Экономические науки / 12. Экономика сельского хозяйства

Доцент кафедри маркетингу, доцент, к.е.н. Мещерський Р.Г., старший викладач кафедри маркетингу, к.е.н. Білоткач І.А.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Показники економічної ефективності капітальних вкладень в сільське господарство.

В  умовах  розвитку ринкових  відносин та деякої кризової дестабілізації підприємницької діяльності в окремих галузях народного господарства України, важливим є визначення економічних  проблеми, розв’язання  яких  сприятиме збереженню та, по можливості, підвищенню ефективності  сільськогосподарського  виробництва. 

Збереження та нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції вимагає відповідного розвитку матеріально-технічної бази галузі. Поліпшення кількісних і якісних показників виробничих фондів здійснюється за рахунок додаткових вкладень матеріальних і грошових засобів, направлених на розширення виробничого потенціалу сільського господарства. Стійкий розвиток галузей агропромислового комплексу в сучасних умовах потребує інвестиційної активності.

Інвестиції – являють собою довгострокові вкладення на оновлення та підтримку в ефективному стані основних фондів (капітальні вкладення) і оборотних засобів в процесі господарської діяльності.

За об’єктами вкладання розрізняють фінансові і реальні інвестиції.
Фінансові - передбачають купівлю цінних паперів, а також цільові грошові внески у виробництво. Реальні інвестиції - це вкладення капіталу з метою приросту матеріально-виробничих запасів, відтворювання основних фондів. Реальні інвестиції називаються капітальними вкладеннями. В системі національних рахунків під реальними інвестиціями розуміються вкладення в основний капітал і на приріст матеріально-виробничих засобів.

За формою відтворення інвестиції поділяються на загальні і чисті. Чисті інвестиції представляють собою різницю між капітальними вкладеннями і сумою амортизаційних відрахувань. Вони показують, скільки вимагається вкласти додаткових засобів при ефективному використанні власних ресурсів.

В сільськогосподарському виробництві інвестиції спрямовуються на:

1. заміну застарілого і зношеного обладнання;

2. впровадження нової технології і застосування сучасної техніки і обладнання;

3. розширення виробництва сільськогосподарської продукції;

4. розвиток нових видів виробництв.

Формування інвестицій в сільське господарство здійснюється на економічній основі з урахуванням швидкості повернення вкладених засобів.

Обов'язковими елементами інвестиційної діяльності в ринкових умовах є:

1. вибір конкурентоздатних проектів на конкурсній основі;

2. орієнтація на швидку віддачу витрат;

3. економічне обґрунтування інвестицій з врахуванням ринку збуту продукції і її якості;

4. врахування виробничих можливостей конкурентів.

На інвестиції в сільському господарстві в ринкових умовах роблять вплив ряд чинників. На одні з них товаровиробник може впливати, а інші обумовлені зовнішніми умовами і не залежать від підприємця.

В процесі виробництва сільськогосподарської продукції відбувається поступове зношення і вибуття основних фондів. Це викликає необхідність їхнього простого, а при нарощуванні виробництва і розширеного відтворювання. Головним джерелом відтворювання основних засобів виступають капітальні вкладення.

Капітальні вкладення представляють собою витрати на створення нових, а також на розширення, реконструкцію і модернізацію діючих основних фондів підприємства. За рахунок капітальних вкладень проводиться як відновлення списаних та непридатних основних фондів, так і надбання додаткових засобів праці, необхідних для розширеного відтворювання.

Ефективність капітальних вкладень в сільське господарство розраховується як відношення економічного ефекту, отриманого у результаті проведення капітальних вкладень, до обсягу цих вкладень. Ефектом капітальних вкладень у сільському господарстві країни є приріст національного доходу, отриманого у галузі, по галузям та підгалузям сільського господарства – приріст прибутку. В умовах зменшення обсягу прибутку результатом капітальних вкладень в сільське господарство потрібно вважати приріст валової продукції в співставних цінах.

Визначають загальну економічну ефективність капітальних вкладень (співвідношення ефекту до капітальних вкладень в захід) та порівняльну (співвідношення економії поточних витрат до оберненої різниці капітальних вкладень по варіантах). Ці співвідношення називають відповідно коефіцієнтами загально (абсолютної) та порівняльної ефективності капітальних вкладень. Розрахунки загальної та порівняльної ефективності капітальних вкладень доповнюють один одного.

Коефіцієнт загальної (абсолютної) ефективності капітальних вкладень розраховується по наступним формулі:

або ,

Де - додатковий прибуток, отриманий у результаті капітальних вкладень; - обсяг капітальних вкладень, що спричинили економічний ефект; та - собівартість одиниці продукції або робіт до та після капітальних вкладень; - обсяг виробництва продукції (обсяг запропонованих послуг) після проведення капітальних вкладень.

Для оцінки ефективності проведених капітальних вкладень використовується нормативний коефіцієнт ефективності (), що вказує на мінімально допустимий рівень віддачі на одиницю проведених капітальних вкладень. Економічно обґрунтованими будуть такі капітальні вкладення, коли .

При визначенні загальної (абсолютної) ефективності капітальних вкладень розраховують строк окупності (), як обернене значення показника економічної ефективності капітальних вкладень (), тобто:

або ,

Зменшення числа працівників (умовно вивільнених робітників) від впровадження нової техніки визначають за формулою:

,

де та - трудоємність одиниці продукції до та після впровадження нової техніки.

Зниження матеріальних затрат () у результаті впровадження нової техніки розраховують по формулі:

,

де та - матеріальні затрати на одиницю продукції до та після впровадження нової техніки.

Порівняльну економічну ефективність капітальних вкладень визначають у тих випадках, коли необхідно вибрати найбільш раціональний варіант капіталовкладень для рішення одної і тієї ж самої задачі. З цією метою використовують формулу мінімуму приведених затрат:

(за рік), або (за нормативний термін окупності),

де - собівартість одиниці продукції, або робіт по і-тому варіанту капіталовкладень; - капіталовкладення по і-му варіанту на одиницю продукції або робіт; - нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капіталовкладень; - нормативний строк окупності додаткових капіталовкладень (або ).

Показники і можуть застосовуватися як в повному обсязі так і у вигляді питомих затрат на гектар, центнер, квадратний метр та т.п.

Порівняльні варіанти капіталовкладень необхідно привести у в співставний вид до об’єму продукції, її структурі, якості, строкам виробництва, а також соціальним ефектам, включаючи охорону навколишнього середовища.

Найкращим з можливих варіантів для капіталовкладень є той, який забезпечує мінімальну суму приведених затрат.

Наукові дослідження в економічній сфері сільського господарства направлені на дослідження дій  економічних  законів  і  форми  їх  прояву,  формування  економічних  відносин  в  агропромисловому  комплексі  країни.  Їх знання  особливо  необхідні  в  умовах  перебудови виробничих  відносин  на  селі,  завданням  якої  є  формування дійсного господаря на селі,  зацікавленого у збільшенні  виробництва  продукції  і  підвищення  її  якості.