Огоновський Р.З.

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Трансаміназна активність та оцінка динаміки її зміни в біоптатах тканин рани організмів з різним видом реактивності організму при застосування гелевої форми композиційної суміші γ-кротонолактону та Zn-карнозину

Метод досліджень було визначення динаміки зміни активності трансаміназ в біоптатах експериментальної інфікованої дерматомної рани у білих щурів-самців з різним ступенем реактивності організму при застосуванні 2% гелю композиційної суміші похідних γ-кротонолактону та Zn-карнозину.

Експериментальні дослідження проводили на стандартній моделі інфікованої дерматомної рани, змодельованої в міжлопатковій ділянці дослідних тварин за допомогою попередньо виготовленого трафарету округлої форми площею 120 мм² та двохразово обробленої суспензією патогенного штаму стафілококу S. aureus F49 ATCC 25923.

Як об'єкт дослідження були обрані білі нелінійні статевозрілі щурі-самці, розділені на чотири групи. Тваринам першої групи лікування не проводили, рани на спині гоїлися самостійно вторинним натягом (контрольна група).

Для видозміни реактивності організму, тваринам другої групи одночасно моделювали інфіковану дерматомну рану за вище вказаною методикою та гостре адреналінове пошкодження міокарду за методикою О.О. Маркової шляхом внутрішньоочеревинного введення 0,18% розчину адреналіну адреналіну гідротартрату з розрахунку 1 мг/кг ваги. Загоєння ран відбувалося без лікування (дослідна група 1).

Тваринам третьої групи, починаючи з наступного після моделювання ран дня, одноразово наносили однакову кількість 2% гелевої форми композиційної суміші (дослідна група 2).

У тварин дослідної групи 3, після моделювання інфікованих ран та адреналінової міокардіодеструкції, проводили одноразово на добу нанесення досліджуваного 2% гелю композиційної суміші.

Визначення активності аланінамінотрансферази (АлАТ) та аспартатамінотрансферази (АсАТ) здійснювали спектрофотометричним методом за F. Wroblewski, G.C. La Due (1956) та за А. Karmen (1955) за допомогою наборів фірми “SIMCO Ltd”.

Отримані дані представлено у таблиці 1.

Аналізуючи отримані результати досліджень цього етапу роботи, можна констатувати, що механічно-інфекційне пошкодження м’яких тканин викликає значне посилення цитолітичних процесів у тканинах рани у експериментальних тварин (білих щурах-самцях) з нормоергічним типом реактивності.

Так, на вершині розвитку запального процесу у рані (3-тя доба) лабораторним методом визначається у зростанні вмісту АсАТ до 121,89% від рівня інтактних тварин, вмісту АлАт до 192,40% та падінням значення коефіцієнту де Рітіса до 1,355 при значенні 2,139 у тварин групи порівняння.

У той же час, при застосуванні 2% гелю досліджуваної композиційної суміші, яка володіє антимікробними та антиоксидантними властивостями, як корегуючого засобу впливу на рановий процес, цитолітична активність була значно меншою, про що свідчило зростання вмісту АсАТ лише до 105,91% і АлАт до 136,70% рівня інтактних тварин при значенні показника де Рітіса у 1,657.

У фазі дегідратації та некролізу (у проміжку між 3-тою та 5-тою добами спостереження) цитолітична активність у тканинах рани у тварин обох груп зберігалася практично на сталому рівня без помітної зміни вмісту транс амінотрансфераз у тканинах.

Таблиця 1

Вміст трансаміназ в дермально-м’язовій тканині щурів контрольної та дослідних груп, (M±m, n=10).

