Дмитрієнко Д.А.

к.е.н. Сухарев П.М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Аналіз прийняття рішень щодо джерел фінансування реальних інвестицій

Рішення, що стосуються інвестицій, завжди вагомо впливають на майбутнє, а тому повинні бути ретельно обміркованими. Оцінюючи швидкість окупності інвестицій, дуже важливо розрахувати термін експлуатації нового обладнання, в першу чергу у зв’язку зі швидкими темпами його морального старіння по мірі удосконалення технологій. Управління реальними інвестиціями містить в собі розробку інвестиційної стратегії, що у свою чергу ґрунтується на інвестиційній політиці. Управління, інвестиційна стратегія та тактика підприємства реалізується через вибір стратегічних цілей і завдань та методів їх досягнення. Політика управління реальними інвестиціями становить частину загальної інвестиційної політики підприємства, що забезпечує підготовку, оцінку і реалізацію найбільш ефективних реальних інвестиційних проектів [4].

Загальні проблеми теорії та практики аналізу реального інвестування отримали висвітлення в працях таких вчених як: В.П. Савчука, С.Ф.Голова, В.С. Лєня та ін. Але ряд проблем, пов’язаних з прийняттям рішень щодо реальних інвестицій, залишається недостатньо розробленими і вимагає свого рішення. Однією з них є прийняття рішення щодо джерел фінансування реальних інвестицій.

Ціллю даної статті є аналіз основних напрямів та джерел фінансування капітальних інвестицій на підприємстві.

Рішення про капітальне інвестування – ці рішення, які стосуються довгострокового планування інвестицій в основні активи та їх фінансування [1].

Серед джерел фінансування інвестицій виділяють: власні фінансові ресурси та внутрішні резерви, позикові фінансові кошти, знов залучені власні фінансові ресурси, які отримують від продажу акцій та пайових внесків фізичним та юридичним особам, фінансові ресурси іноземних інвесторів, грошові кошти холдингу спрямовані на розвиток конкретного підприємства, кошти державного бюджету [3].

Особливу увагу необхідно звернути на дві принципово важливі особливості вартості власних фінансових ресурсів підприємства, накопичених їм у процесі своєї діяльності. На перший погляд здається, що якщо підприємство вже має деякі фінансові ресурси, то нікому за них платити не треба. Це помилкова точка зору. Справа в тому, що маючи фінансові ресурси, підприємство завжди має можливість вкласти їх, наприклад, в які-небудь фінансові інструменти і тим самим заробити на цьому. Тому мінімальна вартість цих ресурсів є «заробіток» підприємства від альтернативного способу вкладення наявних в його розпорядженні фінансових ресурсів. Таким чином, підприємство вирішив вкласти гроші у власний інвестиційний проект, припускає вартість цього капіталу, як мінімум, рівну вартості альтернативного вкладення грошей [2]. Структура власних та позикових коштів підприємства надані на рис. 1[4].

Рис.1. Структура власних і позикових фінансових ресурсів

Основна відмінність між власними та позиковими фінансовими ресурсами полягає в тому, що відсоткові платежі вираховуються до податків, тобто включаються в валові витрати, в той час як дивіденди сплачуються з прибутку. Ця особливість є джерелом додаткової вигоди для підприємства.

Якщо підприємство має інвестиційну потребу у 2000000 грн. та має два альтернативні джерела фінансування – випуск звичайних акцій і отримання кредита. Вартість обох джерел 20%. Інвестиційний проект, незалежно від джерела фінансування, принесе доход 8500000 грн., собівартість продукції (без відсоткових платежів) складає 5600000 грн. (табл.1)

Таблиця 1. Розрахунок чистого прибутку альтернативних джерел фінансування реальних інвестицій

	Фінансування інструментами власності, грн.	Кредитне фінансування, грн.
Виручка від реалізації	8500000	8500000
Собівартість продукції	5600000	5600000
Виплата відсотків, 14,5%	0	200000
ПДВ	1416667	1416667
Валовий прибуток	1483333	1283333
Податок на прибуток	445000	385000
Дивіденди	200000	0
Чистий прибуток	838333	898333

На підставі наведених даних можна зробити висновок, що позикові кошти залучати більш вигідно – економія складає 60000 грн. Даний ефект називається ефектом податкової економії. В якості показника виступає ставка податку на прибуток. Таким чином, в сучасних умовах, кредитне фінансування більш вигідне для підприємства, ніж фінансування за допомогою власних ресурсів. В той же час кредитне фінансування для підприємства є більш ризиковим, так як відсотки за кредит та основну частину боргу йому необхідно повертати в будь-яких умовах, незалежно від успіху діяльності підприємства. Зрозуміло, що для інвестора така форма вкладення грошей є вкладення грошей є менш ризикованою, так як він у відповідності до законодавства може отримати свої гроші через суд. Підприємство, намагаючись зменшити свій ризик, випускає фінансові інструменти власності (акції). Але як залучити інвестора вкласти гроші в ці інструменти, якщо боргові зобов’язання для нього менш ризиковані? Єдиний шлях – залучати інвестора, ретельно обґрунтувавши ефективність проекту, а потім забезпечуючи більш високу плату за залучення належних йому фінансових ресурсів.(табл.2) [4].

Таблиця 2. Матриця прибутковості та ризику джерел фінансування

Матриця прибутковості
Фінансові кошти
	Власні	Позикові
Інвестор	більш прибутково	менш прибутково
Підприємство	менш прибутково	більш прибутково

Матриця ризику
Фінансові кошти
	Власні	Позикові
Інвестор	більш ризиковано	менш ризиковано
Підприємство	менш ризиковано	більш ризиковано

Якщо ми зіставимо обидві матриці, то отримаємо золоте правило інвестування: чим більше ризику вкладення коштів, тим вища прибутковість.

В статті були розглянуті певні проблемні питання, які виникають при проведенні аналізу прийняття рішень щодо джерел фінансування реальних інвестицій. На підставі проведеного дослідження було визначено, що кредитне фінансування більш вигідне для підприємства, ніж фінансування за допомогою власних ресурсів.

Література:

1. Голов, С.Ф. Управлінський облік [Текст] / С.Ф. Голов; К.: Лібра, 2004.-576с.;

2. Савчук, В.П. Фінансовий менеджмент [Текст] / В.П. Савчук; К, 2005.-656с.;

3. Лєнь, В.С. Управлінський облік: Навч.посіб. [Текст] / В.С. Лєнь; К.: Знання-Прес, 2003. – 287с.;

4. Черваньов, Д.М. Менеджмент інвестиційної діяльності підприємства: Навч. посіб. [Текст] / Д.М. Черваньов; К.: Знання-Прес,2003. - 622 с.