Економічні науки / 6. Маркетинг і менеджмент
Аспірант М.В.Мозгова
Чорноморський державний
університет ім. П.Могили
Екологічний маркетинг як необхідність сьогодення та
запорука екологічного добробуту людства.
Сфера стратегічного планування включає тісну взаємодію менеджменту і маркетингу. На сучасному етапі життєдіяльності підприємств грань між ними практично зникає, оскільки, перетворившись в одну із функцій менеджменту, маркетинг став інтегруючим початком усіх інших функцій управління (управління виробництвом, фінансами, персоналом і інформаційно-комунікаційними потоками та ін.). Разом вони вирішують протиріч соціальної концепції маркетингу, перетворюючи їх в необхідні умови успішного ведення бізнесу.
Структуроутворююча теорія загального менеджменту якості (Total Quality Management) означає: якість – сукупність характеристик об’єкту (продукту, послуги, процесу, організації в цілому та ін.), визначаючих його здатність задовольняти встановлені і очікувані потреби суспільства.[1] Маркетинг дозволяє дослідити, зрозуміти і задовольнити потреби споживача, тоді як соціально-етичний маркетинг враховує при цьому стратегічні потреби суспільства в цілому. Зрозуміло, що при купівлі товару покупця цікавить ряд питань, пов’язаних із впливом цього товару на оточуюче середовище. Його цікавить процес виробництва, наприклад, яку кількість ресурсів було витрачено но його виготовлення, скільки відходів (у тому числі токсичних) утворилося в процесі виробництва, які збитки понесло оточуюче середовище, із чого зроблена упаковка товару. Якою буде подальша доля товару після використання: чи буде його перероблено у корисний продукт чи розміщений на полігоні, які процеси переробки, знищення передбачені. Нарешті, який вплив матиме товар на самого покупця: не надасть він шкоди здоров’ю людини і домашнім тваринам.
Вивчити і врахувати в процесі виробництва цю потребу людини в екологічній безпеці[2], тобто в захищеності життєво необхідних екологічних інтересах людини, перш за все його права на чисте, здорове, сприятливу для життя оточуюче середовище, є конче необхідним.
Якщо маркетинг – це процес, що включає розробку і реалізацію концепції економічної діяльності виробництва, ціноутворення, просування на ринок і збут ідей, товарів і послуг, то екологічний маркетинг представляє собою не просто нову концепцію – він позволяє продумати і розробити структуру системи виживання і її робочі механізми. Екологічний маркетинг дає змогу не лише по-новому впроваджувати стратегічні цілі, але й вказує напрямок багатьох труднощів, пов’язаних з виникненням екологічного ризику. А сприйняття екологічного ризику соціумом – реальність, визначаюча відношення до конкретного підприємства (або виду технології, продукції, послуг) в такій же мірі, як і власне характеристики впливу виробничого процесу.[3]
Перший крок, який пропонує екологічний маркетинг в рамках екологічного менеджменту – це забезпечення відкритості фірми, що, без сумніву, зробить більш надійним зворотній зв'язок зі споживачами. Відверто і професійно розповівши про свою продукцію, виробник надає таку достовірну інформацію, яка необхідна клієнтам і суспільству загалом. Якщо інформації недостатньо, то покупці відвертаються від продукції, репутація фірми погіршиться, її позиція на ринку ослабне, що обов’язково використають конкуренти.
Зробіть процес виробництва прозорим: покажіть як розумна мало природного палива використовується при виготовленні одиниці продукції, як чітко наладжений процес утилізації відходів виробництва, продемонструйте, що частина вашого прибутку направляється на підтримку фундаментальних досліджень в області ресурсозберігаючих технологій. І тоді для усіх стане очевидним, що ви маєте конкуренті переваги і що саме ваша продукція(послуга) найкраща.
Екологічний маркетинг не може бути голослівним. У наші дні міжнародна спільнота приділяє увагу розширенню ринку екологічно маркованої продукції [4]– наприклад, у відповідності з міжнародним стандартом групи ISO 14030. Обґрунтування досягається серйозними дослідженнями, демонстрацією досягнень у впровадженні систем екологічного менеджменту, детальним аналізом життєвого циклу продукції. Компанії-лідери беруть на себе відповідальність за продукцію за принципом «від колиски до могили», створюючи мережу послуг по інформуванню споживачів, наданню їм допомоги в обслуговуванні, модернізації і, нарешті, в утилізації відходів споживання.
У 60-і та 70-і роки заходи по охороні навколишнього середовища розглядалися в рамках підприємницької діяльності як виключно витратні, погіршуючи конкурентні позиції, а відповідно – небажані.[3] В рамках екологічного маркетингу відповідальна поведінка підприємства стає запорукою його економічного успіху. Сьогодні це очевидно для підприємців усіх розвинутих країн.
В наш час відбуваються кардинальні зміни в міжнародному розподілі праці, ідуть процеси інтернаціоналізації і транс націоналізації господарського життя країн світової спільноти незалежно від рівня їх економічного розвитку. Чім глибше включається країна у світові господарські зв’язки, тим більш відкритою стає її економіка, тим більше благ з меншими витратами національних факторів виробництва отримує її населення.
Парадокс полягає в тому, що наші спроби зрозуміти закономірності тієї чи іншої реакції, так чи інакше, призводять до ускладнення уже існуючих взаємодій. Відчайдушні спроби вчених філософів пояснити світ поставили перед людством більше питань, ніж дали відповідей, а ті питання, що виникли, потребують нових зусиль і нових теорій. Соціально-етичний маркетинг і менеджмент слугували основою для нових конструкцій екологічного менеджменту та, в його рамках, екологічного маркетингу.
Список використаних джерел.
1. ISO 8402. Quality management Systems. Vocabulary
2. Тлумачний словник по охороні природи/ Під ред.. В.В. Снакіна. – М.:Екологія,1995.-235с.
3. Как наладить диалог с общественностью/ Гусева Т.В., Дайман С.Ю., Михайлини Д.Э., Хачатурова А.Е., Хотулева М.В. – М.: Социально-Экологический союз, 1998. – 90с.
4. Wathey D. Environmental Supply Chain Management//14000&ONE Solutions. – UK, 2000