УДК 336.77:330.131.

Кривоніс Наталія Олександрівна

Харківський банківський інститут Університет банківської справи

Національного банку України (м. Київ)

Керівник роботи: Москаленко О. В.

Викладач кафедри обліку і аудиту

ХІБС УБС НБУ

Кредитні ризики в банківської діяльності: проблеми і перспективи

В Україні спостерігався бум споживчого кредитування, але в умовах світової кризи і нестабільної ситуації в країні швидко зростає прострочена заборгованість за позичками.

На сьогодні головною проблемою банківської діяльності є управління кредитними ризиками. Управління кредитним ризиком є однією з умов успіху банківськой організації в довгостроковій перспективі. Однією з найприбутковіших операцій комерційного банку є кредитування, але завжди поряд з великими прибутками знаходяться великі ризики, що пов’язані із втратою чи недоотриманням цих прибутків.

Кредит - існуючий або потенційний ризик для прибутку і капіталу банку, який виникає в наслідок невиконання позичальниками банку своїх зобов'язань виконати умови кредитного договору, або невиконання узятих на себе зобов'язань іншим способом.

Кредитні ризики є однію з найголовніших проблем банків, бо в умовах фінансової кризи існує велика тенденція неповернення кредитів, а так як метою банківської діяльності є отримання прибутку детального аналізу потребують проблеми оптимального співвідношення між прибутковістю і ризоковістю, у тому числі кредитних операцій, і визначення допустимого рівня кредитного ризику за якого може працювати банк.

Для того, щоб знизити ймовірність неповернення кредитів, підвищити рівень ВВП та економіки в цілому використовується багато новітніх методів та технологій, які дозволяють банку здійснювати свою діяльність з мінімальним ризиком.

Кредитоспроможність позичальника можно оцінити за допомогою інформації, яка надається банку від клієнта. Ця інформація повинна містити такі аспекти як: готовність позичальника виконувати певні забов`язання, його спроможність погасити кредит, його дохід, який дає можливість банку погасити забов`язання у разі не виконання умов кредитного договору. При цьому існує класифікація за якою усі позичальники мають свій рейтинг щодо ймовірності реалізації кредитного ризику.

Іншим способом мінімізації кредитних ризиків є створення резервів на покриття ймовірних втрат за кредитними операціями, що являє собою спосіб зниження ступеня ризику.

Комерційні банки зобов‘язані створювати резерви для відшкодування втрат за основним боргом за усіма видами кредитів. Не створюються резерви за бюджетними кредитами і депозитами, а також за кредитами та депозитами між установами в системі одного банку. Враховуючи зміни які затверджені постановою НБУ від 16 грудня 1998 року резерви поділяються на: “резерв під стандартну заборгованість за позиками” та “резерв під нестандартну заборгованість” (раніше загальний резерв і спеціальний резерв).

Не створюються резерви за бюджетними кредитами і депозитами, а також за кредитами та депозитами між установами в системі одного банку.

Основною проблемою при створенні резерву на покриття імовірних затрат є оцінювання потенційних наслідків ризику.

Ще одним способом мінімізації кредитних ризиків є: створення Кредитних комітетів по кредитуванню юридиичних і фізичних осіб – підприємців, Кредитних комітетів по кредитуванню фізичних осіб та кредитних комітетів в філіях, якими встановлюються ліміти щодо кредитних операцій. В банках існує відповідна нормативна база з цього питання.

Процес управління кредитним ризиком являє собою певним чином   організовану послідовність дій:

1) прийняття ризику - для розуміння ризику, що приймається на себе - виявляємо чинники ризику, оцінка ступеня ризику, вибір стратегії;
2) визначення ціни ризику- процентна політика побудована таким чином, що в собівартість кредиту включається плата за ризик;
3) оптимізація ризику портфеля - диверсифікація портфеля, формування резервів, лімітація, продумана політика в галузі забезпечення, комплексний набір кредитних продуктів і чіткий їх опис;
4) управління кредитним ризиком - аналіз концентрацій, моніторинг і контроль за ступенем ризику, система визначення проблемності кредиту ще на ранніх етапах життя кредиту (система "раннього реагування").

Послідовне виконання цих етапів призведе до зменшення кредитних ризиків, що позитивне вплине на збільшення обсягів кредитування.

Мінімізацію банківських ризиків повинні здійснювати самі працівники банків за допомогою застосування нових технологій і методів оцінки кредитоспроможності позичальника, підвищення збалансованості за строками залучених депозитів і наданих кредитів фізичним особам; удосконалення методики оцінки платоспроможності позичальників, які б давали змогу об`єктивно оцінювати надійність позичальника; стимулювання роботи банків із кредитними бюро, викоритстання їх інформації у процесі оцінки ризиків за кредитними операціями; розкриття реальної ставки за споживчими кредитами відповідно до вимог.

Завдання банків – удосконалювати внутрішній кредитний ризик- менеджмент. Мотивацією слугує підвищення конкуренції, але для цього на державному рівні слід вирішити неузгоджені інформаційні, загальгоекономічні, та законодавчі питання.