Набок О.М.

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна

Планування фінансових потоків в банку

на основі контролінгу

У загальному розумінні сутність діяльності комерційного банку полягає в перетворенні фінансових потоків – потоку залучених капіталів в потік активних операцій. Сучасний стан розвитку банківської системи України обумовлює необхідність формування нових технологій та механізмів управління фінансовими потоками банківських установ. З недавнього часу в цьому контексті став активно використовуватися контролінг – комплексна методологія ситуаційного аналізу та синтезу управлінських рішень, сучасна технологія управління бізнесом, спрямована на виявлення резервів та удосконалення координації систем управління бізнесом з використанням нових інформаційних технологій та сучасних методів прийняття рішень на основі моніторингу тенденцій розвитку мікро- та макро- середовища. Переваги застосування концепції контролінгу при управлінні банком полягають у виборі аналітичного інструментарію, який найкращім чином підходить до функціонування конкретного банківського бізнесу, дозволяє синтезувати управлінські рішення, що враховують можливі зміни як у функціонуванні самого банку, так і в економічному середовищі під час реалізації управлінських рішень.

Враховуючи той факт, що фінансова діяльність для банку є пріоритетною, ефективне управління фінансовими потоками банку є однією з головних проблем банківського менеджменту, причому в контексті забезпечення керованості банківського бізнесу та врахування мінливості умов зовнішнього і внутрішнього середовища на перший план виходить проблема впровадження контролінгових технологій в сферу планування фінансової діяльності в банку. Це обумовлено тим, що застосування традиційних підходів до планування фінансових потоків банку призводить порушення комплексності цього процесу, виникнення проблем системної взаємодії окремих складових фінансових планів. У процесі планування фінансових потоків в банку на основі контролінгу повинні визначатися планові показники та завдання управління фінансами банку, визначатись основні тенденції формування фінансових потоків та використання банківських ресурсів та встановлюватись принципові положення формування фінансових відносин з контрагентами.

При плануванні фінансових потоків банку на основі концепції контролінгу особливе значення набуває побудова імітаційних моделей – так званих “потокових” (flow мodels), оскільки вони орієнтовані на прогнозування та подальше управління основними фінансовими потоками банку. Для формування цих моделей світовий досвід банківського менеджменту напрацював велику кількість спеціалізованих програмних засобів та розвинений аналітичний інструментарій, що дозволяє будувати їх з вже готових конструктивних елементів, які є в робочому апараті експертних пакетів. Модель планування основних фінансових потоків банку, побудована на базі його структурної моделі, повинна передбачати, що потік залученого капіталу на вході центрального “вузла” моделі “трансформується” у потік фінансових вкладень в активні операції на його “виході”, причому до потоку основних операційних капіталів “підбудовується” потік доходів, з яких формується прибуток банку, після чого здійснюється “сальдування” фінансових потоків банку. Фінансові потоки банку можуть плануватися й у зворотному порядку, тобто виходячи із цільових значень його рентабельності, що дає додаткову можливість проведення розрахунку різних сценаріїв роботи банку.

Використання плановими й координуючими службами банку імітаційних моделей у процесі планування фінансових потоків на основі концепції контролінгу забезпечує йому цілий ряд переваг. Так, це дозволяє будувати різні сценарії руху фінансових потоків банку, перевіряти ті або інші планові рішення на міцність або гнучкість, аналізувати альтернативні стратегії керування фінансами банку, вирішувати класичні завдання банківського планування (gap managment, spread managment), координувати графіки зобов'язань і надходжень, здійснювати експрес-аудит прийнятих рішень. Впровадження контролінгу в сферу фінансового планування в банку дозволяє узгодити в рамках єдиного комплексу діяльність всіх підрозділів банку, що значно полегшує як оперативне управління, так і перспективне планування роботи банку. Завдяки застосуванню потокових підходів інформація про діяльність банку і його служб набуває стислої форми, легко читається та піддається кількісному і якісному (змістовному) аналізу. Крім того, це дозволяє впровадити практику “актуалізації” фінансового планування в банку, тобто автоматичного відновлення поточних даних, на основі чого фінансовий прогноз щоразу перераховується з урахуванням здійснених змін. Менеджер одержує можливість на постійній основі відслідковувати оперативну інформацію й корегувати прогнозні оцінки щодо фінансового становища банку.

З урахуванням специфіки функціонування кожного банку (індивідуальних особливостей, пов’язаних з організаційною структурою, системою цінностей, внутрішньою культурою, кадровим складом, обраною системою та методами керівництва тощо), застосування загальновідомих технологій планування фінансових потоків не може бути ефективним без відповідної адаптації до умов конкретного банку. Механізм цієї адаптації ускладнюється браком досвіду операційного менеджменту у банківській сфері та відповідно підготовлених фахівців, низьким рівнем використання ризик-менеджменту при проведенні фінансового планування; невизначеністю зовнішнього впливу на ключові показники банківської діяльності; відсутністю апробованих технологій управління фінансовими потоками тощо.