УДК 336.71:336.76

Банки в сфері фінансових інвестицій: проблеми та перспективи

Мартиненко Максим Валерійович

Харківський інститут банківської справи

Університету банківської справи

Національного банку України

Науковий керівник: Москаленко Олена Володимирівна

викладач кафедри обліку і аудиту

ХІБС УБС НБУ

Забезпечення економічного зростання країни висуває підвищені вимоги до характеру та параметрів функціонування інвестиційного ринку, структури й активності його учасників у фінансовому секторі. Специфіка перехідного періоду України зумовлює ситуацію, за якої інвестиційні ресурси одного з основних учасників інвестиційного ринку – банківської системи упродовж тривалого періоду функціонують у досить обмежених сегментах, почергово, в залежності від мінливості макроекономічного середовища та державної економічної політики, переливаючись між ринком державних цінних паперів, короткостроковим кредитуванням суб’єктів реального сектора та міжбанківським ринком, беручи цим малу участь у формуванні загального інвестиційного потоку в країні, що в умовах загальної слабкості позицій інших учасників інвестиційного ринку виступає одним з суттєвих деструктивних елементів у відтворювальних процесах.

Активність банків як професійних учасників ринку цінних паперів (взагалі цінні папери – це термін, що охоплює широкий діапазон фінансових активів, наприклад, державні папери, акції та облігації акціонерних компаній. Іноді, також до цієї категорії відносять такі короткострокові цінні папери, як векселі) [2] значною мірою визначається моделлю організацій цього ринку (банківська, небанківська, змішана), що діє в тій чи іншій країні. Основні види професійної діяльності банків на ринку цінних паперів – це фінансове посередництво, діяльність з управління цінними паперами та організаційно-технічне обслуговування операцій з цінними паперами, тобто діяльність у ролі інфраструктурних учасників ринку.

Згідно з українським законодавством банки можуть займатися професійною діяльністю на ринку цінних паперів за наявності відповідного дозволу Державної комісії з цінних паперів на фондового ринку, але разом з тим, у вітчизняному законодавстві і по цей день немає визначення інвестиційних банків, тому питання функціонування таких інвестиційних структур в Україні вимагає насамперед законодавчого врегулювання і це сильно гальмує розвиток як банків так і фондового ринку в цілому.

Діяльність банків на фондовому ринку має певні позитивні наслідки:

- допуск банків на фондовий ринок сприятиме конкуренції між його учасниками, що означає зменшення витрат емітентів та інвесторів;

- вкладення банком коштів у цінні папери диверсифікує його активи, що підвищує стабільність банку, а отже, і надійність збереження коштів вкладників;[4]

- взаємопроникнення банківського та промислового капіталу покращує потік інформації, посилює конкурентоздатність банків та виробничого сектора. Володіючи акціями підприємства, банки отримують доступ до депозитів, а також мають вплив на підприємство у поверненості кредитів.

Але, поряд з тим є ряд негативних аспектів щодо участі комерційних банків в інвестиційному бізнесі:

- операції з цінними паперами є більш ризиковим видом діяльності, ніж банківська справа;

- збитки банків від зміни курсової вартості цінних паперів або невдалого їх розміщення при емісії цінних паперів можуть зашкодити інтересам банків, дестабілізувати банківську систему;

- наявність системи страхування депозитів зменшує самосвідомість банкірів;

- поєднання банківського та інвестиційного бізнесу здатне спричинити конфлікт інтересів між структурними підрозділами банку;

- занадто близькі відносини банку та підприємства внаслідок володіння банком пакетом акцій можуть спричинити ситуацію, коли в разі погіршення фінансового становища підприємства банк буде продовжувати його кредитування, щоб запобігти збиткам від зниження курсової вартості акцій.[4,3]

Але не дивлячись на ряд негативних наслідків, вітчизняним банкам необхідно брати участь на фондовому ринку, тому що, як показує світовий досвід, у країнах з розвиненою ринковою економікою прибутки банків від основних банківських послуг порівняно незначні, а іноді цей сектор навіть збитковий. Переважну частину прибутку приносять операції з цінними паперами, а банки є основними операторами цього фондового ринку. Банківські інвестиції в цінні папери корпоративного сектора в Україні не відповідають класичним канонам інвестиційних операцій: вони не є для банків засобом підтримки ліквідності, не служать джерелом стабільного додаткового доходу. Тобто вкладення банків в акції здійснюються в основному з метою придбання контролю над власністю, що є способом збільшення економічного потенціалу банку. Вкладення банків у капітал корпорацій з метою впливу на керівництво підприємством і його розвиток у даний час є пріоритетними в порівнянні з операціями, орієнтованими на одержання доходу на ринку акцій.

Водночас, в Україні існує багато ніш для здійснення інвестиційних банківських операцій. В країнах, де банки мають право здійснювати усі види операцій з цінними паперами (наприклад, Німеччина), вони активно виходять на ринки як емітенти, фінансові посередники й інвестори. У тих країнах, де роль комерційних банків на фондовому ринку обмежена (США, Канада, Японія), вони перебувають на ньому опосередковано шляхом участі в інвестиційній і посередницькій діяльності через трастові операції, кредитування інвестиційних компаній і фондів, співробітництво з брокерськими фірмами.

Підсумовуючи наведені дані, можна запропонувати перелік пріоритетних дій щодо активізації банків на фондовому ринку:

· створення умов для залучення довгострокових кредитів комерційних банків, упорядкування діяльності інвестиційних і інноваційних фондів, розширення грошової приватизації;

· збільшення інвестиційних ресурсів, що формуються на фондовому ринку і за рахунок заощаджень населення;

· визначення на законодавчому рівні такий вид банків як інвестиційний;[1]

· створення відповідних інститутів з питань інтеграції банківського капіталу, мобілізації засобів за для пожвавлення фондового ринку в Україні.

Список використаної літератури:

1.Закону України "Про Національний банк України" від 03 жовтня 2005 року зі змінами і доповненнями- ЛІГА:ЗАКОН Приватний ПРАКТИК.

2.Словник сучасної економіки МАКМІЛЛАНА/ Пер. з англ. – К.: «Артек», 2000. – 640с.

3.Грошово-кредитна політика в Україні / За ред. В.І. Міщенка.- 2-ге., перероб. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. – 421 с.

4.Банківські операції / Стойко О.Я. // Вышэйшая школа – 2008.- С. 320.:www.books.efaculty.kiev.ua/bank/1/r5/