«педагогические науки» /5. современные методы образования

 

Куріленко Наталія Іванівна

Донецкий навчально-виховний комплекс № 119, Україна

Правове і патріотичне виховання учнівської молоді на уроках суспільствознавчих дисциплін

 

Сучасна школа це серце та розум суспільства, центр виховання людини майбутнього. Школа це унікальне творіння людства, простір буття дитини, в якому вона повинна мати можливість повноцінно жити. У наш час стало зрозуміло, що освітою та вихованням треба займатися з раннього дитинства, саме в школі, коли дитина тільки починає формуватися, як особистість.

Багато завдань стоїть перед сучасною школою - це навчання та виховання підростаючого покоління, виховання творчої особистості в умовах розвитку української державності, громадянина - патріота України; виховання у школярів загальнолюдських моральних цінностей, правової культури, здорового способу життя. Школа в Україні зараз переживає ґрунтовне реформування, яке має відображення в оновленні стандартів змісту національних та загальноєвропейських компонентів з урахуванням тенденції європейського і світового розвитку [1, с. 3]. Вона також є одним з основних інститутів соціалізації дитини, а також головним механізмом, який впливає на розвивальне середовище  школяра, тісно контактуючи з родиною та іншими референтнозначимими для особистості інститутами (позакласною зайнятістю учнів (гуртки, секції), молодіжними організаціями та неформальними об’єднаннями (вулиця, угрупуваннями однолітків тощо). Соціалізація це процес, під час якого дитина засвоює соціальний досвід, цінності, норми настанови, властиві суспільству, окремій соціальній групі, до якої він належить, та активно входить у систему соціальних зв’язків і набуває соціального досвіду. Неможливо сьогодні не ураховувати, що соціалізація підростаючих поколінь відбувається під впливом розвивального середовища, до якого можна віднести: всесвіт, державу, суспільство, ЗМІ, які впливають на велику кількість індивідів [Там само, с. 6].

Виходячи із завдань сучасної школи, опираючись на власний досвід автора, особливу увагу на уроках суспільствознавчих дисциплін та в позакласній роботі з цих предметів приділяється проблемі соціалізації учнів засобами правової освіти та правового і патріотичного виховання .

Одним із аспектів усебічного розвитку особистості є висока правова культура. Адже не можна вважати фізично здорову людину гармонійно розвиненою, коли вона, маючи широкі знання, добре працюючи, або навчаючись, порушує закони та права. Здатність людини розуміти правила співжиття і вимоги законів не є відповідним чином вродженою, формується вона: під впливом школи перш за все, спеціальних виховних заходів, спілкуванням з іншими людьми та участі в різних видах суспільної діяльності.

Необхідність організації правового виховання учнівської молоді зумовлена розбудовою Української держави, існування якої немислиме без відповідного рівня правової культури її громадян. Тому правове виховання починається з дитинства. Протягом усіх років навчання дитини в школі метою її правового та патріотичного виховання є формування в дитині правової культури громадянина України, що складається передусім зі свідомого ставлення до своїх прав і обов’язків перед суспільством і державою. Закріплені в Конституції України нормативи та правила людського співжиття виражають волю та інтереси народу, активну участі в управлінні державними справами, рішучу боротьбу з порушниками законів [2, с. 43].

Прилучення учнів до правової культури збагачує її духовне життя. Водночас знання нею своїх прав і обов’язків розширює можливості її реалізації, зокрема у власних інтересах. Правове виховання зміцнює життєву позицію, підвищує громадську активність та загострює почуття непримиренності до негативних явищ. Порівняно з іншими складниками виховання, правове виховання має свою специфіку, що визначається передусім соціально правовим статусом учнівської молоді в суспільстві. Школярі матеріально залежні від батьків чи опікунів, їх самостійність і активність коригує педагогічний колектив. Сьогодні дітям бракує правових знань і досвіду правових відносин, вони мають засвоювати правові закони, які регулюють їхнє життя і діяльність як неповнолітніх, також правові норми, якими доведеться керуватися в майбутньому.

