Бондарева В. М.,Александрова Г. М., ст. викладач кафедри фінансів

Донецький національний університет економіки и торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Кредитування студентів як джерело фінансового забезпечення діяльності вищих навчальних закладів

Зростання ролі та значення вищої освіти для розвитку економіки, зміцнення співробітництва між науковими установами, розвиток інтеграційних процесів потребує вивчення зарубіжного досвіду у сфері фінансового забезпечення вищих навчальних закладів (ВНЗ). Актуальність проблеми кредитування студентів для отримання вищої освіти визначається недостатніми обсягами державного фінансування, пошуком Україною шляхів удосконалення механізмів фінансового забезпечення освітньої діяльності ВНЗ.

Метою є характеристика системи кредитування студентів як джерела фінансового забезпечення вищого навчального закладу. Потребують подальшого дослідження проблеми фінанування освітньої діяльності вищого навчального закладу в сучасних умовах, вивчення закордонного досвіду кредитування студентів для отримання вищої освіти, що дозволить враховувати деякі його аспекти у фінансуванні вищої освіти в Україні.

В Україні вищі навчальні заклади перетворилися на повноправний елемент ринкової економіки. Власні інтелектуальні, інформаційні, матеріальні сили і ресурси є визначальними у діяльності кожного ВНЗ. Економіка ВНЗ складає визначальний компотент діяльності поряд з освітньою і науковою діяльністю. Реалізація інноваційної політики та фінансового забезпечення вищого навчального закладу вимагає раціонального управління всіма економічними ресурсами і багато в чому визначає подальший розвиток функціонування вищого навчального закладу та зміцнення його позицій на ринку освітних послуг. ВНЗ повинен враховувати економічні реалії суспільства, потреби ринку та здійснювати постійний пошук нових форм стійкого розвитку. Ці зміни визначають напрями розвитку вищого навчального закладу щодо організації та проведення освітньої і наукової діяльності. Найважливішою умовою забезпечення економічної стійкості та подальшого розвитку ВНЗ є достатнє і стабільне фінансування ВНЗ. Питання фінансової забезпеченості ВНЗ вивчали такі вчені, як Г. М. Артюр, Л. М. Добровольська, Г. Лопушняк, І. В. Мороз та інші [2, c. 63].

Як свідчить досвід розвинених країн, вища школа стає базою економічного зростання країни та підвищення добробуту населення. У той же час сучасний стан фінансового забезпечування ВНЗ потребує визначення місця та ролі витрат на підготовку фахівців в економічній системі країни та пошуку нових додаткових джерел фінансування освіти.

Нерадісними є показники бюджету щодо підтримки молоді і студентства. У бюджеті на 2009 рік передбачений такий же самий розмір стипендій, який був у студентів з вересня 2008 року, але якщо врахувати рівень інфляції, то очевидно, що «студентський гаманець» схудне на 20-30%", - констатує екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко.

На 2009 рік не заплановано жодної копійки на реконструкцію та ремонт гуртожитків. В минулому році передбачалося на ці цілі 92 млн. грн. Хоча капітального ремонту потребує із трьох тисяч гуртожитків не менше половини. Більшість гуртожитків не мають необхідного обладнання, меблі застарілі, енергозабезпечення аварійне. Потреба в гуртожитках є гострою. Тільки в Києві на квартирах мешкає більше 12 тис. студентів.

Найбільш прикрим є те, що вперше за останні роки в бюджеті відсутні кошти на продовження державного кредитування студентів. Щорічно виділялось на ці цілі близько 15 млн. грн. Не ясною тепер залишається доля тих кількох тисяч найбідніших студентів, які навчалися за рахунок цих коштів. Добре було б перевести їх на навчання за рахунок держави [4, c. 163].

Освітній кредит може надаватися на навчання за чинними навчальними планами; здобуття другої вищої освіти; навчання за програмою додаткової бізнес-освіти; цільову підготовку фахівців на замовлення юридичних осіб; навчання в аспірантурі та докторантурі; навчання в магістратурі; повторне навчання та атестація осіб, відрахованих за академічну неуспішність або порушення статуту ВНЗ; додаткові заняття і консультації з вивчення додаткових курсів; навчання на курсах підвищення кваліфікації у позанавчальний час.

