Право / 4 Трудове право і право соціального забезпечення

Живко М.О.

Львівський державний університет внутрішніх справ

 

Тіньова економіка - основа неправового механізму перерозподілу суспільства й підриву соціального захисту населення

 

Перехід України до демократичного режиму відбувався, як і в більшості нових незалежних держав (ННД), котрі виникли на теренах колишнього СССР, шляхом «вростання» старих еліт у нові структури та відносини, завдяки їх поступовій трансформації, і формування «нових» еліт із перевагою старих кадрів. Цей шлях найтриваліший і найважчий, бо стара еліта, зберігаючи керівні позиції, справляє гальмівний вплив на процес трансформації. Виразною відмінністю України на початкових етапах її трансформації було, те, що наявна в країні опозиція наштовхувалась на сильний опір комуністів.

Тому проблематика соціального захисту населення, формування їх самооцінки та вплив матеріального забезпечення громадян на рівень економічної безпеки країни зайняли провідне місце  у низці невирішених проблемних питань.

Питанням дослідження соціального захисту населення, забезпеченню прав та свобод громадян присвячено цілу низку праць як національних, так і зарубіжних науковців, зокрема: Веснін В.Р., Шкатулка В.І., Травін В.В., Дятлов В.А., Карташов С.А., Сухарев С.А., Самигін С.І., Михальченко М.І., Андрущенко В.П., Дробницький О.Г., Тейяр де Шарден П., Швецова А.В., Сорокін П.А. , Руссо Ж.-Ж.   

Соціально-економічна криза в Україні призвела до різкого зростання ступеня криміналізації життєво важливих сфер функціонування держави. Ситуація погіршується тим, що набувають сили неконтрольовані соціально-політичні процеси, які є прямою загрозою для національної безпеки України. Масштаби і соціальні наслідки цих явищ в українському суспільстві вимагають постійного поглиблення їх наукових досліджень з метою прийняття вiдповiдних змiн i доповнень у процесі здійснення соціально-економічної, правової політики та правозастосовчої практики.

Ряд об’єктивних та суб’єктивних причин, а саме: спад виробництва, бюджетний дефіцит, інфляція, розбалансування державних фінансів, напружена ситуація на ринку кредитних ресурсів, недосконалість законодавства і низька платоспроможність суб’єктів господарювання та населення, призвели до зубожіння основної маси громадян, зневіри людей у спроможність влади навести порядок у державі.

На цьому негативному соціально-економічному фоні значного поширення набули процеси криміналізації економіки, влади, суспільства, наявними стали ознаки утворення нового класу – кримінальної буржуазії.

Соціальний захист населення відчутно не відповідає своєму призначенню, процвітає «кумівство», тіньова економіка, діє принцип «хто має гроші, той замовляє музику».

Тіньова економіка призводить до появи «тіньової» психології, iдеологiї i навпаки. Тому головні зусилля мають бути спрямовані не на спроби найбільш точного обрахування обсягів тіньової економіки, а на усунення причин i умов надзвичайного її поширення. Тобто, існує реальна загроза економiчнiй, а отже i нацiональнiй безпеці України.

Як бачимо, тіньова економіка становить основу неправового механізму перерозподілу суспільства, хабарництва i  корупції у державних структурах, сплетення підприємницьких структур з прошарком суто злочинного походження. Інший не менш важливий аспект – відсутність віри у завтрашній день, слабкий соціальний захист населення, падіння ідеалів молоді, її незайнятість призвели до такого соціального аспекту, як все зростаючий приплив молоді до неформальної економіки.

Протягом останніх 10 років проблеми криміналізації влади, економіки, суспільства і відсутності соціального захисту населення  широко обговорюються юристами, соціологами, політиками, економістами. Однак, спроби вирішити ці проблеми переважно носять абстрактно-теоретичний або суто публіцистичний характер, оскільки з цієї теми проведено лише кілька цільових наукових розробок. Бракує достовірних і достатньо показових емпіричних даних, які б дозволили отримати більш повне наукове уявлення такого феномену [3].  

Консервація загальної кризи суспільства в Україні продовжує супроводжуватися поглибленням таких негативних соціально-економічних процесів, як: зменшення обсягів виробництва, інфляція, зростання цін, зниження реальної заробітної плати і купівельної спроможності більшості населення;  зростання явного та прихованого безробіття, погіршення умов отримання освіти та працевлаштування, збільшення рівня міжрегіональної та міждержавної міграції, в тому числі з країн, які перебувають у кризовому стані; зниження дисципліни в державних органах, посилення бюрократизму та безконтрольності державних службовців, розповсюдження лобізму та корумпованості, відставання управлінських структур всіх рівнів від розвитку соціально-економічної ситуації в суспільстві; істотне зниження рівня суспільної моралі, втрата старої ідеологічної основи єднання суспільства, солідарності та відсутність нових ідеалів у більшості населення, розповсюдження настроїв зневіри у майбутньому, апатії, правового нігілізму, а також егоїзму, агресивності, бажання покращити своє життя будь-якою ціною.

