Рудницький Л.В.,аспірант

Державної академії статистики обліку та аудиту

Статистичний аналіз показників динаміки розвитку сільськогосподарського виробництва

Якщо розглянути кількість діючих підприємств сільського господарства Житомирської області за організаційно-правовими формами господарювання за 2002-2007 рр.Ми бачимо, що кількість підприємств у 2003 році збільшилась в 1,5 рази в порівнянні з 2002 р., а в порівнянні з 2007 р., зменшилась на 472 підприємства, або на 25,5% Таблиця 1.Кількість діючих підприємств Житомирської області за організаційно-правовими формами господарювання за 2002-2007 рр.

	2002		2003		2007
	Всього	Відсотків до загальної кількосьті	Всього	Відсотків до загальної кількосьті	Всього	Відсотків до загальної кількосьт
Всього підприємств	1201	100	1848	100	1376	100
В тому числі: Господарські товариства	509	42,4	510	27,6	291	21,2
Приватні підприємства	331	27,5	369	20,0	220	16,0
Виробничі кооперативи	67	5,6	67	3,6	40	2,9
Фермерські господарства	37	3,1	645	34,9	768	55,8
Державні підприємства	56	4,7	56	3,0	7	0,5
Підприємства інших форм господарювання	201	16,7	201	10,9	50	3,6

Значно збільшилось фермерських господарств, у 2002 р. їх налічувалось 37 одиниць, а у 2007 р.-768. майже не залишилось державних підприємств: у 2002 р. їх налічувалось 56, а у 2007 р.- 7, що в структурі підприємств різних форм власності займає всього 0,5%

Аналізуючи виробництво кількості продукції сільського господарства, ми бачимо, що чисельність працівників, зайнятих у сільському господарстві

постійно зменшується, і якщо у 2002 р. їх було 79,9 тис. осіб, то у 2006 р. – 34,6 тис.осіб. Дані таблиць свідчать, що виробництво продукції сільського господарства не зменшилось в цілому, і навіть збільшилось у 2002 р. на 302,6 млн.грн. (в порівняних цінах на 2005 р.), або на 10,4%.Це говорить про те, що збільшується виробництво сільськогосподарської продукції на 1 людину, зайняту у сільськогосподарському виробництві. Таблиця 2.

Чисельність працівників, зайнятих ц сільському господарстві і продукція сільського господарства Житомирської області за 2002-2006 рр.

(в порівняних цінах 2005р. млн. грн.)

	2002	2003	2004	2005	2006
Середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у сільському господарстві тис. осіб.	79,9	65,6	51,8	42,7	34,6
Продукція сільського господарства	2913,5	2900,5	3245,0	3170,9	3216,1
Продукція рослинництва	1418,9	1447,9	1719,0	1628,0	1644,6
Зернові культури	515,4	273,2	479,4	318,9	304,4
Технічні культури	94,6	103,0	138,6	129,1	206,5
Картопля, овочі та баштанні	665,0	892,3	948,0	1003,6	942,3
Плоди та ягоди	57,6	57,4	47,8	88,0	73,9
Кормові культури	107,5	108,4	112,1	95,7	102,8
Інша продукція та зміна обсягів незавершеного виробництва	-21,2	13,6	-6,9	-7,3	14,7
Продукція тваринництва	1494,6	1452,6	1526,0	1542,9	1571,5
Худоба та птиця	569,0	524,6	543,4	553,4	588,8
Молоко	725,1	724,9	749,6	768,3	763,4
Яйця	144,2	153,1	157,3	134,6	153,3
Вовно	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2
Інша продукція	56,1	49,8	75,5	86,4	65,8

Основні показники роботи сільськогосподарських підприємств Житомирської області за 2000-2007 рр. ми бачимо в таблиці 3.

Дані таблиці свідчать, що ситуація відносно рентабельності сільгосппідприємств погіршилася у 2001 р. – (рентабельність - - 5%) і почала покращуватись у 2004 році (0,4%) і у 2007 р. досягла 7,3%. Це, звичайно, невеликий ріст такого важливого економічного показника діяльності господарства, але все ж таки чітко прослідковується невелике покращення ситуації.

Таблиця 3.

Основні показники роботи сільськогосподарських підприємств Житомирської області за 2000-2007 р.р.

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Рентабельність усієї діяльності сільськогосподарських підприємств, відсотків	11,9	-5,0	-16,9	-11,5	0,4	2,8	2,4	7,3
Частка збиткових підприємств, відсотків	39,3	69,5	79,8	67,3	52,3	52,4	49,7	40,1
Середньорічна кількість штатних працівників у сільськогосподарському виробництві, тис.	102,0	92,4	79,0	65,2	52,8	42,2	32,5	25,5
Середньомісячна заробітна плата штатних працівників у сільськогосподарському виробництві, грн.	90,4	120	141	147	205	295	380	488

Про це ж саме свідчить і такий показник, як частка збиткових підприємств. Вона почала скорочуватись, починаючи з 2002 р. і зменшилась майже удвоє у 2007 році в порівнянні з 2002 р. Невтішним показником являє собою середньорічна кількість штатних працівників, яка невпинно скорочується і в порівнянні з 2000 р. вона скоротилась у 4 рази, або на 75%. Це підтверджує ствердження, що зайнятість сільськогосподарських робітників знаходиться у катастрофічному стані.

