Кемкіна В.І. ст. викладач , Ольховнікова А.В. ст. викладач

Класичний приватний університет, Запоріжжя, Україна

КОРЕКЦІЙНО ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС РЕЧЕВОГО ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ДОРОСЛИХ СЛІПИХ НА ЗАНЯТТЯХ ІГРОВОЇ НАПРАВЛЕННОСТІ

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Глибокі порушення зору обумовлюють низку суттєвих обмежень в реалізації функцій мови. Звідси випливає необхідність у застосуванні педагогічних заходів, які сприяють підсиленню компенсаторного значення мови шляхом розвитку та удосконалення її гностичних, комунікативних і регуляторних функцій. Компенсаторна сутність мови виявляється багатозначно і реалізується в межах об’єктивно властивих їй соціальних, психологічних і дидактичних можливостей впливу на розвиток дорослих сліпих. Проте в низці виявлень компенсаторної сутності мови її окремі функції мають різне значення, що обумовлено особливостями пізнавальної діяльності дорослих сліпих і ступенем впливу первинного дефекту на розвиток структурних компонентів їх психіки. Це стосується тих компонентів, які забезпечують можливості цілісного сприйняття предметів і явищ, становлення зв’язків і відношень між окремими об’єктами та їх структурними елементами. Іншими словами, мається на увазі виконання пізнавальних дій, пов’язаних із вищими формами аналізу і синтезу впливу зовнішнього середовища, дефіцит яких постінно відчуювають дорослі сліпі. У зв’язку з цим важливо теоретичного і практичного значення набуває завдання пошуку педагогічних шляхів і засобів подолання вказанних вторнних відхилень у пізнавальній діяльності дорослих сліпих на основі підсилення компенсаторного значення мови, враховуючи, що „разом з мовою сліпі набувають здатність до вищих форм аналізу і синтезу, до узагальненного відображення дійності, увідомлення та регуляції своїх намірів і дій” .

Мета дослідження – особливості мовного забезпечення дорослих сліпих у процесі корекції рухової сфери засобами ігрової діяльності.

Обговорення результатів дослідження. Форми реалізації регуляторної функції мови (узагальненно-орієнтована, настановна, плануюча і смисло-розпізнавальна) забезпечують підвищення якості формуючих предметних уявлень, їх співвіднесеність зі словом; акуталізацію сформованого сенсорного і мовного досвіду як продуктивної основи для розгортання вищих форм аналітико-синтетичної діяльності в процесі вирішення навчально-пізнавальних завдань.

У процесі компесації сліпоти велика роль належить мові, що забезпеччує втіленність у слові і систематизацію сенсорного досвіду, виконання прогалин чуттєвого пізнання, передачу та засвоєння дорослими сліпими суспільно виробленного досвіду. Особливе значення має слово як засіб актуалізації різноманітного за змістом досвіду дорослих сліпих при вирішенні ними нових пізнавальних і практичних завдань.

У зв’язку з цим суттєвого значення набувають дані, що характеризують мовний розвиток з точки зору його прямого і зворотного зв’язку з безпосереднім досвідом дорослих сліпих. З’ясування умов, що сприяють підсиленню взаємодії слова та образи, слова і дії, дозволяють визначити закономірності формування компенсаторних функцій мови в процесі корекційного навчання дорослих сліпих.

У результаті дослідження виявлені факти, які свідчать про те, що в процесі різної за змістом діяльності дорослі сліпі накопичують певний словниковий запас, який відображає різні сторони навколишньої дійсності. Про те даний словник актуалізується недостатньо, що є показником слабкості та обмеженності зв’язків, які лежать в основі формування конкретного значення слова. Аналіз змісту мовних реакцій дорослих сліпих, а також виконання ними описань різних об’єктів дозволяє говорити про своєрідну замкнутість зв’язків у межах однієї із сигнальних систем і, як наслідок, неміцність міжсистемних зв’язків. Відносна ізольованість сенсорного і мовного досвіду дорослих сліпих виявляється у недостаній співвіднесеності почуттєвого і словесного, примітивного характеру асоціацій, виникаючих у процесі відтворення мовного досвіду. Методика, що застосовується в експериментах, будучи в основному спрямованною на вивчення мобільних якостей словника дорослих сліпих, розкриває деякі закономірності „передачі” почуттєвих даних у словесну систему та актуалізації останньої в різних умовах мовної діяльності.

Базальним компонентом розвитку змістової сторони мови дорослих сліпих є безпосередній почуттєвий і практичних досвід, дані якого створюють конкретно-образний фонд сліпого. Обсяг, повнота і міцність цього фонду, а також можливості його переводу в словесно-понятійний план залежать від змісту безпосередньої пізнавальної і практичної діяності дорослих сліпих та умов, в яких вона здійснюється.

