Бикович Т.В.

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича,

Факультет іноземних мов, 5 курс

Науковий керівник: канд. філол. наук, доцент Близнюк М.І.

Методика викладання англійської мови на першому курсі

мовного вузу (Перехід до основного курсу)

Успішне завершення початкового періоду забезпечує студентам підготовку всіх необхідних для роботи над мовою навичок і робить перехід до основного курсу “гладким і безболісним”. Слухо-мовні навички студентів у результаті систематичного диференційованого тренування виявляються цілком підготовленими до подальшого їхнього розвитку в основному курсі , а елементарні навички письма й розпізнавання буквеного складу слова цілком достатні для того, щоб приступити до читання текстів і виконання письмових вправ. Потрібно мати на увазі, що окремі види роботи, призначені для підготовки всіх цих навичок у початковому періоді , не повинні припинятися після його закінчення; вони лише міняють форму, види й типи вправ, продовжуючи безперервно тренувати мовні навички студентів [ 1, c.127 ].

Робота над настановними вправами повинна продовжуватись до кінця семестру. Одночасно ведеться робота над труднощами вимови кожного тексту:

1) слова кожного уроку в обов'язковому порядку запам’ятовуються через тренування їх у вимові;

2) з кожного тексту відбираються важкі словосполучення, які повинні служити матеріалом для попереднього тренування студентів;

3) ведеться подальша робота над розвитком навичок інтонації в читанні;

4) відбираються тексти і вірші для вивчення напам'ять. Більшість цих видів тренування проводиться на уроках фонетики відповідно до програми педагогічних університетів.

У цьому ж курсі нормативної фонетики (у другому семестрі ) викладається в систематичному порядку весь теоретичний матеріал початкового періоду: даються визначення, терміни, таблиці класифікації звуків та ін. Викладання ведеться англійською мовою.

Робота над правилами читання повинна тривати при вивченні лексики кожного уроку:

1) вводяться, відповідно до матеріалу тексту, нові правила читання (різні окремі випадки);

2) усі винятки, що зустрічаються в кожному тексті, обов'язково виділяються викладачем і супроводжуються вказівками , що сприяють їхньому запам'ятовуванню;

3) проводяться вправи на розбір слів по буквах й різні форми диктантів, що зв'язують і диференціюють вимову й написання.

Заняття по виробленню правильного почерку, систематично проведені в початковому періоді, повинні підготувати студентів до виконання всіляких письмових робіт основного курсу. При успішнім проведенні цих занять викладач позбувається від необхідності виправляти неправильне написання в роботах із граматики й творах. Це значно сприяє повноцінності та зібраності в роботі студентів, не говорячи вже про вимоги, які будуть висунуті їм як викладачам англійської мови.

Засвоєння алфавіту, тобто тверде знання назв букв і їх порядку, також впливає благотворно на навчальні заняття в основному курсі . Гарне знання алфавіту радикально допомагає студентам у вивченні орфографії, надзвичайно пожвавлює цю роботу, даючи можливість усної перевірки, виводить її з вузьких рамок диктанту. Крім того, перші ж спроби користуватися алфавітними словниками доводять, наскільки суттєве знання порядку букв, отримане на початковому періоді .

Надзвичайно велику роль відіграє лексична підготовка студентів у початковому періоді як у семантичному , так і фонетичному (вимовному) аспектах. Пройшовши ґрунтовний курс тренувальних вправ, студенти підготовлені до всіх основних видів фонетичної будови слів у сучасній англійській мові; деякі вправи безпосередньо призначені для такої підготовки. Але основним етапом у лексичній підготовці є , звичайно, створення лексичного ядра, і з цього погляду не можна вважати лексику усних занять незмінною. Тотожність словника усних занять і перших уроків підручника надзвичайно істотна, тому що вона забезпечує перехід до роботи над текстом у лексичному відношенні .

Найпростіші граматичні механізми усних тренувань також повинні відбивати граматичний матеріал початкових уроків підручника. Із цього погляду , так як і в лексиці, тренування повинні доповнюватися граматичними моментами, які з тих чи інших причин стануть необхідними в початковому періоді .

Незважаючи на те, що детальні граматичні пояснення на усних заняттях не завжди доречні, студенти повинні мати до початку основного курсу стійкі усні навички у вживанні найпростіших конструкцій. Систематична робота із граматики, що починається в основному курсі, отримує, таким чином, заздалегідь підготовлений "стартовий момент ". Елементарні граматичні механізми, що докладно пояснюються і закріплюються письмовими вправами, виявляються вже засвоєними в усному аспекті . Ця обставина також сприяє легкості переходу до основного курсу.

Значні переваги, завдяки попередній підготовці студентів у початковому періоді , отримує також робота над розвитком усних навичок в основному курсі. За допомогою усних тренувань викладач заздалегідь формує у студентів навички нормально реагувати на задане питання, усуває сором’язливість, розвиває вміння усно виражати прості думки англійською мовою, виховує ретельне й дбайливе відношення до вимови в усному мовленні . Усе це не тільки полегшує перехід до основного курсу, але і є запорукою розвитку навичок англійської мови в подальшій роботі.

В основному курсі, усні тренування непомітно переходять у так звані усні введення (Oral Introductions) , які звичайно проводяться перед читанням тексту кожного нового уроку, а також підводять і до всіх інших видів роботи, ставлячи за мету розвиток усних навичок.

Викладена вище система, що полягає із двох вступних лекцій, дванадцяти лекційно-настановних занять і групових практичних уроків, що чергуються з ними, повинна привести до досягнення мети початкового періоду, тобто всебічної підготовки студентів до роботи над вивченням англійської мови в основному курсі . Усі вимоги, висунуті на початковому періоді , знаходять своє місце на тих або інших етапах системи. Методичні труднощі різних навичок мови строго диференційовані, з врахуванням їх єдності у мовній діяльності, а окремі види роботи продумані й розподілені у відповідності з часом необхідним для планомірного розвитку цих навичок.

При цьому необхідно враховувати, що успішні результати роботи на цьому складному й відповідальному етапі практичного курсу не можуть бути забезпечені тільки раціоналізацією методики. Вирішальним фактором є кваліфікація викладача, його знання, слух і вимова , його вміння й майстерність. Без цих умов навіть найбільш досконала методика — безжиттєва, найбільш раціональна система залишиться лише "проектом складної машини", яку ще потрібно побудувати й механізмом якої потрібно навчитися управляти .

Літератури:

1. Рогова Г.В. Методика обучения английскому языку ( на англ. яз.). - М.: Просвещение, 1983.

2. Трахтеров А. Л. Практический курс фонетики английского языка. - М.: Высшая школа, 1988, c.127.