негативне» сприйняття, ми дослідили лексичний склад фонемних сполучень [fl-fr]. Нами було проаналізовано 334 лексеми з фонестемами [fl-] та 285 одиниць з фонестемами [fr-]. Оцінюючи перше значення кожного слова, ми надали йому «позитивного», «негативного» та «нейтрального» асоціативно-символічного сприйняття за шкалою «оцінки». За даними підрахунків ми одержали такі результати: «позитивне» сприйняття мають 173 одиниці лексичного складу з [fl-], поняття «негативне» мають 127 одиниць та «нейтральне» символічно-асоціативне поняття позначають 34 одиниці.

Інша ситуація спостерігається у досліджуваному лексичному складі початкового фонемного сполучення [fr-]. Більша кількість лексем (170 один.) містять в собі «негативний» потенціал, а «позитивізм» характерний для 98 одиниць, «нейтральне» сприйняття показують решта – 17 одиниць.

Лексеми з початковими кореневими приголосними [fl-], які містять поняття «позитивізму», представлені такими словами: flimmern, Flüchter, Flocke, fliegen, fließen, Fließbarkeit, Fluß, Flieder, Flöte, Flug, Flügel… (всього: 173 один.); «негативізму»: fleckig, flöhen, flegeln, florettieren, Flatsch, Flut, Fleck, fleckig, flach, Fläche, flicken, Flüge, Floh, flüchen, Flucht, flüchten, Flüchtling… (всього: 127 один.); «нейтральності» (більшість з яких позначають власні назви): flämisch, florentinisch, Flamin, Flandern, flandrisch.

Лексичні одиниці з початковими приголосними [fr-], які викликають «мінорно-негативне» сприйняття, такі: Fremde, fremd, Frost, frösteln, Fröstling, frostig, frech, Frechdachs, Fräser, frottieren, fressen, Frevel, Front, Frosch тощо (всього: 170 один.); однак лексеми з [fr-] мають також «мажорно- позитивну» характеристику (всього: 98 один.), яка класифікується в такій лексиці, як: froh, fromm, freundlich, Freund, Freundschaft, Frieden, frei, Freiheit, frisch, Frische, früh, Frühe; та проявляють певну «нейтральність» в словах: Frankfurt, Franzose, Freiberg, Frankreich, Franc, Freia (більшість слів позначають також власні назви). Для доведення ймовірності, вірогідності, а не випадковості одержаного твердження, ми скористалися обрахунками х² при складанні чотирипільних таблиць. Ми порівняли увесь «позитивізм» та «негативізм», що містять як фонестема [fl-], так і [fr-] за такою чотирипільною таблицею:

Таблиця 2

Чотирипільна таблиця «[fl-fr] – шкала «оцінки»

	fl-	fr-
позитив.	173	98
негатив.	127	170
х^2=25,26; к=0,211

Фонестемна лексика з початковим фонемним сполученням [fl-] має «позитивне» значеннєве сприйняття, а лексика, що містить фонестему [fr-], асоціюється та містить «негативне» сприйняття. І це твердження є достовірним, бо х²=25,26; а к=0,211.

Отже, підтверджується той факт, що початкові кореневі приголосні фонемні сполучення та семантичний компонент фонестемної лексики перебувають у тісному зв'язку та доводять фонетичну вмотивованість досліджуваних слів.

Список літератури

1. Воронин С. В. Фоносемантические идеи в зарубежном языкознании. – Л.: Изд-во Ленинг. ун-та, 1990. – 200 с.

2. Левицкий В. В. Звуковой символизм. Основные итоги. – Черновцы, 1998. – 130 с.

3. Плотников Б.А. О форме и содержании в языке. – Минск: Высшая школа, 1989. – 254 с.

4. Найдеш О. В. Фонетична вмотивованість і семантичний потенціал фонестемної лексики німецької мови // Науковий вісник Чернів. ун-ту. – Чернівці, 2007. – Вип. 339-340. Германська філологія. – С. 207-222.

5. Duden. Deutsches Universalwörterbuch. // Hrsg. Von G. Drozdowski, - 2 Vollneu. Bearb. Aufl. Mannheim/Wien/Zyrich: Dudenverlag, 1989.- 1816S.