Вже сьогодні український бізнес без ентузіазму сприймає владні наміри і не поспішає демонструвати високі економічні результати. Так, індекс об'єму промислової продукції (у показниках, порівнянних з попереднім роком), досягнувши до серпня значення 105,4, по суті, залишається на тому ж рівні (105,6 за 11 місяців). Збитки збиткових підприємств (а таких в Україні 35%) до листопада досягли 17,1  млрд. грн. (що в 1,4 разу більше в порівнянні з 2005 роком). Рівень реальної заробітної плати з серпня знизився на 4%, хоча темпи зростання ВВП у вказаний період залишалися позитивними [4].

Чинниками, які зумовлюють збільшення тіньових операцій, можуть бути: недосконалість правового регулювання економічної сфери; знецінення обігового капіталу в результаті інфляції; штучність курсу національної грошової одиниці і жорсткі грошово-кредитні відносини; фіскальний характер податкової політики; нерозвиненість фондового і страхового ринків; негативне    зовнішньоторговельне    сальдо    і    нелегальний   переказ валютних коштів за кордон та ін [6].

Під тіньовою економікою слід розуміти економічну діяльність, яка пов'язана з незаконним привласненням особою, або групою осіб частини створеної вартості або частки майна через різного роду викривлення об'єктивної інформації про рух грошових коштів та матеріальних цінностей, спотворення даних первинного обліку для заплутування джерел походження доходів, а також через реалізацію методом лобіювання відповідних законодавчих норм і нормативів, схем корисливого перетікання капіталів, здійснення яких не підпадає під кримінальну відповідальність, але зумовлює матеріальні втрати державних або підприємницьких структур та окремих громадян [5].

Необхідно спрямовувати зусилля держави на виправлення соціальних деформацій у формуванні доходів різних верств населення, подолання бідності, регулювання трудових ресурсів, сприяння продуктивній зайнятості та скорочення прихованого безробіття; концептуально визначити та реалізувати засади культурного та духовного розвитку суспільства; створити Державну торговельну інспекцію з функ­ціями контролю за торговельною діяльністю суб'єктів всіх форм власності, забезпечивши належну реєстрацію підприємств торгівлі та додержання ними норм сертифікації; забезпечити відповідний соціальний захист населення.

Найчастіше для перерозподілу на користь тіньового сектора використовують фінансові установи в офшорних зонах. Привабливість цих зон для тіньових структур пояснюється особливим їх статусом та умовами функціонування. Особливостями їх є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового, фіскального режиму, високого рівня банківської і комерційної таємниці, а також лояльність державного регулювання. В Україні значна частина тіньових опреацій здійснюється через офшорні компанії [7].

Механізмами детінізації на сучасному етапі можуть бути: реформування національної системи фінансового контролю за здійсненням протизаконної діяльності у напрямі розробки конкретних інструментів обмеження тіньових систем перерозподілу фінансових ресурсів за кожним конкретним випадком; формування спеціального реєстру та загального переліку декларацій із заявленими до відшкодування сумами ПДВ, які вважаються сумнівними; застосування мінімальних цін на високоліквідні імпортні товари (передусім підакцизні) для розрахунків і сплати податків; створення інституту представників митної та податкової служби в зарубіжних країнах; запровадження моніторингу за внутріфірмовими цінами в межах холдингових компаній; застосування змін в організаційній структурі державних холдингових компаній, (зокрема, позбавлення підприємств права юридичної особи) [8; 9].

Література:

1.       Бізнес. – 1997. – № 4. – С. 21.

2.       Голос України. – 1997. – 20.бер. – С. 2.

3.       Колодій А. Становлення громадянського суспільства в Україні / http://www.ji.lviv.ua/n22texts/

4.       Юрчишин В. Економічні перспективи 2007-го і ризики державної експансії  / http://www.zerkalo-nedeli.com/ie/show/630/55571/

5.       Держава та тіньова економіка / Зінов'єв Ф.В. // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво.- 2004.- № 4.

6.       Дорошенко А. Тіньова економіка - одна з найбільших проблем // «Урядовий кур'єр» 16.02.2005.

7.                Огородник В. Тіньова економіка як кримінально-економічний феномен. // Політична думка. - 2000. - №3 - 4.

8.       Сучасний стан тіньової економіки України // Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади НБУВ. - К., 2003.

9.       Шелудько Н. М. Проблеми тіньової економіки в Україні // Фінанси України. - 2002. - №9.