Сергєєв Р.С.,

аспірант кафедри адміністративного та господарського права ОНУ

ім. І.І.Мечникова (м.Одеса)

Щодо питання розмежування непереборної сили та форс-

мажору в галузі електроенергетики

Порушення договірної дисципліни у електроенергетиці передбачає нарахування штрафних санкцій. Метою цього докладу є дослідження таких видів юридичних фактів як непереборна сила та форс-мажор, що звільняють споживача електроенергії від обов’язку нести відповідальність за порушення умов договору. В юридичній науки немає одностайної правової позиції щодо розмежування чи ототожнення понять «непереборна сила» та «форс-мажор». Для того, щоб розглянути правову природу непереборної сили та форс-мажору, спочатку варто визначити їх поняття, ознаки, їх співвідношення.

Непереборна сила - дія надзвичайної ситуації техногенного, природного або екологічного характеру, яка унеможливлює надання відповідної послуги відповідно до умов договору [1, ст. 1]. Крім того, поняття непереборної сили зазначено в декількох постановах Кабінету Міністрів та наказах профільних Державних комітетів, наприклад, у Постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення" [2]. Отже, можна зробити висновок, що непереборна сила - це юридичний факт, за яким законодавець пов’язує звільнення від відповідальності. Поняття невідворотної сили повинно аналізуватися з врахуванням конкретних можливостей конкретної особи щодо конкретної події, яка мала місце.

Головним критерієм оцінки події в галузі електроенергетики, на нашу думку, є дії боржника, який вжив все від нього належне, але не зміг виконати зобов’язання внаслідок події, яка для нього стала непереборною, а її наслідки – невідворотними.

Ми поділяємо думку окремих вчених, які вважають, що категорія непереборної сили містить в собі лише явища природного характеру. Суспільні ж явища, які не дозволили контрагенту належним чином виконати договірні зобов’язання по постачання електроенергії, повинні охоплюватися поняттям форс-мажор і бути конкретизовані контрагентами безпосередньо в укладеному договорі про постачання електроенергії.

Форс-мажором відповідно до Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України [3] є надзвичайна і непереборна за даних умов сила (стихія, страйк, локаут, інший промисловий розлад, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, саботаж, акт вандалізму, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, нестача води через погодні чи довкільні умови, вибух, вина чи невиконання станцією своїх зобов'язань), дію якої неможливо упередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу і яка є обставиною, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань. Також поняття “форс-мажорні обставини” продубльовано в Правилах користування електричною енергією [4].

Підкреслимо, що форс-мажорні обставини мають різний зміст стосовно різних видів угод. До них можуть бути віднесені наступні надзвичайні ситуації екстремального характеру: природні, техногенні економічні, соціально-політичні. Дана класифікація, звичайно, умовна, адже кризові явища часто проявляються комплексно й тісно взаємозалежні між собою. Так, сьогодні з урахуванням стану енергосистеми України надзвичайні ситуації, що загрожують її живучості [5], можуть носити одночасно технічний, економічний і соціально-політичний характер. В міру посилення економічної та політичної стабільності значимість надзвичайних ситуацій буде знижуватися. [6, с. 31].

Ми вважаємо, що враховуючи специфіку електроенергетичній галузі, крім природних катаклізмів до форс-мажорних можуть бути віднесені також дії державних органів щодо законодавчого обмежування але ліцензування окремих видів діяльності. Крім того, у тексті умов договору про постачання електричної енергії слід більш чітко зазначити, що відноситься до змісту форс-мажорних обставин, вказати окремі події (наприклад, недолік сировини, невиконання зобов'язання субспоживачем і т.д.), настання яких покликано звільнити боржника від окремих комерційних ризиків. Однак для запобігання можливості судового оскарження випливає, на нашу думку, окреслити в окремий пункт договору наступне - не може бути умовою, необхідною для наявності форс-мажору, відсутність достатніх коштів у боржника. Те ж слід сказати й про ситуацію, коли зобов'язання може бути виконане тільки шляхом відкриття процедури банкрутства.

Література

1. Про житлово-комунальні послуги: Закон України від 24.04.2004 р. № 1875-ІV // www.rada.gov.ua

2.Правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення // Затв.постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 №  1497.

3. Договір між членами Оптового ринку електричної енергії України // Затв. Національною комісією з питань регулювання електроенергетики, від 15.11.1996 № б/н.

4. Правила користування електричною енергією: Затв. постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України  від 22.11.2006 р. № 1497) // www.rada.gov.ua

5. Визначення поняття "живучість" як складової надійності будь-якої технічної системи, дане в ДСТУ 2860-94 «Надійність техніки. Терміни та визначення».

6. Сулейманов В.Н., Кацадзе Т.Л. Влияние чрезвычайных ситуаций на живучесть электроэнергетических систем // Энергетика и электрификация. - 1998. - №1.