Темерєва І.О., Кондратьєв В.О.

Донецький національний університет

економіки і торгівлі імені Михайла

Туган-Барановського

Порушення права суб`єкта господарювання на комерційну таємницю

та порядок відшкодування завданої шкоди.

В умовах становлення економіки та переході на ринкові відносини, значна частина керівників господарюючих суб’єктів ставлять завдання убезпечити себе та свої підприємства від можливих втручань у фінансово-господарську діяльність, а також протистояти недружнім захопленням або поглинанням. Зовнішніх і внутрішніх ворогів в успішного суб’єкта підприємницької діяльності знайдеться чимало, а їхні дії можуть бути найрізноманітнішими: починаючи від невиконання або неналежного виконання господарських договорів, аж до прямого втручання в діяльність підприємства з метою провокування корпоративного конфлікту й подальшого недружнього поглинання або захоплення. У конкурентній боротьбі методи виправдовуються кінцевою метою, тому конкуренти чи недоброзичливці успішних бізнесменів застосовують весь наявний у них арсенал компромату, спрямований на дискредитацію певного суб’єкта господарювання. Саме тому дії багатьох керівників спрямовані на дотримання правил нерозголошення відомостей про бізнес, які складають комерційну таємницю підприємства.Умови ринкової економіки, в яких здійснюють свою діяльність виробничі одиниці різних організаційно-правових форм, є невизначеними й непередбачуваними. Тривала економічна криза породила багато небезпек і загроз для малого і середнього бізнесу.

Найбільш прийнятним способом захисту порушеного права з точки зору компенсації майнової сфери її законного власника є відшкодування шкоди, завданої порушенням права суб`єкта господарювання на комерційну таємницю. Вивченням цього питання займались такі науковці як Є.Петров, В.Северин, Ю.Капиця.Автори наголошували на обовязковом відшкодуванні збитків і визначали особливе значення цієї процедури,а також регулювання відшкодування та методик їх розрахунку.

Метою данної статті є визначення порядку розрахунку шкоди, завданої порушенням права суб`єкта господарювання на комерційну таємницю.

Як відомо, цивільно-правові відносини щодо комерційної таємниці регулюються положеннями Цивільного кодексу України, зокрема, статтями 505-508. Вказаний нормативно-правовий акт визначає перелік майнових прав, пов’язаних з правом інтелектуальної власності щодо комерційної таємниці. Право суб’єктів підприємницької діяльності на комерційну таємницю передбачено і Господарським кодексом України, відповідно до частини 1 статті 36 якого склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб’єктом господарювання відповідно до закону.

Вітчизняний досвід правозастосовної практики з розгляду в судах різної юрисдикції спорів щодо порушення прав власників об`єктів інтелектуальної власності ще незначний. Відповідно до запитів, спрямованих до господарських судів України, спори, пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої порушенням права суб`єкта господарювання на комерційну таємницю, не розглядалися.Але у світовій практиці,наприклад у США кожна середня або велика фірма постійно перебуває у статусі відповідача за одними позовами та у статусі позивоча за іншимиУ період з 2003р. до 2007р. розмір компенсацій, присуджених компаніям за порушення прав інтелектуальної власності досяг 2578 мільйонів доларів. Тому одним з основних факторів, що стимулюють розвиток ринкових відносин у галузі використання прав інтелектуальної власності, є наявність розрахунку шкоди, завданої порушенням права суб`єкта господарювання на комерційну таємницю.Відповідно до ч.6 ст.225 ГК України Кабінет Міністрів України має право затверджувати методики визначення розміру відшкодування шкоди у сфері господарювання.

При визначенні розміру шкоди слід керуватися загальними положеннями відшкодування шкоди, визначеними у законодавстві, а також тими економічними вигодами,які отримує суб`єкт у випадку використання інформації,яка є комерційною таємницею. До складу шкоди, що підлягає відшкодуваню особою, яка вчинила господарське правопорушення, включається вартість втраченого майна; додаткові витрати; неотриманий прибуток; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законодавством (ст.225 ГК України) []. Ще до складу шкоди Цивільний кодекс України включає реальні збитки, упущену вигоду та моральну шкоду. Таким чином у структурі шкоди, завданої порушенням права суб`єкта господарювання на комерційну таємницю, слід виділити безпосередньо майнову шкоду та моральну шкоду. Статтею 22 ЦК України встановлено межі визначення упущеної вигоди.Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меньшим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. Тобто мінімальний розмір відшкодування упущеної вигоди складає суму отриманого правопорушником доходу від незаконного використання комерційної таємниці.

Упущена вигода зумовлена очікуваними доходами від реалізації на ринку продукції, створеної з використанням інформації, що складає комерційну таємницю суб`єкта господарювання. Для її розрахунку доцільно використовувати доходний та ринковий методи.

При використанні доходного методу слід враховувати неотриманий прибуток від загубленого продажу, ерозію цін, неотриманий прибуток від втрати супутнього продажу, збільшення витрат для прискореного просування товару на ринок. Вимога щодо відшкодування неотриманого прибутку можлива, якщо є попит на продукцію, створену з використанням комерційної таємниці. Сума збитків внаслідок неодержаного прибутку від загубленого продажу визначаються розміром чистого прибутку, одержаного порушником у результаті продажу об`єктів з використанням технології, комерційних знань, що складають комерційну таємницю її законного власника. Сума збитків від супутнього продажу складається із сум роялті, інших відрахувань, які власник комерційної таємниці мав би отримати у разі непорушення його права на комерційну таємницю. Сума збитків при ерозії цін можна розрахувати шляхом порівняння цін на продукцію, що плануються, й тих цін, які об`єктивно склалися під впливом попиту та пропозиції на ринку в зв`язку з втратою суб`єктом господарювання монопольного становища внаслідок порушення його права на комерційну таємницю. Розмір збільшених витрат на прискорене просування товару на ринок можна визначити шляхом калькуляції вартості додаткових маркетингових досліджень, створення додаткової реклами.

При використанні ринкового методу розрахунок здійснюється з урахуванням динаміки середньостатистичних показників попиту на товар такої ж групи за останні 5-10 років. Розрахунок розміру реальних збитків здійснюється з використанням витратного методу.

Таким чином, наведене дослідження дозволяє визначити критерії розрахунку збитків, завданих порушенням права суб`єкта господарювання на комерційну таємницю, та методи, за допомогою яких слід розраховувати суму завданої шкоди. Необхідно створити органи, які б надавали експертні висновки щодо розміру завданої шкоди.Потребує подальших досліджень питання відшкодування матеріальної компенсації моральної шкоди,завданої порушенням права суб`єкта господарювання на комерційну таємницю.

Література:

1. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003р. №435-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-44. - Ст. 356.

2. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003р. №436-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18-22. - Ст.144.

3. Ягубкин И.В. Защита комерческой тайны как экономической потребности в информационном обществе:Дис. - Ростов - на Дону, 2006. - 162с.