Філологія.

Язык, речь, речевая коммуникация

Ігнатова Н.М.

Кабаченко І.Л.

Національний гірничий університет

Мінливість мови та мовлення

Усе, що ми розуміємо під словом мова, насправді є мовою та мовленням. Розмежування мови та мовлення теоретично обґрунтоване Ф.де Соссюром, швейцарським лінгвістом.

Мова – система одиниць спілкування і правил їх функціонування, тобто словник і граматика. Мовлення – конкретно застосована мова, засоби спілкування в їх реалізації, тобто говоріння (мовленнєвий акт) і результати говоріння (текст).

Мова є явищем відносно стабільним. Однак не можна не помітити, що, наприклад, давні мови відрізняються від сучасної. Поступові кількісні зміни у мові протягом століть зумовили такі якісні зміни, що сучасному мовцеві важко зрозуміти давні тексти. Отже, мова – це одночасно і жива діяльність, і продукт минулого.

Для того, щоб добре усвідомити сучасний стан мови, необхідно дослідити її історичний розвиток. Відповідно до двох підходів стосовно вивчення мови, розрізняють синхронічне та діахронічне лінгвокраїнознавство.

Синхронія – 1) стан мови в певний момент її розвитку, в певну епоху; 2) вивчення мови в цьому стані.

Діахронія – 1) історичний розвиток мови; 2) дослідження мови в часі, в її історичному розвитку.

Глибинне пізнання мови можливе лише за умови всебічного її вивчення як у синхронії, так і в діахронії. Мова є суспільним явищем і перебуває в тісному зв’язку з суспільством. Вивчення іноземної мови, яка є невід'ємною частиною культури, повинно бути і вивченням народу, його країни та культури.

Мова – загальнонародне явище. Народ – творець і носій мови. Мова розвивається і змінюється за своїми об’єктивними законами. Деякі актуальні історизми використовуються і в наш час.

Bauernhof – щось між "хутором" та "фермерським господарством".

Kneipe – національний тип "пивної".

Stollen – спеціальний різдвяний кекс.

Сучасні явища:

Bafög – закон, згідно якого студенти мають право на кредит для отримання вищої освіти, та сам кредит

Wende – 1989-1990 рр. – об'єднання Німеччини.

Kultusministerium – міністерство освіти, виховання, мистецтва і культури в Німеччині.

Запозичення:

Recycling – переробка відходів та виробництво з них вторинних продуктів.

Walkman – аудіоплейєр.

Лексика з регіональною специфікою:

Billet (Швейцарія) = Fahrkarte,

Schofföör (Швейцарія) = Fahrer

scho? (Швейцарія) = tatsächlich?

Ономастична лексика:

Berliner Mauer – Берлінська стіна (символ розділу Німеччини).

BMW – Bayrische Maschinenwerke. (автомобільний концерн і марка автомобіля).

Термінологія:

ab Werk/ab Lager – умови продажу, коли всі витрати несе покупець.

schwerer Wasserstoff = das Deuterium – дейтерій.

das Düsenflugzeug – реактивний літак.

der Redoxvorgang – окисно-відновний процес.

Ознакою кожного суспільства є наявність у ньому різних соціальних прошарків. Виховання, професія, різне розподілення ролей суттєво впливають на мовні прояви. Підмова дорослих та молодіжна мова мають специфічні ознаки. У молодіжній мові з'являються жартівливі жаргонізми drücken замість fahren, Matte замість Geld.

За вченням В. фон Гумбольдта, "мова тісно переплітається з духовним розвитком людства і супроводжує його на кожному етапі локального прогресу чи регресу, відбиваючи в собі кожну стадію культури. Тільки в мові виявляються найтонші і своєрідні риси народного духу". Потреба в поповненні змісту освіти соціокультурними аспектами визнається сьогодні першочерговим завданням як на загальноєвропейському, так і на національних рівнях. Аналізуючи досвід провідних європейських країн щодо змісту навчання іноземної мови, можна виявити впливові чинники мінливості мови і мовлення. Насамперед великий вплив мають суспільно-політичні умови. Іноземна мова інтерпретує події і відбір лексики як рідної, так і іноземної. Для розуміння деяких образних метафор необхідна наявність фонових знань. Die Ampelkoalition – die Ampel (світлофор) = коаліція СДП (Соціал-демократична партія Німеччини – червоний колір), ВДП (Вільна демократична партія – жовтий колір) та партія зелених.

Відомо, що німецька мова, як і будь-яка розвинена національна мова, є неоднорідна. Літературній мові протистоять територіальні діалекти та різні повсякденно-розмовні форми, відомі в германістиці під збірною назвою Umgangssprache. Усі ці явища знаходять своє віддзеркалення в мові і німецька мова у ФРН поступово перестає бути ідентичною собі у минулому і не може бути ідентичною в усіх відношеннях німецькій мові в Австрії або в Швейцарії. В умовах різних самостійних соціумів мова не може розвиватися, не придбавши свої характерні риси, сукупність яких в процесі історичного становлення і утворює різновид системи і норми літературної німецької мови, званий національним варіантом. Внаслідок комунікативних потреб суспільства в мові з'являються нові слова чи неологізми. Кожні 3-5 років словниковий склад мови (ДУДЕН) поповнюється новими (6%) неологізмами.

Sputnik (1957), Intersputnik (1971), Orbitalstation (1967), Kopplungsmodul (1975);

Der Entsorgungspark – парк для ліквідації ядерних відходів;

Die Mauer – (Берлінська) стіна;

Das Asyl – політичний притулок;

DDR – Nostalgie – ностальгія за НДР.

На мінливість мови і мовлення значний вплив має збільшення кількості англо-американізмів:

Politikal Correctness = die politische Korrektheit – політична коректність;

Law-and-order = Gesetzt und Ordnung – закон і порядок (принцип у політиці).

Наприклад, в англійській мові приблизно 40-50% французьких та латинських запозичень, причому більшість з них стосуються галузей науки та культури. Мова, в якій багато запозичень з стародавнього культурного спадку (слов'янські, романські мови) свідчить про те, що вона сприймається сусідами як "не зовсім чужа" – її легше вчити і розуміти. Однією з тенденцій сучасних літературних мов є їх інтернаціоналізація, яка почалася вже давно. Деякі види особливо важливої інформації (цифри; одиниці виміру; науково-технічна, медична термінологія; піктограми тощо) мають всі відомі інтернаціональні значення. Але мови не тільки змінюються, але й стрімко скорочуються. Слідом за "Червоними книгами" фауни та флори з'явилися "червоні книги" мов. (Червона книга, 1994). Як вважає Крістіан Леман (Німеччина) кількість мов світу найбільшою була в ХV столітті. За оцінками експертів щорічно зникає близько 12 мов, до кінця ХХІ ст. з 6000 мов Землі залишиться тільки 10% мов.

В Західній та Центральній Європі на початку 60-х рр. ХХ ст. активізуються процеси національного відродження мов і культур. Розвиток і функціонування мови значною мірою зумовлені станом суспільства. На стан мови впливають демографічні процеси, рівень загальної освіти народу, розвиток науки, створення державності тощо.

Таким чином можна зробити висновки, що процеси змінювання мови і мовлення це віддзеркалення "картини світу" і вираження суспільної свідомості людини.

Література

1. Соссюр Ф. де. Курс общей лингвистики.- М.: УРСС, 2004.

2. Гумбольдт фон, Вильгельм. Избранные труды по языкознанию.- М.: Прогресс, 1984.

3. Фёдоров А.В. Основы общей теории перевода.- М., 2002.

4. Розен Е.В. На пороге ХХI века.- М., 2000.