Базовим правовим курсом у системі суспільствознавчої освіти є предмет «Основи правознавства», який запропоновано для вивчення в 9 класі. Саме тут закладаються основи системи правових знань, поглядів, переконань, формуються навички правомірної поведінки учнів, виробляються уміння аналізувати суспільно-політичні події в Україні та світі, критично їх оцінювати. На жаль, специфіка предмета і час, відведений на його вивчення, не дають можливості в повному обсязі виконати одне з найважливіших завдань курсу - підготовки учнів до життя в сучасному суспільстві. Тому в здійсненні правової освіти допомагають інші предмети з суспільствознавчих дисциплін, а саме: «Історія України», «Всесвітня Історія», «Людина і суспільство», «Права людини» та інші. Коли учень починає вчити ці предмети, він вже має знайомство з початковою правовою освітою, де заняття проводяться у формі: дидактичних ігор, бесід, виставок малюнок з правової тематики, розваг. Тому планування роботи з учнями спрямовано не тільки на поширення правових знань, а й їх систематизацію. Основною задачею є допомогти учням усвідомити необхідність знання законів, підвищити їх юридичну обізнаність, систематично інформувати учнів про актуальні правові питання.

Правові знання є тим підґрунтям, на якому формується правова свідомість. Вони допомагають учням співвідносити власні вчинки і поведінку своїх товаришів не лише із загальновідомими моральними нормами, а й вимогами законів, коригувати свою поведінку, змінювати її у правильному напрямі. Ознайомлення із законами починається із вивчення тем: «Особливі пам’ятки правової культури України» та «Основи теорії держави і права». Прикладами можуть бути закони та нормативно-правові акти з історії нашої Батьківщини, а саме: «Руська Правда» (Ярослава Мудрого), «Березневі статі» (Богдана Хмельницького), «Конституція» (Пилипа Орлика), «Універсали» (УНР), «Конституція України» (1996р.) де продовжується формування в учнів цілісного уявлення про державу і право, причини їх виникнення, їх ролі в житті окремої людини і суспільства, історії розвитку та становлення української держави, його конституційних основ. Обов’язковим є узагальнення даної теми, використовуючи різні методи, а саме: Брейн-ринг «Його величність-Закон», імітаційна гра «Законодавчий процес», вікторина «Чи знаю я закон».

Значна частина учнів хоча й не знає конкретних правових норм, але не допускає правопорушень. Такі школярі не завдають шкоди іншим, не скоюють крадіжок та інших правопорушень, тому що керуються в конкретній ситуації певними моральними принципами. Це явище треба мати на увазі при вивченні тем: «Право і мораль», «Правовідносини. Юридична відповідальність», «Право і закон», також ці теми є основними у формуванні  учнівської правової свідомості як сукупності правових уявлень, переконань і почуттів, що визначають ставлення особистості до вимог законів та регулюють її поведінку в конкретній правовій ситуації.

Важливе місце в правовому вихованні посідають рольові ігри. Вони дозволяють учням на практиці застосувати теоретичні знання, виробляти на їх основі навички правомірної поведінки, уміння самостійно приймати рішення в конкретних життєвих ситуаціях Саме при вивченні цих тем пропонується учням перевірити свої знання законів в конкретних умовах. Діти дуже емоційно переживають ситуацію гри, набувають досвіду правомірної поведінки. При розподілу ролей байдужих немає, всі бажають взяти участь, незважаючи на характер ролі. Майже двічі на рік проводиться «Урок-Суд» на різні теми, а саме: «Правопорушення і як його запобігти?», «Негативні явища серед учнів і молоді», «Життя та здоров’я людини - це найвища цінність» та інші. Виконуючи ролі судів, адвокатів, прокурорів учні глибше усвідомлюють певні вимоги права, навчаються діяти відповідно до них. Рольові ігри справляють виховний вплив не тільки на виконавців, але й на всіх присутніх, які одержують нові відомості з різних галузей права, аналізують конкретні правові ситуації та шукають шляхи їх вирішення. Судові процеси дуже популярні, все відбувається, як в справжньому суді (актова зала, мультимедійна дошка, костюми, фрази – «Встати, суд йде», «Вирок»). Обов’язково на судове засідання запрошені свідки, представники правоохоронних органів, медичні та соціального робітники, учителі. На мультимедійній дошці відображені тема, мета, тези, ілюстрації за темою тощо. Додатково готуються виступи, речові докази. Такий захід готується протягом місяця.

Становлення правової свідомості – один з основних напрямків формування громадянина. У сім’ї та в школі дитина повинна навчатися поважати закони, відстоювати свої права та свободи, але й поважати чужі, толерантно ставитися до чужих поглядів, шанувати права інших та самовираження, власні культурні цінності, вибір конфесій, участь у політичному житті тощо. Все це надзвичайно важлива сфера виховання, передусім з точки зору потреб державотворення [3, с. 19].