Діяльність сліпих, пов’язана з активною, емоційно забарвленою безпосередньою взаємодією з предметами та явищами навколишнього світу, сприяє інтенсивному накопиченню ними почуттєвої інформації, готує сприятливе підгрунтя для формування конкретно-образної основи мови, разом із тим, для формування півноцінного сенсорного досвіду дорослих сліпих і переводу його в словесний план необхідна спеціальна організація корекційно-виховного процесу, що передбачає:

o цілеспрямоване керівництво діями дорослих сліпих з метою отримання ними різноманітної почуттєвої інформації про предмети і явища, що вивчаються;

o систематизацію отриманих вражень на основі визначення їх смисло-розпізнавальної значимості;

o омовлення почуттєвих даних на основі усвідомлення дітьми їх співвіднесеності зі словом;

o уведення сформованих уявлень і відповідних ним визначень у більш широку систему зв’язків і відношень;

o активізацію відтворювальної мовної діяльності дорослих сліпих у процесі спілкування і виконання ними різних вербальних завдань.

На основі аналізу експериментальних даних, що характеризують особливості розвитку мови дорослих сліпих, та умов оптимізації компенсаторниї функцій мови визначені шляхи підвищення ефективності використання мови в корекційно-виховному процесі.

Писемність сліпих людей довго була проблематичним питанням. У винайденні способів для письма і читання сліпих дослідники йшли навпомацки, випробовуючи різні варіанти.

Письмо по Брайлю стало засобом зв’язку сліпих з навколишнім світом, відкрило їм доступ до скарбниць людскої культури. Рельєфно-крапкова система письма стала дійовим засобом опосередкованного пізнання сліпими людьми природи і суспільства. Сприятливі умови для комуникації дорослих сліпих створюють властивості рельєфно-крапкового письма передавати достовірну інформацію, що знаходить своє вираження в індивідуальному листуванні сліпих, у науковій, виробничій, культурній та побутовій діяльності.

Шрифт Брайля однаково добре працює в усіх умовах і в цьому ще раз проявляється його універсальність. Ці фактори значною мірою сприяють спілкуванню інвалидів зору, розвитку громадьского руху сліпих, їх интеграції в суспільство зрячих людей.

Рельєфно-крапкове письмо має велике значення для їх реабілітації. Оволодіння сліпими письма за системою Брайля сприяє інтенсивному розвитові мови. Мислення, яке розвивається під впливом оволодіння писемністю, сприяє осмисленому, свідомому прочитуванню різних творів, розвиткові пізнавальних, естетичних та моральних якостей людини. Читання і написання текстів ефективно впливають на розвиток усного мовлення.

Разом із мисленням та мовою читання і письмо сліпих здійснюють розвиваючий вплив на обсяг і якість уявлень. У поєднанні зі сприйманням натуральних та ненатуральних (моделюючих) об’єктів це певною мірою поповнює свідомість сліпих людей необхідними і корисними для повноцінного мислення уявленнями.

Рельєфно-крапкова писемність відіграє помітну роль у процесі педагогічної реабілітації сліпих. Навчання сліпих неможливе без оволодіння писемністю.

Оволодіння писемністю рельєфно-крапкового шрифту сприяє реабілітації осіб, що втратили зір у дорослому віці. Оволодівши рельєфно-крапковим письмом, осліплі педагоги, інженери, математики, програмісти, економісти, музиканти та люді інших професій повертаються до виробничої та звичного способу життя.

Шрифт Брайля має невеликі розмірі знаків та вдале співвідношення ширини і висоти (3/5), що дає можливість повністю вміщувати знак під пальцем і забезпечує цілісне та одномірне сприймання.

В основу своєї системи Луї Брайль поклав шестикрапку. Усі крапки розташованні у два стовпчики по три крапки в кожному і пронумеровані в кожному стовпчику зверху вниз, починаючи з верхньої крапки лівого стовпчика при читанні і з першої верхньої крапки первого стовпчика при письмі. Техника письма по Брайлю передбачає наколювання крапок справа наліво, а для читання лист паперу перегортається таким чином, щоб можна було навпомацки знайти випуклі букви, які вже сприймаються дзеркально.

Спочатку був створений перший рядок, в якому було розташовано десяток букв латинського алфавіту (ми іх можему позначити українськими знаками: а, б, ц, д, е, ф, г, х, и, ж).

Третій рядок системи складається із знаків першого ряду з додачею до них третьої і шестої крапок (двох нижніх).

В україньскому крапковому алфавіті не всі знаки першого ряду використовуються для утворення букв третього ряду.

Лише шість букв українського алфавіту розміщені у третьому рядку: у, ш, і, з, й, та ь (м’який знак). Не використанні для утворення нових знаків букви б, х, и, г.