Група тварин	Терміни спостереження
	3-я доба	5-а доба	7-ма доба	10-а доба	14-а доба	21-ша доба
АсАТ, мкмоль/г
Інтакт.	0,845±0,014	0,845±0,014	0,845±0,014	0,845±0,014	0,845±0,014	0,845±0,014
Контр.	1,030±0,015*1 р1≤0,001	1,020±0,009*1 р1≤0,001	0,935±0,015*1 р1≤0,001	0,895±0,019*1 р1≤0,001	0,850±0,020 р1=0,528	0,845±0,010 р1=1
Дос.-1	1,095±0,027*1,*2 р1≤0,001 р2≤0,001	1,070±0,021*1,*2 р1≤0,001 р2≤0,001	1,060±0,025*1,*2 р1≤0,001 р2≤0,001	0,905±0,026*1 р1≤0,001 р2=0,348	0,850±0,014 р1=0,454 р2=1	0,845±0,015 р1=1 р2=1
Дос.-2	0,895±0,023*1,*2 р1≤0,001 р2≤0,001	0,860±0,016*1,*2 р1=0,046 р2≤0,001	0,850±0,014*2 р1=0,454 р2≤0,001	0,845±0,012*2 р1=1 р2≤0,001	0,840±0,017 р1=0,495 р2=0,251	0,840±0,022 р1=0,562 р2=0,535
Дос.-3	1,070±0,024*1,*2 р1≤0,001 р2≤0,001	1,040±0,015*1,*2 р1≤0,001 р2=0,002	0,945±0,022*1 р1≤0,001 р2=0,268	0,895±0,025*1 р1≤0,001 р2=1	0,850±0,014 р1=0,442 р2=1	0,845±0,011 р1=1 р2=1
АлАТ, мкмоль/г
Інтакт.	0,395±0,010	0,395±0,010	0,395±0,010	0,395±0,010	0,395±0,010	0,395±0,010
Контр.	0,760±0,009*1 р1≤0,001	0,750±0,014*1 р1≤0,001	0,655±0,019*1 р1≤0,001	0,540±0,023*1 р1≤0,001	0,410±0,008*1 р1≤0,001	0,395±0,013 р1=1
Дос.-1	0,905±0,021*1,*2 р1≤0,001 р2≤0,001	0,881±0,024*1,*2 р1≤0,001 р2≤0,001	0,820±0,012 *1,*2 р1≤0,001 р2≤0,001	0,610±0,054 *1,*2 р1≤0,001 р2≤0,001	0,450±0,014 *1,*2 р1≤0,001 р2≤0,001	0,400±0,008 р1=0,258 р2=0,330
Дос.-2	0,540±0,022 *1,*2 р1≤0,001 р2≤0,001	0,515±0,021 *1,*2 р1≤0,001 р2≤0,001	0,450±0,014 *1,*2 р1≤0,001 р2≤0,001	0,400±0,008*2 р1=0,284 р2 ≤0,001	0,400±0,009*2 р1=0,284 р2=0,020	0,393±0,014 р1=0,726 р2=0,750
Дос.-3	0,821±0,026 *1,*2 р1≤0,001 р2≤0,001	0,793±0,039 *1,*2 р1≤0,001 р2=0,004	0,675±0,030*1 р1≤0,001 р2=0,096	0,553±0,037*1 р1 ≤0,001 р2=0,367	0,426±0,021 *1,*2 р1≤0,001 р2=0,038	0,398±0,018 р1=0,658 р2=0,680

*₁ – статистично достовірна різниця за відношенням до показників норми

*₂ – статистично достовірна різниця за відношенням до показників контрольної групи

Ефект дії досліджуваної композиційної суміші на інтенсивність цитолічних процесів яскраво виявився у наступних двох термінах спостереження: у проміжку між 5-тою та 10-тою добами вміст амінотрансфераз у біоптатах рани цієї дослідної групи максимально наблизився до показників інтактних тварин. Також було встановлено, що активність АсАТ нормалізувалася швидше, і вже на 7 добу різниця у її вмісті статистично не відрізнялася від показники визначеної норми і становила лише 100,59% при 110,65% у групи тварин без відповідного лікування.

Стосовно АлАт, то рівень інтактних тварин у групі з лікуванням ранового процесу досліджуваною композиційною сумішшю досягався на 10-ту добу при відносному значенні у 101,26% норми. У контрольних тварин на цей термін спостереження вміст АлАт становив 136,70%.

Стосовно термінів нормалізації цитолітичних процесів у тварин контрольної групи без відповідного впливу на перебіг загоєння рани, то вміст АсАт досягав фізіологічного рівня на 14-ту добу (різниця з дослідною групою у цьому випадку дорівнювала 7-добам), а вміст АлАТ – на 21-шу добу (з відповідною різницею у 11-діб).

У ході дослідження також було встановлено, що стан реактивності організму може помітно впливати на інтенсивність деструктивних тканинних процесів. У тварин, які перенесли гостру міокардіодеструкцію, внаслідок гіпоксичних явищ у ділянці рани на тлі порушення мікроциркуляції на 3-тю вміст АсАТ зростає у 129,58% до рівня норми та 106,31% рівня контролю. Вміст АлАТ зріс на цей час у 229,11% інтактних тварин та 119,07% контролю. Отримані дані вказували на більшу інтенсивність деструктивних процесів у тканинах рани на цей час.

