Шелест О.Л., Кулачковська В.О.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Управління фінансовими ресурсами підприємств

Для здійснення виробничої діяльності підприємство повинно бути забезпечене необхідними ресурсами (матеріальними, трудовими, фінансовими), при використанні яких відбувається процес відтворення, що супроводжується створенням нової вартості.

Фінансове забезпечення відтворювального процесу складається в покритті відтворювальних витрат за рахунок фінансових ресурсів, які акумулюються суб'єктом господарської діяльності. Саме в процесі управління системою фінансового забезпечення підприємство вирішує питання одержання фінансових ресурсів, управління даними ресурсами і їхнього використання. Оскільки основою діяльності виробничого підприємства є виробництво, то відповідно рух грошових коштів обумовлюється рухом матеріальних ресурсів. Інакше кажучи, галузеві особливості підприємства, його розміри, тривалість виробничого циклу виготовлення продукції визначають структуру й способи фінансування конкретного виду виробничої діяльності.

Для забезпечення ефективного функціонування підприємства необхідним є формування такої структури джерел фінансових ресурсів, яка б сприяла досягненню фінансової стабільності підприємства при мінімізації фінансових ризиків, що неминуче виникають у процесі його виробничої діяльності.

Крім того, оскільки функціонування капіталу на підприємстві характеризується постійним його кругообігом, немаловажним аспектом є розробка діючого механізму використання фінансових ресурсів відповідно до пріоритетних напрямків розвитку підприємства.

Фінансові ресурси являють собою сукупність власних коштів і нагромаджень, сформованих при утворенні підприємства й поповнюваних у результаті виробничо-господарської діяльності за рахунок реалізації товарів і послуг, а також шляхом залучення зовнішніх джерел фінансування (залучених і позикових коштів).

Фінансові ресурси підприємства призначені для виконання його фінансових зобов'язань, фінансування поточних витрат і капітальних витрат, пов'язаних з відтворенням засобів виробництва, а також економічного стимулювання працюючих. Фінансові ресурси направляються також на утримання й розвиток об'єктів невиробничої сфери, споживання, нагромадження, у спеціальні резервні фонди, на задоволення соціальних потреб тощо.

Слід зазначити, що фінансові ресурси виступають матеріальними носіями фінансових відносин.

Джерелами фінансових ресурсів є всі грошові доходи й надходження, які має підприємство або інший господарюючий суб'єкт у певний період, і які направляються на здійснення грошових видатків і відрахувань, необхідних для виробничого й соціального розвитку: інвестицій, авансування в поточні витрати (головним чином, у собівартість), видатків і відрахувань на соціальні потреби в централізовані спеціальні фонди й у бюджети різних рівнів.

Актуальність рішення вищевказаних питань, на наш погляд, обумовлюється проблемами розвитку виробничого процесу суб'єктів господарювання в умовах обмеженості фінансування, що має місце на сьогоднішній день в Україні. Саме тому метою дослідження є вивчення джерел формування фінансових ресурсів підприємств і обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності їх використання.

Для досягнення мети були вирішенні наступні завдання: визначена сутність фінансових ресурсів; надана характеристика джерел формування власних фінансових ресурсів підприємства; охарактеризовано склад позикового капіталу та механізм його залучення; розглянуті переваги і недоліки різних джерел фінансування; розроблені заходи удосконалення управління фінансовими ресурсами; встановлені принципи формування фінансових ресурсів акціонерного товариства та обґрунтовані методичні підходи щодо оцінки ефективності їх використання.

Базою дослідження є відкрите акціонерне товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря». На сьогоднішній день ВАТ "Світло Шахтаря" є одним з найстаріших машинобудівних підприємств, що спеціалізується на виготовленні скребкових забійних конвеєрів, перевантажувачів і головних світильників по індивідуальних замовленнях шахт із урахуванням гірничо-геологічних умов роботи. Обсяги продукції, що випускається, повністю забезпечує потреби вуглевидобувних підприємств України, а також завод здійснює поставки на експорт у Росію, Білорусію, Іран, Індію, Естонію, Китай і Казахстан.

Об'єктом дослідження є фінансові ресурси підприємства, джерела їх формування.

Підприємство для своєї діяльності використовує практично тільки власні ресурси, не бере кредитів у банків, та на кінець 2008 року погасило усі довгострокові зобов’язання. З однієї сторони це добре, що підприємство незалежне від зовнішніх факторів. Але збільшуючи у балансі суму боргових зобов’язань, підприємство може значно покращити власну прибутковість, підвищити ринкову ціну своїх акцій та як наслідок – добробут своїх акціонерів, що в підсумку надає йому нові можливості для зростання бізнесу.

Отже, керівництву підприємства потрібно розробити нову стратегію щодо залучення та використання допоміжних коштів, та підтримувати правильний баланс між власними та позиковими коштами, щоб досягти більш високих результатів.

У дослідженні напрямки використання фінансових ресурсів підприємства: на утворення грошових фондів заохочувального й соціального характеру, інвестування власних коштів у капітальні видатки на розширення виробництва, технічне оновлення, інвестування ресурсів у цінні папери інших фірм, які придбані на ринку, використання ресурсів на благодійні цілі, спонсорство, на виробництво й реалізацію продукції, фінансові ресурси, авансовані в поточні витрати тощо.

Проведена оцінка фінансового стану ВАТ "Світло Шахтаря", в результаті якої можна зробити наступні висновки: підприємство має по всім показникам надлишок джерел формування запасів. Це свідчить, що воно має абсолютну фінансову стійкість. Такий тип фінансової стійкості характеризується тим, що всі запаси підприємства покриваються власними оборотними коштами, тобто організація не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація зустрічається вкрай рідко. Більше того, вона навряд чи може розглядатися як ідеальна, оскільки означає, що керівництво компанії не вміє, не бажає або не має можливості використовувати зовнішні джерела коштів для основної діяльності. Підприємству необхідно використовувати у своїй господарській діяльності більше позикових коштів довгострокового фінансування, що підвищить рентабельність власного капіталу.