Экономические науки/Внешнеэкономическая
деятельность
Рощин Д.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
Імені Михайла Туган-Барановського
Глобальний рівень високотехнологічного
потенціалу України
Інноваційний
розвиток України є запорукою побудови сучасної конкурентоспроможності
економіки, підвищення можливостей використання переваг економічної
глобалізації, розширення ефективних напрямів міжнародної економічної співпраці,
отримання більшої частки світового доходу. Тому, природно, стратегічним
орієнтиром нової парадигми зовнішньоекономічної стратегії України мають бути “якісні
зміни спеціалізації України в світовому поділі праці за рахунок упровадження
комплексної стратегії, орієнтованої на підвищення частки в експорті
інноваційної та традиційної вітчизняної продукції з високим рівнем доданої
вартості, збільшення надання високотехнологічних послуг”[1].
У XX ст. у розвинутих країнах
виник принципово новий феномен – інноваційна система, в рамках яких постійно
зароджуються та розвиваються інноваційні
кластери, що взаємодіють між собою, інтегруються у міжнародному масштабі і
породжують глобальну інноваційну сферу, яка через високі технології продукує
якісно нові товари та послуги, підіймає на новий рівень потреби та формує нову
їх структуру. На ринках високотехнологічної продукції домінують найбільш
розвинуті країни - США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, які
володіють 46 макротехнологіями і контролюють 80% цих ринків. За деякими напрямками до них наближуються Південна
Корея, Малайзія, Сінгапур, Гонконг та інші нові індустріальні країни [2].
На
США припадає 70% світового ринку біотехнологій, крім того 40% ринку
інформаційних технологій, а також 43% ринку медичного обладнання. У цих
напрямках також велику частку займають і європейські країни - відповідно 35 і
28%. Частка вітчизняної наукомісткої продукції на світовому ринку
високотехнологічної продукції становить 0,05-0,1%, в той час, як частка Росії на світовому ринку високих технологій
складає на даний момент близько 1% [2].
Безумовно, в
Україні існує національна інноваційна система, але вона у більшості своїй
відповідає адміністративно-командному типу, а не ринковому, вона є породженням
і продовженням специфічної радянської інноваційної системи. Тому свідчить
товарна структура зовнішньої торгівлі, де зростання експорту відбувається
переважно за рахунок сировинних галузей.
Таблиця 1
Структура найважливіших експортних та імпортних товарів
( % від загального обсягу)
|
|
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
|
Експорт |
|||||||||||
|
Металопро-дукти |
32,6 |
32,3 |
41,5 |
34,0 |
39,1 |
41,9 |
39,3 |
38,2 |
36,6 |
37,9 |
40,9 |
|
Машинобу-дування |
11,8 |
9,8 |
9,6 |
12,0 |
11,1 |
12,0 |
13,7 |
14,1 |
13,5 |
18,5 |
13,1 |
|
Хімія |
9,7 |
11,7 |
10,6 |
10,5 |
11,1 |
12,4 |
10,9 |
9,7 |
10,1 |
9,8 |
10,4 |
|
С/г та харчова галузь |
8,5 |
8,7 |
4,8 |
8,5 |
11,4 |
9,0 |
10,7 |
12,8 |
13,1 |
12,8 |
12,6 |
|
Імпорт |
|||||||||||
|
Енергоресурси |
55,4 |
51,7 |
47,6 |
42,0 |
42,1 |
42,9 |
39,0 |
38,6 |
38,1 |
36,4 |
32,1 |
|
Машинобуду-вання |
14,9 |
13,5 |
15,2 |
21,0 |
17,4 |
17,6 |
20,0 |
21,1 |
22,3 |
25,2 |
26,5 |
|
Хімія |
5,4 |
5,6 |
7,3 |
10,0 |
11,3 |
11,1 |
11,6 |
12,4 |
12,3 |
12,4 |
13,9 |
Джерело:Держкомстат України
Діяльність
українських товаровиробників на світових ринках високотехнологічної продукції
незначна – всього 1,5-1,8 млрд дол, або 0,09% світового ринку, хоча експортний
потенціал більший і оцінюється приблизно у 10-15 млрд дол. Але для його
реалізації необхідно, насамперед, зробити значні зусилля щодо активізації
втілення інноваційної моделі розвитку національної економіки [3].
Конкурентоспроможність
країни визначається, насамперед, здатністю її громадян до інновацій у
науково-технічній, виробничій та соціальній сферах свого буття.
Проблеми
побудови сучасної конкурентоспроможної економіки, розвитку національної
інноваційної системи, ефективного входження до світової економічної системи
можуть бути успішно вирішені, насамперед, через динамічну демократизацію
економічних та суспільних відносин.
Таким чином,
інноваційна система України переживає не найкращі часи свого становлення та
розвитку. Політична та економічна нестабільність в країні не дозволяє створити
систему організаційно-економічного та інформаційного забеспечення розвитку
інноваційних процесів на рівні держави, ефективно працювати в ринку і на ринок
України. Тільки впровадження інноваційної моделі розвитку країни зможе забеспечити
міжнародну конкурентоспроможність національної економіки та її галузей.
Враховуючи
необхідність реалізації обраного Україною інноваційного шляху розвитку
економіки, можна зазначити, що формування науково-технологічного та
інноваційного потенціалу буде успішним лише за умов стимулювання розвитку
високотехнологічних виробництв, заснованих на вітчизняних науково-технічних
розробках, здатних забеспечити конкурентні переваги українським компаніям на
найближчу і довгострокову перспективу.
Література:
1.
Про внутрішне і зовнішне становище України у 2005 р. – К.:Держкомстат
України,2006.
3.
Поручник А. Інноваційний потенціал України та його реалізація в
міжнародному науково-технічному співробітництві // Міжнародна економічни політика.
– 2007. - №1. – С.94-121