Дослідження вмісту амінотрансфераз також вказував на те, що до 10-тої доби спостереження їх вміст у тканинах помітно не зменшився, і лише після нормалізації ефективності серцевої діяльності було відмічено різке зменшення трансаміназної активності. Так, на 14-ту добу, вміст АсАТ складав 0,850±0,014 мкмоль/г і не відрізнялася від контролю та, за статистичними правилами інтерпретації даних, інтактної норми. У випадку АлАТ такий результат було досягнуто на 21-шу добу при абсолютному значенні у 0,400±0,008 мкмоль/г.

Застосування 2% гелю композиційної суміші у тварин з перебігом ранового процесу та тлі гострої міокардіодеструцкції дозволяв добитися значно позитивніший у прогностичному відношенні результату. Початковий ріст активності трансаміназ був меншим у порівнянні з тваринами з аналогічним рівнем реактивності та без відповідного впливу на рану: вміст АсАТ склав 97,71% від групи порівняння та 126,62% норми; вміст АлАТ становив 90,71% та 207,84% відповідно.

Внаслідок додаткового зовнішнього впливу антимікробних та антиоксидантних препаратів, які входять до складу композиційної суміші, на перебіг ранового процесу, у тварин з видозміненою резистентністю гострою міокардіодеструкцією вдалося вже на 7-му добу добитися такої активності амінотрансфераз, а відповідно і цитолітичної активності у рані, яка було типовою на цей час у тварин контрольної групи (де рановий процес без стороннього впливу перебігу за нормоергічним тип). У цей час вміст АсАТ складав 89,15% від рівня нелікованих тварин з видозміненою резистентністю, а вміст АлАТ – 82,31%.

Зменшення вмісту обох ферментів спостерігалося і у подальших термінах. На 14-ту добу за абсолютним вмістом АсАТ у обох групах тварин з міокардіодеструкцією та контрольній групі було виявлено одинаків результат який складав 0,850±0,014 мкмоль/г. За вмістом АлАТ спостерігалася відмінність, яка у відсотковому значенні складала 94,66% до тварин дослідної групи 1 та 103,90% до контролю.

Максимальне наближення результатів у всіх групах було виявлено лише у завершальному терміні експериментальних досліджень – 21-добу.

Отже, при нормоергічному перебігу ранового процесу у фазі гідратації та запальних змін в тканинах рани спостерігається інтенсифікація цитолітичних процесів. При цьому вміст АсАТ зростає у 1,219 рази, а вміст АлАТ – 1,924 рази.

Їх активність поступово зменшується та досягає збалансованого рівня норми лише у анаболічній фазі при інтенсивному синтезі грануляційної тканини (10-та доба).

Застосування 2% гелю композиційної суміші дозволяє зменшити цитолітичну активність у фазі гідратації. У цьому випадку зростання вмісту АсАТ є меншим у 1,151 рази, а вміст АлАт – у 1,407 рази.

Наслідок дії складових речовин суміші виявлявся вже на 7-му добу, коли цитолітична активність в рані досягала рівня інтактних тварин, що виявлялося у швидшому очищенні її поверхні від некротичних мас та початку інтенсивного розвитку грануляційної тканини.

Гіпоксичні явища, що виникають у тканинах на тлі гемодинамічних порушень діяльності серцевого м’язу, зумовлюють інтенсифікацію деструктивних процесів у рані, а вміст АсАТ на 3-тю добу спостереження зростає у 1,06 в порівнянні з контролем, а вміст АлАТ у 1,19 рази.

Також відмічається помітне відтермінування часу досягнення інтенсивності цитолітичної активності у таких тварин рівня інтактних до 14-того дня спостереження, коли нормалізується діяльність серцевого м’язу та гемодинамічних показників.

Корегуюча дія композиційної суміші у її 2% гелевій формі на раневий процес, який відбувається на тлі міокардіодкструкції, виявляється вже у фазі гострих запальних явищ та гідратації в зменшенні вмісту АсАТ у 1,023 рази та вмісту АлАТ у 1,102 рази.

Вже на 7-му добу ранового процесу вдається добитися такого рівня цитолітичної активності та, відповідно і вмісту трансаміназ, який не відрізняється від аналогічних при типовому перебігу інфекційної рани м’яких тканин.