Мітяшкіна Т.Ю., ас., Поляшенко В.С., студ.

Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П.Василенка

Формування пізнавального інтересу студентів до національної культури засобами декоративної символіки в процесі інтерактивних технологій навчання.

Завдання створення сприятливих умов при формуванні пізнавального інтересу до національної культури в ході вивчення мистецтвознавчих й культурологічних дисциплін майбутніми вчителями початкових класів та образотворчого мистецтва належить до таких, що не втрачають актуальності. На думку багатьох учених (З. Курлянд, А. Семенової, Р. Хмелюк), навчання у вищій школі повинно мати не лише освітню орієнтацію, а й обов’язкову виховну спрямованість. Безперечно, навчально-виховний процес покликаний формувати в студентів високу культуру, виховувати їх громадянами України – патріотами своєї землі. „Домінантою всієї системи виховання у вищій школі має бути його національний характер як форма самовизначення українського народу й особистості українця” [1, с. 348]. А саме у студентському віці пізнавальні інтереси набувають професійної спрямованості та стійкого характеру, підкреслюють вчені (С.Гончаренко, Ю.Трофімов, М.Алексєєва, П.Гончарук). Пізнавальний інтерес характеризують як форму вияву пізнавальної потреби, що забезпечує спрямованість особистості на ознайомлення з новими фактами, вважає Г. Щукіна [2]. Засоби декоративної символіки і є, на нашу думку, ти самим «цікавим фактом», який може викликати стійкий пізнавальний інтерес до національної культури. Адже, як свідчать твори українського мистецтва, за допомогою декоративної символіки безпосередньо виражалися думки, почуття, уявлення та традиції народу, краса української природи. Саме вивчення декоративної символіки розкриває перед нами весь цей світ, допомагає краще зрозуміти національну культуру українців. Історія походження символів бере свій початок у глибині віків. Наприкінці палеоліту людина надавала певного символічного значення довкіллю: сузір’ям, рослинам, тваринам тощо. Окремі декоративні символи не тільки прикрашали одяг, житло і предмети побуту, а й мали охороняти, захищати, оберігати людину та її господарство від злих духів, приносити щастя. З часом первісні уявлення наших пращурів про фігурки-символи, знаки були втрачені й перетворилися на декоративні мотиви у різних регіонах.

Метою даної статті є аналіз деяких інтерактивних технології навчання при формуванні пізнавального інтересу студентів до національної культури засобами декоративної символіки. Педагогічні дослідження свідчать, що саме поєднання лекції, «практики через дію» та «навчання інших» ефективність засвоєння навчального матеріалу найбільша (А.Баранова) [3].

В нашій роботі ми розробили спецкурс „Національна художня культура” (з використанням засобів декоративної символіки) для студентів педагогічних ВУЗів, майбутніх вчителів початкових класів та образотворчого мистецтва, де використовували системний та комплексний підходи у поєднанні лекцій, активних та інтерактивних технологій навчання. Серед різноманітних методів інтерактивних технологій навчання – «мозковий штурм». Розглянемо його організаційно-педагогічні умови:

· Підготовчий етап – ознайомити учасників з правилами ( 1) тему заздалегідь сповістити та обумовити правила; 2) учасники можуть висловлювати все, що спаде на думку; 3) можна повторювати та розширювати ідеї, запропоновані іншими). За короткий термін (до 3 хв.) ідей збираються й нотуються на дошці.

· Всі учасники вільно обговорюють свої думки. Повага та толерантне ставлення до думки кожного; не обговорювати висловлювання інших.

· «На завершальному етапі ідеї систематизують, аналізують, обговорюють та виділяють абсурдні, хибні й ті, що допоможуть розв’язати проблему. Пропозиції щодо вирішення проблеми зберігаються й використовуються як опорний конспект під час узагальнення і систематизації вивченого матеріалу» (А.Барановська) [3, с.23].

Наприклад, під час розгляду теми «Декоративне мистецтво Київської Русі (язичницький період)» обговорювалося такі питання: чи зберігся вплив художньої культури Київської Русі до сьогодення? Де і у чому? Які декоративні символи Київської Русі ви знаєте? Як вони пов’язані з віруваннями, обрядами, релігією? Які декоративні символи дійшли до нас? Молодіжна субкультура – які декоративні символи використовуються, який вплив попередніх часів?

«Мозковий штурм» розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію, виявляє ставлення та розвиває зацікавленість темою. Пов’язаний з увагою, пам’яттю, мисленням, емоціями.

Заслуговує уваги й поєднання таких форм і методів інтерактивних технологій як «карусель» та гра. «Карусель» - «це один із варіантів кооперативного навчання, при якому одночасно залучаються в роботу всі учасники навчального процесу. При цьому відбувається активне спілкування та обговорення проблеми між усіма учасниками. Цю технологію варто застосовувати для:

- Збирання інформації з будь-якої теми;

- Інтенсивної перевірки обсягу та глибини знань;

- Розвитку вміння аргументувати свою позицію» (А.Барановська) [3, с.23].

- Розвитку пізнавального інтересу до теми.

Студенти об’єднуються у кілька бригад (залежить від кількості проблем, що будуть вирішуватися). Кожна з них обирає бригадира, який відповідає за збір інформації. Групи отримують завдання, обговорюють його та занотовують на аркуші паперу основні тези (до 3 хв.). Після запису інформації аркуші передаються за годинниковою стрілкою від однієї групи до іншої. Кожна команда знайомиться із записаними фактами та при необхідності доповнює своїми. Коли „карусель” робить один оберт, бригада узагальнює матеріали та звітує з певної проблеми (А.Барановська) [3]. Наприклад: розшифровують задану декоративну символіку. Її місце і роль у культурі. Цю технологію можливо поєднати з грою, наприклад – тема: «Склади побажання» ”. Хід гри: гравці діляться на дві команди („І” і „ІІ”) та „журі”. Кожен студент складає побажання, використовуючи засоби декоративної символіки (складає орнаментальний мотив – побажання). Так, щоб не бачили гравці іншої команди, студенти розшифровують декоративні символи й пишуть побажання на протилежному боці паперу словами. Після чого команди обмінюються малюнками з декоративними символами, побажаннями, і намагаються їх розкодувати. Представники „журі” вислуховують кожного, обговорюють та обирають кращого знавця ідейного змісту декоративних символів залежно від продемонстрованих знань і вмінь.

Проаналізувавши результати дослідження, ми дійшли висновку, що застосування інтерактивних технологій навчання ефективно сприяє розвитку пізнавального інтересу студентів до національної культури.

Література:

1. Педагогіка вищої школи : навч. посібник. / [З. Н. Курлянд, Р. І. Хмелюк, А. В. Семенова та ін. ; за ред. З. Н. Курлянд.]. – К. : Знання, 2007. – 495 с.

2. Щукина Г. И. Проблемы познавательного интереса в педагогике / Щукина Г. И. – М. : Просвещение, 1982. – 92 с.

3. Баранова А.М. Інтерактивні технології навчання як засіб формування інтересу до пізнання у молодших школярів // Материали за 4-а международна научна практична конференція «Бъдещето проблемите на световната наука» Т. 12. Педагогические науки. - София: «Бял ГРАД-БГ» ОДД, с.20-24.