УДК 636.4.001.1 (477)

 

ВИКОРИСТАННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАРУБІЖНИХ

ПОРІД В ТОВАРНОМУ СВИНАРСТВІ УКРАЇНИ

В.І. Герасимов, Д.І. Барановський, О.В. Пронь

Харківська державна зооветеринарна академія

 

В Україні свинарство практично є національною галуззю. Генофонд свиней в країні складається з декількох вітчизняних та зарубіжних порід. Найбільш поширеною є велика біла порода, яка у різні періоди історії держави відігравала провідну роль у виробництві продукції свинарства, її частка від загальної кількості породних тварин становила до 95%. Розведення тварин цієї породи в Україні розпочалося спочатку 20-го сторіччя. В 1934 році затверджена українська степова біла порода (М.Ф. Іванов), в 1940 році – миргородська (О.П. Бондаренко), в 1961 році – українська степова ряба (Л.К. Гребень), в 1993 році – українська м’ясна і полтавська м’ясна породи (Б.В. Баньковський та ін.). Остання вітчизняна порода, як самостійне селекційне досягнення, була затверджена в грудні 2006 року під назвою червона білопояса порода м’ясних свиней. Колектив селекціонерів під науковим керівництвом академіка УААН, доктора сільськогосподарських наук, професора В.П. Рибалка створював цю унікальну, високопродуктивну породу протягом останніх 30 років методом складного відтворювального схрещування.

Поряд з вітчизняними в країні використовуються й окремі зарубіжні породи, в основному для створення нових генотипів свиней, а також для виробництва товарної продукції в системі схрещування і гібридизації в якості батьківської форми – це породи ландрас, уельс, велика чорна, дюрок, гемпшир, п’єтрен, естонська беконна і деякі інші.

Був час, коли доля свинини у загальному виробництві м’яса в Україні наближалася до 58%. Найбільша чисельність свиней в господарствах різних категорій була зареєстрована в 1971 році (21,4 млн. голів, або 27,4% від кількості їх в колишньому Радянському Союзі), а рекордний об’єм виробництва свинини (1576 тис. т. в забійній масі) отриманий в 1989 році.

Нажаль і в протилежність обґрунтованій практиці більшості країн, а також наших національних традицій в останні роки в Україні спостерігалося значне скорочення галузі свинарства. Поголів’я свиней зменшилося в 3 рази (на 1.01.2007 року – 7688,2 тис. голів), а виробництво свинарської продукції – більше ніж в 2,5 рази. Зменшення спеціалізованих свинарських господарств (свинокомплексів) було нашою стратегічною помилкою.

Зараз відповідно інформаційній статистиці виробництво свинини у державних підприємствах складає приблизно 10%, в колективних реформованих господарствах – 24%, в індивідуальному секторі – 65% і фермерських господарствах – біля 1%.

За нашим глибоким переконанням, утримання 1-3 голів свиней в кожному подвір’ї, слід розглядати як примусовий вихід, а не генеральну лінію майбутнього цивілізованого суспільства, побудову якого ми бажаємо здійснювати.

В перспективі, за рахунок використання наявного поголів’я, поліпшення кормової бази, а також удосконалення технології виробничих процесів, можливе подальше нарощування виробництва свинини до 1,8-2,0 млн. т з реалізацією її залишків як додаткового джерела валютних надходжень до бюджету країни. Стабілізації, а потім й розвитку галузі будуть сприяти не тільки поліпшенню кормової бази і технології виробництва, але й удосконаленню регіональних систем розведення, а також пошук ефективних поєднань існуючих або створюваних генотипів свиней з метою отримання високопродуктивних помісей та гібридів для відгодівлі.

 

Доцільні поєднання генотипів свиней в системах гібридизації в регіонах України

Області

Варіанти поєднань материнських і батьківських форм

АРК

ВБхУМ, ВБхЛ, ВБхЧБП, ВБхД

Вінницька

ВБхД, ВБхПМ, ВБхВЧ, ВБхЛ (ВЛхВЧ)хЛ, ВБхЧБП

Волинська

ВБхПМ, ВБхЛ, ВБхЕБ

Дніпропетровська

ВБхЛ, ВБхД, ВБхУМ, УМхД

Донецька

ВБхВЧ, ВБхЧБП, ВБхЛ, ВБхУМ

Житомирська

ВБхЛ, ВБхПМ, ВБхД, ПМхЛ, ПМхВБ, ПМхД

Закарпатська

ВБхЛ, ВБхПМ

Запорізька

ВБхПМ, ВБхУСБ, ВБхД, УСБхВБ, УСБхУМ, УСБхПМ, ВБхЧБП

Івано-Франківська

ВБхЛ, ВБхЧБП, ВБхПМ

Київська

ВБхЛ, ВБхПМ, ВБхД, ВБхВЧ, ВБхУМ

Кіровоградська

ВБхВЧ, ВБхУ, ВБхПМ, ВБхД, ВБхУМ

Луганська

ВБхУМ, ВБхЧБП, ВБхПМ

Львівська

ВБхПМ, ВБхЛ

Миколаївська

ВБхЧБП, ВБхУМ, ВБхУСБ, УСБх(ЛхД), УСБхУМ, ВБхД

Одеська

ВБхУМ, ВБхМ, УСБхПМ, ВБхУМ, ПМхВБ, ВБхЧБП

Полтавська

ВБхПМ, ВБхМ, МхВБ, МхПМ, ПМхВБ, ВБхЧБП

Рівенська

ВБхПМ, ВБхЛ, ВБхМ, (ВБхПМ)хПМ, (ВБхПМ)хМ

Сумська

ВБхВЧ, ВБхМ, ВБхУ, (ВБхВЧ)хВЧ, (ВБхУ)хЛ, (ВБхУ)хД

Тернопільська

ВБхПМ, ВБхЛ, ВБхЧБП

Харківська

ВБхЛ, ВБхД, ВБхПМ, ВБхУМ, ВБхУ

Херсонська

ВБхУМ, ВБхД, УСБхУМ, УСБхЛ, УСБхД, ВБхЧБП

Хмельницька

ВБхМ, ВБхД, ВБхВЧ, (ВБхМ)хД, (ВБхМ)хВЧ, ВБхЧБП

Черкаська

ВБхПМ, ВБхЧБП, (ВБхЛ)хД, ВБхЛ, ВБхЧБП

Чернівецька

ВБхД, (ВБхЛ)хД, (ВБхЛ)хПМ, (ВБхУ), ВБхЧБП

Чернігівська

ВБхПМ, ВБхМ, ВБхЛ, ВБхД, (ВБхЛ)хЛ, (ВБхЛ)хД

 

Примітка: Умовні позначення порід:

ВБ- велика біла, Л.- ландрас, УМ – українська м’ясна, М – миргородська, ЧБП – червона білопояса, УСБ – українська степова біла, ВЧ – велика чорна, Д – дюрок, У – уельська, ЕБ – естонська беконна.

Породи свиней та інші генотипи використовують як в чистоті, так і методом міжпородного схрещування чи поєднання відселекційованих в певному напрямку продуктивності відповідних генотипів свиней (гібридизація). При цьому доцільно в якості материнських використовувати велику білу, миргородську та українську степову білу породи, а як батьківські форми – м’ясні породи.

Дотримання наведеної схеми кращих поєднань генотипів свиней сприятимуть забезпеченню підвищення ефективності вітчизняної галузі свинарства.