Взаємозв’язок тактильних відчуттів з кінестезією робочих рухів людини є постійним і закономірним внутрішнім зв’язком, що сприяє активному сприйняттю і спільній роботі двох аналізаторів: шкіряно-механічного і рухового. Складовою предметних дій є рухи обмацування пальцями предмета (об’єкта) діяльності. Шляхом обмацування, що активно виділяє різнобічні якості зовнішних тіл (їх фактуру, пружність, твердість, стан, форму, розмір та різноманітні просторові ознаки), людина розрізняє ці якості, відображає їх у дотикових образах (сприймання та уявлення).

Дія обмацування, відтворюючи контури, об’єм і співвідношення частин предмета, що сприймається, складається з багатьох елементів рухів та спокою руки в той або інший момент маніпуляції з предметом. Завдяки цьому виникає адекватний образ предмета, що обмацується рукою.

У процесі обмацування безперервно змінюється співвідношення тактильних відчуттів і кінестезій, що підкреслює їх динамічну взаємодію.

Висновки і рекомендації. У процесі компесації сліпоти велика роль належить мові, що забезпеччує втіленність у слові і систематизацію сенсорного досвіду, виконання прогалин чуттєвого пізнання, передачу та засвоєння дорослими сліпими суспільно виробленного досвіду. Особливе значення має слово як засіб актуалізації різноманітного за змістом досвіду дорослих сліпих при вирішенні ними нових пізнавальних і практичних завдань.

Перспективи подальших досліджень. Результати досліджень можуть бути використані в реабілітаційних центрах, УТОС, вчителями, тренерами, батьками і спеціальними психологами, а також при проведенні занать з даною категорією інвалідів. В подальшому буде проведено експериментальне дослідження для перевірки ефективності за розробленою методикою.

Резюме

У результаті дослідження виявлені факти, які свідчать про те, що в процесі різної за змістом діяльності дорослі сліпі накопичують певний словниковий запас, який відображає різні сторони навколишньої дійсності. Проте даний словник актуалізується недостатьно, що є показником слабкості та обмеженості зв’язків, які лежать в основі формування конкретного значення слова. Аналіз змісту мовних реакцій дорослих сліпих, а також виконання ними описань різних об’єктів дозволяє говорити про своєрідну замкнутість зв’язків у межах однієї із сигнальних систем і, як наслідок, неміцність міжсистемних зв’язків. Відносна ізольованість сенсорного і мовного досвіду дорослих сліпих виявляється у недостатній співвіднесеності почуттєвого і словесно-понятійного, примітивного характеру асоціацій, виникаючих у процесі відтворення мовного досвіду.

Ключові слова: корекція, рухова сфера, компенсаторна-корекційна спрямованість, мовне забезпечення, дорослі сліпі.

Key words: correction, moving sphere, correctional direction, oral support, blind adults.

Список основних використанних джерел.

1. Акимушкин В.М., Моргулис И.С. Трудовая реабилитация инвалидов по зрению. – К., 1983. – 127 с.

2. Алексеев В.И. Особенности скорости переработки зрительной информации лицами с тежелыми нарушениями зрения / 6 научн. Сессия по дефектол. 14-17 июня 1971. Тезисы докладов. – Москва, 1971. – С.231-234.

3. Байкина Н.Г., Силантьев Д.О. Методика начальной спортивной тренировки по плаванию со слабовидящими детьми младшего школьного возраста. – Запорожье: ЗГУ, 2001. – 97 с.

4. Бондар В.І. Спеціальне навчання дітей з вадами сенсорного та розумового розвитку: стан та перспективи / Інтеграція аномальної дитини в сучасній системі соціальних відносин. – К., 1994. – С. 13-18.

5. Вавіна Л. С. Науково-теоретичні засади удосконалення змісту початкавої освіти сліпих і слабозорих учнів // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.метод.зб.:Вип. 5.-К.:Науковий світ, 2004. – С. 8-11

6. Синьова Є.П. Тифлопсихологія. – Київ: ВО УФЦ-БФ. Візаві, 2002. – 296 с.

7. Синьов В.М. Система показників інтелектуального розвитку учнів спеціаль-них шкіл //: Промінь, 1999. – Ч.1. – С. 75-76.

8. Солнцева Л.И. Развитие зрительного восприятия с остаточным зрением на специальных занятиях в школах дял слепых / Обучение, нравственное воспитание и физическое развитие в школах для слепых детей. – М.: ВОС, 1982.- С. 134-162.

ДОВІДКА ПРО АВТОРІВ

Кемкіна Вікторія Ігорівна – ст. викладач

Класичний приватний університет

Ольховнікова Анастасія Віталіївна – ст. викладач

Класичний приватний університет

Адреса: м. Запоріжжя 69002

Вул. Грязнова, буд. 1, кв. 230

Тел. 8-093-122-66-36

Ольховнікова А.В