Ходова Г.О., Погрібна В.Я.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Філософія релігії у соціально-культурному вимірі

Сьогодні, під час швидких перетворень усіх сфер людського життя (не лише економічних, але й культурних та духовних), які відбуваються настільки швидко, що не встигають закріпитися у ментальності, особливої актуальності набуває питання місця релігії у свідомості людини. Значна увага приділяється цим питанням. Це зумовлено соціальними та політичними аспектами. Тож, доцільно розглянути розвиток та значення релігії. Ці питання були розглянуті вченими та філософами: І.Сковородою, П.Гайденко, Т.Горбаченко, І.Мозговим, А.Хоменковим, М.Дроновим, Л.Мітрохіним, серед іноземних: В.Джемс, Ф.Шлейєрмахер.

Перед конкретним розглядом ролі релігії в Україні на сучасному етапі слід зауважити, що релігія виникає як психологічне явище. Адже вона існує як спосіб пізнання всесвіту: макрокосму та мікрокосму, його закономірності розвитку. Вона віддзеркалює певний культурний та інтелектуальний стан окремої доби, чи окремого народу. Для багатьох релігій основою є наближення до Абсолюту. Так, професор Міланського католицького університету Л.Джуссані вважав, що це наближення здійснюється шляхом релігійного почуття. Під ним Л.Джуссані розумів здатність розуму виразити глибину природного (макрокосму) через граничні питання (мікрокосм). Отже, тільки пізнавши себе, людина може наблизитися до Абсолюту.

Християнство є одною з світових релігій і, мабуть, найближчою для нас. На його розвиток впливав доба, політичний стан. Якщо християнство виникло як об’єктивне явище, то подальший його розвиток контролювався, а з самої релігії правлячі кола намагалися дістати користь. Спочатку християнство було регулятором єдності різних верств та інструментом, який робив неможливими будь-які прояви сепаратизму. Саме релігія довий час об’єднувала Римську імперію. Наступною добою, що трансформувала призначення християнства, стало Середньовіччя. Значення релігії трансформується до потужного важелю, який мав вплив на усі сфери життєдіяльності. Але постулати християнства нерідко були спотворені та відповідали не Божим законам, а «папським» бажанням. Проте, такі філософи, як Фома Аквінський, Августин Блаженний, Климент Олександрійський, зуміли донести до нас ті основи християнства, що виховували праведну людину.

Щодо розвитку християнства на Україні, то слід зазначити, що особливо бурхливий його розвиток спостерігається з відокремленням православної церкви від католицької. Не варто навіть говорити про роль релігії у козацьку добу. Більш детально розглянемо значення релігії у минулому столітті. Політичні перетворення, для яких була характерна була жорстокість та байдужість до життя окремої людини потребувала скасування одвічних істин, які вселяли боязкість Божої кари. Руйнувалися постулати взаємоповаги та рівноправ’я. Настає доба атеїзму. Проте, десь в глибині душі люди вірять у щось вище, в Абсолют, і цим Абсолютом є не вожді пролетаріату, а щось світле та духовне. Тож відродження релігії у Радянському Союзі було неминучим. Цей процес набув своєї сили у 80-х роках, коли Л.Мітрохін, ризикуючи бути невизнаним, проводить аналіз філософії релігії. У 90-х роках він активізує свою діяльність та видає низку монографій, у яких визначає релігію як джерело збереження традицій, сталих цінностей, які акумулюють накопичений досвід та до помають людині адаптуватися до природи та суспільства.

Сьогодні, після короткого піднесення, релігія загальмувала свій розвиток. Відсутність Божественного авторитету, віри у вищі сили зумовлені великою кількістю повсякденних проблем. Вони пов’язані з тим, щоб виживати, а не жити. І тільки коли людина знаходиться на будь-якій межі: чи то межа життя та смерті, чи межа багатства та злиднів, змушує людину вірити в диво. Тоді людина має останню надію на Господа. Але багато з них не розуміють, що проблеми не вирішуються просто так. Тому й первинне значення релігії затьмарюється у буденних проблемах людства.

Важко переоцінити роль релігії у житті людства. Її нездоланність, її необхідність перевірена часом. І сьогодні, усвідомивши значимість духовності, слід дбати про збереження основ та залучати більшу кількість населення до релігії.

Література:

1. Предко О.І. Психологія релігії як об’єкт наукової та богословської рефлексії: зарубіжний контекст // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. – 2007. - №87 – 88. – С.94 – 97.

2. Косач Т.М. Особливості православних і католиків у працях Л.П. Карсавіна // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. – 2007. - №87 – 88. – С.31 – 33.

3. Стадник М.М. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. – 2007. - №87-88. – С.104 – 109.

4. Стадник М.М. Ґенеза біблійних, ранньохристиянських і філософських основ становлення пізнання // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. – 2007. - №87-88. – С.47 – 50.

5. Стёпин В.С. Философия религии в социокультурном контексте // Вопросы философии . – 2008. - №2. – С.4 – 21.