Федоренко Ю.П.

Полтавський державний педагогічний університет ім.В.Г.Короленка

Доцільність і особливості використання аудіо і відео матеріалів на уроках іноземної мови

Прикметною ознакою сучасного етапу суспільного розвитку є зростання значущості англійської мови як мови міжнародного спілкування. У сучасних умовах розвитку освіти зміст навчання спрямований на забезпечення можливості спілкування осіб, в процесі якого зустрічаються різні норми та моделі поведінки, різний вік та умови спілкування, різні ціннісні орієнтації особистості. З розвитком комунікативного підходу до вивчення іноземної мови змінилася не тільки організація процесу навчання. Процес навчання реалізується відповідно до реального спілкування, завдяки моделюванню основних закономірностей мовленнєвого спілкування. Постійний розвиток науки і техніки спонукає до модернізації процесу навчання, тим самим вимагаючи від освітніх закладів запровадження сучасних технологій, яке за відсутністю іншомовного оточення стає необхідним. Проблемою використання аудіо та відео технологій у навчальному процесі займалися у своїх наукових дослідженнях Тернопольський О.Б., Зубченко О., Ніколаєва С.Ю. та інші. В нашій країні використовуються спеціальні курси, а саме: „Get ready”, „WOW”, „Headway”, „Streamline”. Елементи цих навчальних програм використовуються у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів та вищих навчальних закладів. Зміст вказаних навчально-методичних матеріалів сприяє формуванню та розвитку комунікативної компетенції учнів, підвищенню мотивації вивчення мови та є невичерпним джерелом навчального матеріалу.

Діяльність кожної людини пов’язана з великою кількістю психологічних факторів. Психологи стверджують, що саме використання аудіо та відео матеріалів у навчальному процесі значно покращує кінцеві результати і значно більше спонукає учнів до комунікативної діяльності. Беручи до уваги зацікавленість учнів засобами масової інформації, які є для них найбільш видовищними та здатними викликати інтерес і підтримувати увагу досить тривалий час, психологічно обґрунтуємо доцільність використання аудіо та відео навчальних посібників. Використовуючи фрагменти відеозаписів та звукових записів ми спонукаємо до дії зорові та слухові центри людини, які в свою чергу, впливають на процес засвоєння та запам’ятовування матеріалу. Використання відео та аудіо записів використовуються ще як засіб гармонізації взаємин, мети, намірів, уявлень, думок усіх учасників навчального процесу. Така гармонізація забезпечує зберігання їхнього емоційного сприйняття навчальної дійсності і реагування на цю дійсність, що забезпечує створення оптимального психологічного клімату для навчання і здобуття найкращих результатів. Цей процес отримав в психології назву НЛП (нейролінгвістичне програмування) і був вперше розроблений в 70-х роках американськими дослідниками Р.Бендлером і Дж.Грайндлером. Ці вчені психоаналітики дійшли висновку про те, що в основі будь-якого процесу навчання має бути емоційний фактор, який або спонукає учнів до засвоєння знань, або виробляє у них стійкий мотив до протистояння. Роль і місце емоційного фактора як необхідного компонента у процесі навчання відображається і у визначенні поняття „цілісне навчання”. Основу концепції „цілісного навчання” складають дані нейрофізіологічних та нейропсихологічних досліджень проміжної симетрії півкуль головного мозку.

В сучасній школі використання аудіо і відео записів на уроці є не тільки доречними, а й обов’язковими. Робота з такими матеріалами на уроці урізноманітнює види діяльності учнів в процесі навчання іноземній мові. Аудіо і відео матеріали роблять урок цікавим для всіх учнів, підвищує рівень мотивації вивчення іноземної мови, дає можливість працювати з автентичними зразками іноземної мови [2],[3].

Зупинимося докладніше на можливостях використання відео- та аудіо записів у процесі навчання іноземної мови. Останнім часом зарубіжна школа особливу увагу приділяє досягненням в галузі сучасних технологій. Поступово створюються загальнонаціональні розгалужені структури ресурсів інформатики, аудіо- та відео засобів для навчальних закладів, з використанням яких перед ними відкрилися небачені досі перспективи у розв’язанні важливих завдань підвищення ефективності навчального процесу.

