Психологія і соціологія/ 12. Соціальна психологія

Корнівська М.М.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Політична свідомість – базова основа політичної культури молоді

(психологічний аспект)

Інтерес до проявів, сутнісних витоків і визначальних детермінант політичної свідомості обумовлений як розвитком соціально-психологічного знання, так і сучасною соціально-політичною та культурною ситуацією. Особливу увагу привертає дослідження політичної свідомості молоді, соціалізація якої протікає в умовах економічної нестабільності й проявів соціальних конфліктів. Серед молоді триває переоцінка суспільних, культурних, аксіологічних цінностей попередніх поколінь [2,с .96].

Проблемою формування політичної свідомості, а також розвитку політичної культури українських громадян займаються такі вчені як В.Бебик, М.Головатий, Є.Головаха, В.Лісовий, Н.Паніна, Ю.Пахомов, В.Ребкало та ін. [1;4]. Варто зазначити, що психологічні чинники становлення політичної свідомості молоді розкривались у працях таких науковців як Д.Гордєв, М.Сапожніков, О.Ульодов [3,с. 88].

Політична свідомість містить у собі все відбите соціальне буття, оскільки об’єктом політичної діяльності є всі сфери суспільного життя. За своїм змістом політична свідомість охоплює всі уявлення людей, що опосередковують їхні об’єктивні зв’язки як з інститутами влади, так і між собою, з приводу участі в управлінні справами держави і суспільства. Визначення політичної свідомості як віддзеркалення політичної дійсності зовсім не означає, що воно є пасивним елементом політичного процесу. Навпаки, політична свідомість виступає як активний початок в політиці і навіть може випереджати суспільну практику і прогнозувати розвиток подій і завдяки цьому стимулювати політичну діяльність.

Політична свідомість — це сприйняття суб'єктом тієї частини реальності, що пов'язана з політикою, це суб'єктивний образ політичної системи. Знання та уявлення про політику не є продуктом індивідуальної свідомості. Особистість набуває їх в процесі політичної соціалізації із навколишнього середовища. Політична свідомість вбирає в себе як ідеологічні компоненти (політичні знання, цінності, переконання), так і психологічні (політичні почуття, емоції, переживання, орієнтації та настрої).

Формування політичної свідомості залежить не тільки від тієї об'єктивної ситуації, у якій розвивається цей процес. Велике значення мають і фактори суб'єктивного характеру, зокрема:

1) зовнішні, до яких належать інститути політичної системи, національні та соціальні групи, різні неформальні об'єднання, під впливом яких відбувається соціалізація особистості;

2) внутрішні, що характеризують механізми світосприймання, аналізу та прийняття рішень тощо. Останні охоплюють потреби, інтереси, духовні цінності, індивідуальні психологічні якості людини.

Формування політичної свідомості відбувається в процесі політичного життя, є історично і соціально зумовленим продуктом політичної життєдіяльності людей, їх політичної творчості, який відбиває процес опанування суспільством, націями, класами, іншими соціальними спільнотами та індивідами політичних відносин, а також розвиток їх власної сутності і значною мірою залежить від характеру, темпу, змісту процесу політичної соціалізації молодої особи.

Ще одним важливим фактором формування політичної свідомості є необхідність врахування бажання самої людини відповідати запитам політичної системи. У даному випадку йдеться насамперед про вирішення проблеми мотивації, заохочення людини, зокрема, молоді до участі у політичному житті, тобто про запровадження системи ціннісних, а не примусових мотивів політичної соціалізації. Вони передбачають бажання молодої людини відповідати вимогам політичної системи згідно із внутрішніми переконаннями, по совісті, через почуття обов'язку по відношенню до держави і суспільства взагалі.

Політична свідомість громадян в умовах сьогодення виступає чи не найважливішим фактором формування політичної культури – однієї із категорій сучасної політичної психології, яка входить в систему її понятійних координат.

Політична культура являє собою сукупність індивідуальних позицій і орієнтацій учасників політичного процессу і є суб’єктивною сферою, що складає підґрунтя політичних дій і надає їм значення.

Поняття “політична культура”, характеризує не лише політичну свідомість, але й політичну поведінку. Свідомість настільки включається в політичну культуру, наскільки вона обумовлює поведінку громадян. Політична культура являє собою систему історично сформованих і відносно тривких настанов, переконань, уявлень, ціннісних орієнтацій, моделей поведінки в діяльності суб’єктів політичного процесу. Вона містить у собі культуру політичної свідомості, культуру політичної поведінки і культуру функціонування політичних інститутів [3;4].

На сьогоднішній день українське суспільство перебуває у стані кардинальних політичних змін, що в свою чергу призводить до трансформації політичної культури на демократичних засадах в українському суспільстві. Відбувається переоцінка суспільних та культурних цінностей громадянами. Як наслідок, змінюється і вектор спрямованості їх політичної свідомості. На першому плані, як і раніше, найбільшими цінностями виступають демократія та суверенітет. Проте, низка чинників сформували негативне ставлення до державно-владних структур та громадсько-політичних організацій. Серед них: невдоволеність громадян України умовами свого життя, майнове розшарування суспільства, нестабільна економіко-політична ситуація в державі, низький рівень політичної культури молоді тощо.

Попри доволі значний обсяг теоретичної та прикладної розробки проблеми становлення політичної свідомості, вона і досі викликає гострі дискусії та потребує більш ретельного вивчення. Для детального вивчення психологічних аспектів формування політичної культури та розвитку політичної свідомості ми пропонуємо використати психологічний інстументарій – методи та методики, які дозволяють дослідити когнітивний аспект політичної свідомості молоді: тест Куна-Макпартланда «Хто Я?», опитувальник М.Й.Боришевського, М.І.Алексєєвої, В.В.Антоненка – на виявлення змістових характеристик національної самосвідомості особистості; та методи дослідження індивідуально-психологічних властивостей особистості: тест Рокича, модифікований тест С.Розенцвейга, вербальний фрустраційний тест Л.М.Собчик, проективна методика портретних виборів Л.Сонді та ін. Проте даний перелік методик не є вичерпним і може бути доповнений багатьма іншими науковими доробками сучасної практичної психології.

Література:

1. Бебик В.М., Головатий М.Ф., Рехкало В.А. Політична культура сучасної молоді. К.: А.Л.Д., 1996. – 112 с.

2. Білик М. Особливості формування політичної культури сучасної молоді //Соціальна психологія, № 4 (6), 2004. – С.96-105.

3. Дембрицька Н. Когнітивні аспекти політичної свідомості нового покоління // Соціальна психологія, № 1, 2003. – С. 87-99.

4. Ольшанский Д. Политическая психология. – СПб.: Питер, 2002. – 576 с.