Чайковська Т. В.

Хмельницький національний уныверситет

ГАЗЕТНИЙ МАТЕРІАЛ ТА ЙОГО ПЕРЕКЛАД

У наші дні спостерігається стрімкий розвиток різного роду засобів масової інформації. Одним з таких засобів є газета. Важко визначити, скільки на сьогодні в Україні є газетних видань. До того ж і призначення їхнє дуже різне. Це видання для майбутніх мам і дітей, видання розважального, пізнавального, інформаційного характеру тощо. Надходять до України також видання американського та англійського походження.

 Перш за все, газета – це засіб інформації й переконання, розрахований на масового читача, який повинен змусити себе читати. Зазвичай газету читають в умовах, коли зосередитись досить важко: за сніданком, у метро, на роботі під час обідньої перерви і т.п., тому існує необхідність організувати усю інформацію таким чином, щоб швидко повідомити лише основне і щоб прочитання тієї чи іншої статті не вимагало попередньої підготовки. Крім тематики, яка постійно повторюється, в газеті з’являється будь-яка інша тематика, актуальна або для певного читача, або у якийсь певний період. Але згодом усі ситуації, які колись були новими, також починають повторюватися. Ця повторюваність, а також брак часу у журналіста на ретельну обробку матеріалу веде до частого використання штампів. Усе це і створює певні стилістичні фактори газетного тексту [1, с. 344].
 Газетному та публіцистичному стилям притаманні усі мовні функції за винятком естетичної та контактної. Хоча, за словами науковців, точніше буде сказати, що ці функції не відсутні, а мають особливий характер і виконуються головним чином графічно, тобто шрифтами заголовками, які повинні кидатися в очі й привертати до себе увагу ще здалеку [1, с. 345].
 Під час перекладу газетно-публіцистичного матеріалу, як і будь-якого іншого, необхідно звичайно зберігати експресивні риси оригіналу і загальний тон викладу інформації, тому необхідно звертати увагу на характерні риси матеріалу, який перекладається. Сюди відносяться: стислість викладення (слід уникати зайвих слів); характер термінології й номенклатури (перекладач повинен зважати на те, як той чи іншій термін передається мовою, на яку він перекладає); наявність образних виразів, емоційно забарвлених місць, які, як і в художній літературі, неможна опускати; чіткість синтаксису, особливо коли йдеться про довгі складні речення (у газетному тексті природнім є поділ довгого речення на більш короткі) [3, с. 240].  Важливими також є і такі характерні риси як розмовно-фамільярний характер ряду матеріалів; забарвленість стилю використанням жаргонізмів, перифраз тощо; офіційність титулів і звернень; особливий характер газетних заголовків; лексичні особливості газетно-інформаційних матеріалів; особливий характер виділення абзаців; використання термінів [2, с. 214].
 Велике значення для перекладача під час роботи з інформаційними матеріалами має вміння розуміти і швидко перекладати газетні заголовки англомовної преси, особливо це суттєво при усному перекладі та у реферуванні. Науковці виділяють таких три основних фактори, якими обумовлюються особливості заголовків: 1) основне значення заголовка у газеті полягає в тому, щоб зацікавити читача, привернути його увагу до поданого матеріалу; 2) заголовок повинен у короткій формі повідомити зміст статті або виділити найважливіші факти; 3) заголовок повинен переконати читача, викласти основну ідею опублікованого матеріалу [2, с. 215].
 Заголовки становлять дуже специфічну особливість англомовних газетних текстів. Перекладач повинен уважно ставитися у заголовках до скорочень, термінів-синонімів, скорочених термінів, а також багатозначних термінів. Часто використовуються ідіоматичні вирази, метафори, можна також спостерігати таке явище як гра слів, яку науковці відносять до неперекладеного у перекладі. Дуже багато у газетних статтях цитат, прямої мови, відповідно виділеної лапками.
 Слід зазначити, що перш ніж перекладати заголовок, потрібно спочатку уважно проаналізувати кожен його компонент і ознайомитися із змістом самої статті (це здебільшого стосується письмового перекладу). Не обійтись перекладачу і без допоміжної літератури, тобто будь-який перекладач повинен мати під рукою крім звичайного словника, ще й різного роду термінологічні, фразеологічний словник і обов’язково словник скорочень, якими можуть виявитися як терміни, так і географічні назви. 
 
ЛІТЕРАТУРА
 
1. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык. Учебник для вузов. – 4-е изд., испр. и доп. – М.: Флинта: Наука, 2002. – 384 с.
2. Комиссаров В. Н., Рецкер Я. И., Тархов В. И. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Высшая школа, 1965. – 268 с.
3. Федоров А. В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы): Для ин-тов и фак-тов иностр. яз. Учеб. пособие. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1983. – 303 с.