Відеозасоби не вважаються новою технологією, але нажаль, у навчанні іноземних мов у школах навчання за відео курсами не використовується. Лише у шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови вчителі та учні працюють з відеокурсами. Потенціал відео методу для комунікативного викладання мови очевидний. З усіх доступних засобів він забезпечує найточніше відображення мови у користуванні, тому що вона вживається конкретними мовцями, тісно пов’язана з певною мовною ситуацією, а її комунікативна мета підсилюється цілим рядом візуальних закодованих немовних характеристик (пози, міміка, жести). Експерти Ради Європи вважають, що на відміну від телебачення та кінофільмів, які також необхідно використовувати для вивчення мови, відео метод має декілька переваг. Якщо продукція телебачення сприймається скоріше як програми, які замінюють викладача, ніж як джерела, що можуть бути використані для взаємодії між викладачем та учнем, то нова відео технологія дозволяє використовувати записи із зупинками або вибірково; розділення двох каналів (аудіо та відео) і використання стоп-кадру дозволяє проводити дискусію щодо відео зображення. Учням можна запропонувати після перегляду відео уривка без звукового супроводу спробувати визначити де відбувається дія та про що йде мова. Виділяють дві групи вправ відеозаписів: відеовідгук, де учні зайняті в різних комунікативних ситуаціях, відеозапис, що використовується для детального обговорення, та відеопроект, де відео є засобом для таких учнівських робіт як документальний фільм, рекламний ролик, новини. Технологія використання відеокамери дає гарну мотивацію навчання та спонукає учнів до роботи над вдосконаленням комунікативних умінь.

При відборі фрагментів автентичних відеофільмів для навчання лексики велике значення має визначення раціонального співвідношення зорової та звукової інформації у фрагментах. Роль та варіанти такого співвідношення завжди привертали увагу дослідників, які займалися проблемами навчального телебачення. Деякі дослідники вважають, що зоровий ряд є основним компонентом відеофонограми (Е. Г. Багіров, С. Л. Равич); інша група дослідників пропонує приділяти більше уваги звуковому ряду, мотивуючи це тим, що «звуковий ряд набуває все більшої поліфонічності відносно зображення та самостійної змістової насиченості, що несе нове трактування зоровому ряду». Крім того, ряд методистів (S.Cіrder, R.Sherrington) висловлює думку про необхідність рівноправності двох компонентів (мовлення та зображення) у відеофонограмі, особливо при навчанні іноземної мови.

Мовлення у фрагменті відеофільму, який використовується для навчання лексики, є джерелом іншомовної лінгвістичної та екстралінгвістичної інформації, дає загальну характеристику відеоряду, конкретизує деякі деталі. Як відомо, слово доповнює зображення, підсилює, деталізує його, керує процесом перегляду фільму. Словесний ряд має всю ту інформацію, яка не може бути відображена зоровим рядом.

Зоровий ряд, що відображає природну ситуацію, показує середовище, обставини дії, є органічно пов’язаним з темою, може формувати у учнів певні додаткові асоціації, допомагає зрозуміти залежність, що існує між мовою, мовленням та ситуацією завдяки безпосередньому чуттєвому сприйняттю. Саме автентичні фрагменти відображають функціонування мовних одиниць в реальних ситуаціях, тобто, відбувається процес «контекстуалізації». Крім того, зоровий ряд автентичних матеріалів є різноманітним і може поєднувати в собі жанрові та виразні можливості наукового, хронікально-документального та мультиплікаційного кіно.

Таким чином, саме, синтез слухової і зорової наочності забезпечує лінгвістичну та екстралінгвістичну основу, що є важливою умовою для оволодіння іншомовним мовленням, а співвідношення цих компонентів у відеофонограмі повинно вирішуватись в залежності від предмета вивчення, від конкретних завдань навчання. Перевага того чи іншого ряду може зберігатися протягом фрагмента або переходити від звуку до зображення і навпаки.

Екстралінгвістичному компоненту подій відеоматеріалу необхідно приділяти значну увагу, тому що середовище, оточення не можуть бути пасивними, вони органічно пов'язані з темою, з сюжетом і мають певну драматичну силу. Крім того, вважається доцільним використовувати такі фрагменти на початковому етапі роботи з відеофільмами. Саме фрагменти, які мають ідентичність зорового та звукового рядів, є матеріалом для вправ, що готують учнів до аудіювання тексту, формують здогадку про значення незнайомих слів за контекстом.

Список використаних джерел.

1. Бичкова Н. І. ”Типологія відеофонограм для навчання усного іншомовного спілкування” // Методика викладання іноземних мов.—К; Освіта 1992р. Вип.21, с. 68-71.

2. Верисокін Ю. І. Відео фільм як засіб підвищення мотивації учнів//Іноземна мова в школі.-2003.-№5-6.с.31-34.

3. Яхунов Т. О., Верисокін Ю. І. Типологія кіноінформації та її використання для навчання лексики соціокультурним компонентом//Іноземні мови.-2000.-№3.с.33-36.