Авраменко У.О.

Донецький Національний університет економіки та торгівлі

ім. М.І. Туган-Барановського

Хедж-фонди в системі управління міжнародними інвестиційними ризиками

Дослідження системи управління міжнародними інвестиційними ризиками та розкриття суті сучасних інструментів управління ними набуває поширення в умовах специфічного розвитку ринків.

Новою концепцією стало визначення ролі хедж-фондів в системі управління міжнародними інвестиційними ризиками.

В сучасному розумінні хедж-фонд - це зазвичай приватне інвестиційне партнерство, яке інвестує, головним чином, у публічні цінні папери чи похідні фінансові інструменти. Але деякі з інвестиційних фондів не обмежують свою діяльність за такими напрямами, а працюють також і на інших ринках, наприклад товарних. Згідно з інвестиційною енциклопедією хедж-фонд - це портфель інвестицій під агресивним управлінням, що використовує розширені інвестиційні стратегії, такі як левередж, довгі, короткі та деривативні позиції на місцевих та міжнародних ринках з метою отримання високих доходів [2]. Юридично хедж-фонди частіше за все засновані у формі приватного інвестиційного партнерства, відкриті для участі обмеженої кількості інвесторів та потребують великої суми початкових мінімальних інвестицій. Інвестиції в хедж-фонди є неліквідними, тому що інвестори часто обтяжені тримати їхні кошти у фонді щонайменш протягом одного року.

Так як хедж-фонди, по суті, не є регульованими, то за їх точною кількістю визначеної статистики не існує. Кількість хедж-фондів (виключаючи фонди хедж-фондів), зросла з оцінених 530 у 1990 до більш ніж 6700 у 2005 році. Ріст попиту інвесторів на продукти хедж-фондів визначає прагнення інвестора до потенційних прибутків від активного управління активами як на традиційному ринку, так і на ринку деривативів. Кількість коштів під управлінням хедж-фондів зросла у чотири рази з 1996 по 2004 рік та очікується збільшення ще у 3 рази до 2010 року (до 2,7 трилліонів доларів США) [3].

В основі доходності хедж-фондів лежить широта використання фінансових інструментів та стратегій. Фонди можуть виступати гравцями як фінансового, так і товарного ринків та вільно відкривати короткі та довгі позиції, використовувати спреди та опціонні позиції на будь-якому з цих ринків. Хедж-фонди визначаються як інвестиції, які пропонують ризик та дохід, який нелегко отримати за умов інвестування у традиційні інструменти. Як результат, хедж-фонди часто представлені як ті, що допомагають диверсифікувати ризик та підвищити очікуваний дохід від рівня ризику традиційного портфеля інвестицій.

Для гри інвестора на високодохідному ринку існує ще один механізм – фонд хедж-фондів. Рівень дохідності фонду хедж-фонду дещо відрізняється від рівня дохідності окремого хедж-фонду. По-перше, фонди хедж-фондів часто потребують додаткової винагороди, відображаючи свій додатковий менеджмент активів та контролюючу роль. Крім цього, менеджери фонду хедж-фондів часто дотримуються більш активного управління фондами в межах їх стратегії.

Багатостратегічний фонд хедж-фондів є механізмом управління ризиками через встановлення балансу між багатьма стратегіями та багатьма менеджерами. Наприклад, МакКензі - хедж-фонд альтернативних стратегій дуже вдало комбінує багато стратегій, такі як конвертований арбітраж, глобал-макро, нейтрального ринку, коротких\довгих позицій акцій, кризових цінних паперів та керованих подіями. Результатом є те, що низька кореляція між цими стилями може бути поєднана у портфель хедж-фондів з дійсно низьким ризиком.

Загальний зріст інвестицій в хедж-фонди призвів до появи ряду компаній, що пропонують індексні продукти хедж-фондів. Широке використання інвестиційних можливостей забезпечує переваги диверсифікації портфеля, який не може бути реплікований за допомогою традиційних акцій, облігацій та інвестиційних стратегій нерухомості. Для альтернативних інвестицій, саме таких як хедж-фонди, інвестори повинні підвищувати свій рівень обізнаності, щоб додавати переваги своєму інвестиційному портфелю. Для отримання максимального значення дохід/ризик логічним розвитком подій треба, окрім заохочення інвестиційних менеджерів із специфічними знаннями традиційного ринку, заохочувати спеціалізованих менеджерів, які можуть забезпечити додаткові прибутки за таких умов ринку та використання таких фінансових інструментів, які зазвичай недоступні для звичайного інвестиційного менеджера, тобто хедж-фонди. Окрім того, додатково інвестори мають порівнювати виключний дохід кожного стилю хедж-фонду, щоб впевнитись, що такий стиль не дублює існуючі інвестиційні можливості [1].

Література:

1. «Теорія інвестицій», 2008р., Дамаскіна М.В. Хедж-фонди, с. 7-11

2. www.investopedia.com

3. http://www.rediff.com/money/2005/aug/10guest.html