У процесі викладання дисципліни «Правознавства» та спецкурсу «Права людини» надається особлива увага виробленню в учнів навичок і умінь правомірної поведінки. Багато учнівської молоді упевнені, що за правопорушення відповідають тільки дорослі. Вони не переконані в дієвості положення, що «незнання законів не звільнює від відповідальності тих, хто його порушує». Звичку і вміння дотримуватися вимог права слід розглядати як продукт свідомого ставлення учнів до визнання свого громадського обов’язку, також до дотримання правових норм.

Як правомірна, так і неправомірна поведінка залежать від певних мотивів. Одні учні дотримуються правових норм унаслідок глибокої переконаності; другі – тільки тому, що побоюються можливого покарання; треті гарною поведінкою намагаються досягти своїх егоїстичних цілей; четверті - тому, що їхню поведінку контролюють; п’яті звикли виконувати правила співжиття. Щоб виявити, якими мотивами керується учень, виконуючи норму закону, автором проводяться такі уроки, як урок-диспут «Мораль і право», урок – лекція «Право в твоєму житті» (з практичними заняттями).

Диспут учить самостійно оцінювати ті чи інші судження, обстоювати свої погляди, аргументувати їх, формуючи в учнів нетерпиме ставлення до правопорушень і злочинності, прагнення взяти посильну участь у боротьбі з цими негативними явищами, вміння протистояти негативним впливам.

Учні проявляють особливий інтерес до вивчення предметних тем, а саме такі, як: «Держава та право», «Правова держава», «Народовладдя в Україні й форми його здійснення», «Президент України» та їнші. Як приклад, після вивчення теми «Президент України» учні старших класів звернулися з проханням допомогти їм в проведенні виборів Президента самоврядування школи (тобто підготовка була реальною і правдивою, з кандидатами в Президенти, з захистом програм, з виборцями). Учні 5-11-х класів не просто грали, а відповідально обирали керівника шкільного самоврядування. Отже щодо цієї шкільної події ще раз удосконалюємося в актуальності діючого дитячого самоврядування.

Особистий досвід автора показав, що при вивченні тем правового характеру в учнівської молоді формується повага до держави, законів, Конституції України, народу України, державних символів українського народу. Ніде так яскраво і чітко не перехрещуються правове та патріотичне виховання. Такі поняття, як «нація», «народ», «національність», «українці», «Україна»- лежать в основі патріотизму. Досвід роботи над досліджуваною проблемою правового та патріотичного виховання учнів на уроках суспільствознавчих дисциплін допомагає формувати в молоді почуття патріотизму, високий рівень патріотичної свідомості, національної гідності, готовності до виконання конституційного і громадянського обов’язку щодо захисту національних інтересів України та стремління до зміцнення національної єдності і підвищення авторитету держави. Тому для учителя на кожному уроці правове і патріотичне виховання учнів стоїть на першому місці. А якщо дитина любить свою Батьківщину, поважає та виконує закони - це достойна зміна.

У цьому році разом з учнями на уроках та в позакласний час ми почали працювати над застосуванням нових життєтворчих проектів, створенням системи взаємних зв’язків і взаємодії з ветеранськими та іншими громадськими організаціями патріотичного спрямування. У роботі над проектами взяли участь учні 8-х і 10-х класів. Кожен учень самостійно обирав тему свого проекту, але загальні теми націлені на створення шкільної музейної кімнати «Історія моєї Батьківщини». До музею увійдуть такі розділи, як «Мій рідний край», «Історія моєї школи», «Сторінки Великої Вітчизняної Війни» (це робота над виставочними стендами, архівами, свідченнями ветеранів тощо).

Як підсумок вищевикладеному зробимо висновок, що створюючи життєтворчі проекти, учні мають змогу здійснити певні дії над душею, думками, поведінкою, способом життя та перетворити себе для досягнення щастя, досконалості, вироблення життєвої стратегії самореалізації, в основі якої стоїть творча активність учнів, а для власного досвіду автора - нова сторінка педагогічної праці.

ЛІТЕРАТУРА

 

1.     Нетрадиційні уроки з основ правознавства. /Укладач Н.В. Томашевська.- Харків: ТОРСІНГПЛЮС, 2008.- 224с.

2.     Життєтворчі проекти в навчанні Історії України. Посібник для вчителів. /К.О. Бабанов, В.А. Нищєта. – Харків: Вид. група «Основа», 2008. – 109с.

3.     Івашина Ю.О. Форми і методи правовиховної роботи //Виховна робота в школі. № 11, 2005.- С.17-27.