Б.Ю. Іщенко

Вінницький державний аграрний університет

ЗМІНИ В МЕТОДИЦІ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Основні засоби є основою господарської діяльності підприємства, одним з ключових елементів процесу виробництва продукції, а отже це один з найважливіших об’єктів обліку та звітності, що характеризує загальний майновий стан підприємства, його економічний потенціал та інвестиційну привабливість.

Раціональне і водночас ефективне використання основних засобів підприємств у ринкових умовах потребує організації бухгалтерського обліку цих активів на якісно новій основі з урахуванням міжнародних принципів обліку та звітності.

Проблемам обліку основних засобів останнім часом присвячується чільне місце у працях вчених-економістів таких як Бутинець Ф.Ф., Голов С.Ф., Сахарцева І.І., Саблук П.Т., Огійчук М.Ф., Линник В.Г., Башинський О., Кірейцев Г.Г., Сук Л.К. та інших. Проте, на сьогоднішній день ряд правових, бухгалтерських та організаційних питань, що стосуються обліку основних засобів є невирішеними.

Останнім часом Міністерством фінансів України були внесені значні зміни щодо методики обліку основних засобів.

Відповідно до Наказу Мінфіну №1238 від 14.10.2008 в П(С)БО 7 «Основні засоби» визначено, що об’єкт основних засобів списується з балансу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Отже, із п. 33 П(С)БО 7 де перелічено варіанти вибуття активів, вилучено варіант продажу.

За змінами в П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», при прийнятті підприємством рішення про продаж об’єктів основних засобів їх необхідно класифікувати як необоротні активи, утримувані для продажу та зараховувати на субрахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу. При цьому, включення об’єкту основних засобів до групи вибуття (за Наказом Мінфіну №498) оформляється наступною кореспонденцією:

1) на суму зносу об’єкта

Дебет рахунку 131 «Знос основних засобів»

Кредит рахунку 10 «Основні засоби»

2) на суму перевищення залишкової вартості об’єкта над його справедливою вартістю

Дебет рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності»

Кредит рахунку 10 «Основні засоби»

3) на залишкову вартість об’єкта

Дебет рахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу»

Кредит рахунку 10 «Основні засоби»

Вказаний наказ мінфіну не визначає, якою кореспонденцією рахунків повинна відображатись сума перевищення справедливої вартості об’єкта над його залишковою вартістю.

За П(С)БО 27 сума коригування балансової вартості необоротних активів або групи вибуття, утримуваних для продажу, визнається іншими операційними доходами (витратами) звітного періоду. Виходячи з відповідності доходів та витрат, при цьому дебетуватиметься рахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу» і кредитуватиметься рахунок 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

На нашу думку, більш логічно відображати вказані доходи та витрати, як ті, що виникають від первісного визнання активів, які обліковуються за справедливою вартістю і відображати на рахунках 710 «Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю» та 940 «Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю».

Виникає ще одне запитання, на яке не містять відповіді нормативні акти: чому не внесено зміни у П(С)БО 30 «Біологічні активи», та П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість» щодо перекласифікації на активи, утримувані для продажу довгострокових біологічних активів та інвестиційної нерухомості, які оцінюються за первісною вартістю? Адже норми П(С)БО 27 не поширюються лише на ті довгострокові біологічні активи та інвестиційну нерухомість, які оцінюються за справедливою вартістю.

Вважаємо, що в разі прийняття рішення про продаж вказаних необоротних активів, оцінених за первісною вартістю, їх необхідно визнати утримуваними для продажу. Адже з моменту прийняття такого рішення від них очікується отримання економічних вигод в результаті їх продажу а не від їх використання за призначенням.

Отже, останні зміни в методиці обліку основних засобів враховують міжнародні принципи відображення інформації про них, але потребують більш детального обґрунтування нормативно-правовими актами щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Література:

1) Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» від 07.11.2003 № 617 (зі змінами та доповненнями);

2) Наказ міністерства фінансів України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 05.03.2008 №353;

3) Наказ міністерства фінансів України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 14.10.2008 №1238.