Звертаючи увагу на використання посівних площ Житомирської області ми бачимо, що вона зменшилась у 2007 р. в порівнянні з 1980 р. на 651,5 тис. га або на 48,5% (таблиця 4.) Це результат невиваженої економічної політики держави, коли дрібні власники землі не можуть упоратись без підтримки держави з обробітком землі; земля запускається і з кожним роком її буде все важче і важче обробити, а звідси і витікає різке погіршення добробуту сільського трудівника.

Таблиця 4.

Посівні площі основних сільськогосподарських культур Житомирської області у 1980-2007 р.р.

Роки	Вся посівна площа	У тому числі
		Зернові культури	З неї пшениця	Цукрові буряки (фабричні)	Катропля	Овочі відкритого грунту (без насінників)
1980	1342,9	625,5	188,9	51,3	127,2	16,2
1985	1323,4	548,2	222,9	50,6	110,6	13,4
1990	1284,1	506,7	221,1	50,1	93,7	11,3
1995	1177,6	477,1	183,6	46,6	75,4	13,2
2000	998,2	413,5	162,7	20,9	82,5	13,8
2001	1007,3	455,3	171,7	29,8	75,1	11,9
2002	970,0	435,7	153,9	31,2	73,6	11,2
2003	862,3	337,7	73,2	25,6	69,0	10,4
2004	879,1	424,2	122,1	30,8	64,5	9,8
2005	807,9	380,2	118,5	25,9	61,6	9,7
2006	738,5	354,2	110,4	32,7	58,7	9,5
2007	691,4	348,5	119,9	23,2	58,6	9,5

Внаслідок звуження сфери прикладання працці на сільськогосподарських підприємствах і загострення протиріч у сфері аграрної праці, життя вимагає всебічного наукового осмислення проблеми забезпечення зайнятості сільського трудівника.

Важливе значення набувають в забезпеченні зайнятості працівників в сільськогосподарських підприємствах Житомирської області процеси формування та розвитку селянських, фермерських господарств та особисті приватні господарства населення (ОПГ) табл. 5.

Отже, як можна бачити з даних таблиці 1. всього зареєстровано 768 фермерських господарств, або 55,8% від усіх організаційно-правових форм господарювання.

З даних таблиці 5. видно, що доля виробленої продукції СФГ незначна і у 2007 році дорівнювала 8,8% у сільськогосподарської продукції сільгосппідприємствами Житомирської області.

Таблиця 5.

Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції за категоріями господарств Житомирської області у 1990-2007 рр.

	1990	1995	2001	2005	2006	2007
Сільськогосподарські підприємства
Продукція сільського господарства	3439,0	1787,7	885,2	736,5	808,9	741,1
Продукція рослинництва	1733,8	921,0	456,4	397,5	483,9	450,6
Продукція тваринництва	1705,2	866,7	428,8	339,0	325,0	290,5
У тому числі фермерські господарства
Продукція сільського господарства	…	7,0	67,4	57,8	61,9	65,2
Продукція рослинництва	…	6,0	43,9	36,4	40,3	38,8
Продукція тваринництва	…	1,0	23,5	21,4	21,6	26,4
Господарства населення
Продукція сільського господарства	2359,4	2199,4	1925,2	2434,4	2407,2	2242,3
Продукція рослинництва	869,8	1091,1	917,7	1230,5	1160,7	1144,7
Продукція тваринництва	1489,6	1108,3	1007,5	1203,9	1246,5	1097,6

Серед основних чинників, які гальмують процес розвитку СФГ в Житомирській області слід виділити наступні: 1) зовнішні щодо СФГ; 2) організаційні на рівні СФГ. До першого блоку відносяться: загальна кризова ситуація в економіці, у тому числі а аграрній сфері; диспаритет цін на промислову і сільськогосподарську продукцію; обмежені можливості держави у наданні СФГ фінансової підтримки, пільгового кредитування; відсутність розвинутої інфраструктури аграрного ринку; недоброзичливе ставлення і свідоме гальмування СФГ з боку місцевих владних структур, керівників різних організаційних структур і навіть багатьох селян; нерозвиненість кооперативних і інтеграційних зв’язків СФГ між собою та іншими підприємствами. До другого блоку чинників віднесені:людський фактор; відсутність належного стартового капіталу; недостатні розміри земельних наділів, відсталі матеріально-технічна база. Обидва блоки чинників тісно взаємопов’язані і пересікаються між собою. Зазначені проблеми притаманні і іншим формам господарювання. Однак слід зважити на ту обставину, що вони функціонували раніше. СФГ створювалися фактично з нуля. Для цього потрібний чималий стартовий капітал.

У цілому для масштабного розвитку СФГ не були створені необхідні соціально-економічні умови. При підтримці держави (в рамках можливого) і відповідній аграрній політиці з боку регіональних і місцевих установ державної влади фермерство змогло б отримати більш значний розвиток.