Право / 2. Административное и финансовое
право
Глотова Д.В., керівник Кондрат'єв
В.О.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Бюджетні
правопорушення в Україні: правові аспекти
Організація та функціонування ефективної системи державного
фінансового контролю - обов'язковий елемент державного управління, і тому
фінансовий контроль повинен здійснюватися не автономно, а як важлива ланка в
загальній системі державного управління.
Загалом можна стверджувати, що система управління в Україні характеризується
розбалансуванням прямих та зворотних зв'язків. У країні склалася, з одного
боку, надмірно розгалужена, а з іншого — недостатньо мобільна та дієздатна система
органів державного фінансового контролю. Серед очевидних ознак низького рівня
організації та стану державного управління і фінансового контролю — численні
порушення законодавства у використанні бюджетних коштів.
Аналіз результатів проведених Рахунковою палатою
впродовж десяти років контрольно-аналітичних заходів підтверджує зроблений
висновок, що більшість бюджетних правопорушень набули системного характеру і
повторюються з року в рік.
За десять років діяльності Рахунковою палатою виявлено
бюджетних правопорушень незаконного, а також неефективного використання коштів
Державного бюджету України та державних позабюджетних фондів на загальну суму
41 млрд грн. (незаконне — 25,2 млрд
грн, неефективне - 15,8 млрд
грн.). Тільки за 2005 р. було виявлено бюджетних порушень, тобто незаконного
використання коштів Державного бюджету України та держаних позабюджетних фондів
на загальну суму понад 3,7 млрд грн., неефективного
їх використання — 5 млрд грн., що в сумі становило
8,9 млрд грн.
Що ж саме треба розуміти під бюджетними правопорушеннями?
Згідно ст. 85 Бюджетного кодексу України заборонено "...планувати та
здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів, а також здійснювати
впродовж бюджетного періоду видатки на фінансування бюджетних установ
одночасно з різних бюджетів". У Законі "Про Державний бюджет України
на 2007 рік" стаття 50 передбачає: "Якщо з відповідного місцевого
бюджету здійснюються видатки, які мають проводитися згідно з Бюджетним кодексом
України з іншого бюджету, така дія кваліфікується як нецільове використання
бюджетних коштів. Обсяги цих видатків безспірно вилучаються з відповідного
місцевого бюджету до Державного бюджету України органами Державного
казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, в
тому числі і за рахунок зменшення трансфертів відповідному місцевому бюджету на
відповідну суму".
Як свідчить практика, не завжди і не всі дотримуються
цих вимог. Керівникам органів місцевого самоврядування та бюджетних установ
слід пам'ятати, що статтями 87—91 Бюджетного кодексу України визначено розмежування
видатків між бюджетами. Зокрема, ст. 87 визначено видатки, що здійснюються з
Державного бюджету. Це — насамперед видатки на державне управління
(наприклад, райдержадміністрації), судову владу, правоохоронну діяльність та
ін. Тобто, якщо з місцевого бюджету виділяються кошти або передається майно
райдержадміністрації, суду чи прокуратурі, такі видатки кваліфікуються як
нецільові.
Нині дуже поширене таке явище, як виділення коштів з
місцевих бюджетів на утримання правоохоронних органів, судів, органів
державної влади. Як правило, органи місцевого самоврядування керуються
прийнятими місцевими програмами. Проте спільний лист Міністерства фінансів
України та Держказначейства України від 02.06.2003 №
03200-05/153/07-06/1097-4827 містить роз'яснення, що "...заходи
зазначених програм не можуть передбачати видатки, пов'язані з утриманням
бюджетних установ з основної діяльності, а саме: виплату зарплати та
нарахувань на неї, поточні видатки, пов'язані з функціонуванням цієї
установи, поточний та капітальний ремонт приміщень тощо".
Отже: яки чином можна визначити шляхи відшкодування цих
порушень?
У 2003 році була прийнята постанова Кабінету Міністрів
України від 26.03.2003 № 386, до якої внесені зміни постановою Кабінету
Міністрів України від 12.03.2005 № 183. Цим порядком визначено, що в разі
встановлення таких порушень один примірник акта ревізії та висновок щодо
необхідності застосування безспірного вилучення коштів з місцевого бюджету
передається Міністерству фінансів, яке приймає рішення щодо застосування
безспірного вилучення коштів з місцевого бюджету шляхом їх стягнення до державного
бюджету або зменшення обсягу трансфертів. Це рішення доводиться до
Держказначейства, відповідного фіноргану, а також до державного органу, який здійснює
контроль за дотриманням бюджетного законодавства. Рішення виконується
протягом 10 днів від дня отримання — незалежно від того, в якому звітному
періоді допущено або виявлено порушення. Тож якщо під час перевірки, яка проводиться
у 2007 році, виявляються такі порушення за минулі роки, вони повинні
відшкодовуватися шляхом прийняття рішення Міністерством фінансів України щодо
безспірного вилучення коштів з місцевого бюджету до державного в сумі, на яку
виявлено порушення.
У 2006 році відповідно до ст. 83 Закону "Про
Державний бюджет України на 2006 рік" постановою Кабінету Міністрів
України від 13.04.2006 № 492 було затверджено Порядок зменшення бюджетних
асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних
коштів у поточному чи минулому роках. Цим Порядком передбачено, що рішення про
зменшення бюджетних асигнувань головному розпоряднику коштів державного бюджету
приймає міністр фінансів, головному розпоряднику коштів місцевого бюджету —
керівник місцевого фінансового органу, розпоряднику бюджетних коштів нижчого
рівня — головний розпорядник коштів відповідного бюджету. Від цього залежить,
кому саме направляти матеріали про факти виявлених нецільових витрат для їх
відшкодування.
Відповідно до затвердженого Порядку для відшкодування
виявлених нецільових витрат копія акта ревізії за підписом керівника
контролюючого органу разом із "Довідкою щодо бюджетного
правопорушення" протягом 5-ти робочих днів після підписання акта
передається місце>4>му фінансовому органу (якщо
це кошти місцевого бюджету і порушення виявлені у головного розпорядника),
Міністерству фінансів (якщо це кошти держбюджету) або головному розпоряднику
бюджетних коштів. Форма довідки та порядок її складання й передачі затверджені
наказом Міністерства фінансів України від 31.03.2004 № 238. У разі
невідшкодування зазначених порушень, а також за допущені порушення
контролюючі органи застосовують заходи впливу згідно з Бюджетним кодексом:
відповідно до ст. 117 — призупинення бюджетних асигнувань; відповідно до ст.
118 — зупинення операцій з бюджетними коштами та застосування адміністративних
стягнень до осіб, винних у бюджетному правопорушенні.
Посадові особи установ мають знати, що за нецільове
використання бюджетних коштів згідно зі ст. 164-12 Кодексу України про
адміністративні правопорушення передбачено штраф від 510 до 1190 грн. За ті ж
самі дії, вчинені повторно протягом року після накладання адміністративного
стягнення, встановлено штраф від 1190 до 1700 гривень.
Необхідно відзначити, що для того, щоб уникнути бюджетних
правопорушень необхідно ретельно стежити за змінами у бюджетному законодавстві
та правильно відносити витрати і доходи до місцевих і державного бюджетів.