З 2001 року надання кредитів на освітні послуги почали здійснювати і банківські установи, які формують спеціальні кредитні портфелі у системі освіти. На 2008 рік серед лідерів – КБ «Приватбанк» -109 млн. грн., АКБ «Правексбанк» - 100 млн. грн., банк «Фінанси і кредит» -51 млн. грн [3, c. 47].

Суб'єктом визначення розміру кредиту є вищий навчальний заклад, який, виходячи з величини вартості навчання та відповідно до форми навчання, визначає розмір кредиту.

Основними критеріями розподілу кредитних ресурсів є обсяг державного замовлення, потреба в підготовці фахівців за гостродефіцитними спеціальностями, кількість одержувачів кредитів.

Вивчаючи механізм кредитування освіти за кордоном, слід зазначити, що існуюють різні механізми відстрочки оплати за навчання, як, наприклад, студентські позики, за рахунок яких проводиться оплата шляхом фіскальних виплат («податок на диплом») [3, c. 49].

Дедалі більше студентів користується соціальними студентськими кредитами. Студентські кредити пропонують банки під річні відсотки, які є загалом нижчі на 1-2 пункти за класичний кредит. Найкращі умови надаються студентам престижних вищих навчальних закладів, а деякі банки знижують відсоток за кредит студентам, батьки яких є клієнтами цих установ. Здебільшого кредит надається молодим особам віком від 18 до 28 років. Однак, деякі фінансові інститути можуть надавати кредити на освітні послуги незалежно від віку, що є дуже вигідною пропозицією для осіб, які вирішили перекваліфікуватися чи підвищити свою кваліфікацію. Розмір позики залежить від багатьох чинників, проте вирішальною є перспективність навчання з точки зору кар'єри та майбутніх доходів. У практиці кредитування існують і випадки надання кредитів особам, які не працюють або не мають постійного доходу, основною вимогою в такому випадку є наявність відповідної поруки. Соціальний студентський кредит є надто тривалим порівняно з класичним кредитом, строк повернення боргу може сягати 10 років.

Розширення та поступовий розвиток кредитних відносин у сфері надання освітніх послуг в Україні має певні особливості. Деякі вищі навчальні заклади згодні надавати освітні послуги в кредит. Водночас кредитування освіти має бути доступним для широких верств населення, особливо для талановитої молоді [1, c. 387].

Отже, система кредитування освіти залежить від державного устрою країни і є результатом еволюційного розвитку галузі та попиту на її послуги. Загальною ознакою для країн із ринковою економікою є розмаїття джерел фінансування освіти, у тому числі і кредитних.

Таким чином, кредитування студентів є одним із джерел фінансового забезпечення діяльності вищих навчальних закладів у сучасних умовах. Система фінансування вищої школи зарубіжних країн останнім часом формується шляхом перерозподілу фінансового тягаря між студентами, їхніми батьками та державою. Як правило, збільшується частка витрат самих студентів. Одне з суттєвих перетворень у фінансуванні вищої школи зарубіжних країн пов'язане з введеням освітніх кредитів. Досвід зарубіжних країн переконує, що система кредитування громадян з метою отримання вищої освіти успішно реалізується, а в деяких із них вона набула помітного розвитку.

Література

1. Мороз А. М., Савлук М. І. Гроші та кредит – К.: КНЕУ, 2001. – 602 с.

2. Мороз І. В. Кредитування навчання в системі вищої освіти України// Фінанси України - 2006. - № 4. – с. 61-67.

3. Боголіб Т. М. Фінансування освіти за кордоном// Фінанси України. – 2005. - № 5. – с. 46-53.

4. Буцька О. Ю. Кредитування студентів// Актуальні проблеми економіки – 2007. - № 9 (75). – с. 161-168.