Лапчук Я.С., Іванченко Г.В., Гомонай І.В.

Львівська комерційна академія

СТАНОВЛЕННЯ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

Грошово-кредитна політика відіграє неабияку роль у стабілізації економіки та забезпеченні сталого економічного зростання. В процесі трансформації національної економічної системи грошово-кредитне регулювання зазнає постійних змін. Так, історично, впродовж існування системи біметалізму регулюючі функції держави зводилися лише до коригування обмінних процедур та визначення кількості металу в монетах, у період монометалізму регулюючі функції держави зосереджувались на обмінних пропорціях та вмісті золота в монетах. Значно зросла роль державного регулятора грошових систем лише після переходу до неповноцінних грошей. Державне регулювання сучасних грошових систем зводиться до встановлення декретами грошової одиниці, видів грошових знаків, визначення масштабів цін і проведення кредитно-грошової політики. Виходячи з того, що сучасні гроші перетворились на знаки вартості, які можуть існувати лише завдяки державному регулюванню, сучасні грошові системи набули ознак одночасно індикатора та регулятора стану економіки.

Особливістю сучасних грошових систем є: використання так званих неповноцінних грошей; відміна офіційного золотого вмісту золотих знаків; вилучення золота з грошового обігу; державна монополія на випуск грошей; широкий розвиток безготівкового обігу при одночасному скороченні готівкового; зростання ролі держави у стабілізації грошового обігу.

Грошова система економіки України поступово еволюціонує в напрямі від адміністративних до ринкових методів регулювання. Процес створення національної грошової системи розпочався після проголошення нашою державою незалежності. Формування національної грошової системи ускладнювало ряд чинників, пов’язаних з недостатнім розвитком державних інститутів, гіперінфляцією та гіперспадом виробництва. В результаті їх дії попит на грошові знаки невпинно скорочувався. Грошова система України не здатна була забезпечити сприятливих умов для накопичення капіталу та інвестування економічного зростання. За таких умов невпинно зростав процес демонетизації вітчизняної економіки. У 1995 році 32% всього грошового обороту забезпечували долари США. З метою усунення цих недоліків першочерговим завданням держави в перехідний період стало створення ефективної національної грошової системи. Сам процес її формування здійснювався поступово, згідно з можливостями державного управління та стану економічного розвитку.

Початок здійснення грошової реформи в Україні ознаменував Указ Президента “Про реформу грошової системи України” від 7 листопада 1992 р., згідно з яким почався вихід України з зони карбованця. Відправною точкою грошової реформи стало запровадження в безготівковий обіг купоно-карбованця, а в готівковий – першої тимчасової валюти сучасної України. Продовження грошової реформи передбачало запровадження повноцінної національної грошової одиниці. У серпні 1996 р. був підписаний Указ Президента України “Про грошову реформу в Україні”. Найважливішою складовою процесу створення національної грошової системи стало запровадження в грошовий обіг постійної грошової одиниці.

Державне регулювання грошових систем України очолює і провадить Національний банк України, діяльність якого регулює Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20 березня 1992 р. Національний банк проводить єдину державну політику зі створення та зміцнення національної грошової системи, у сфері грошового обігу, кредиту, валютного регулювання, регулює банківську систему, визначає її можливості зі створення банківських грошей, кредитування, ліквідності та ризикованості банківських операцій. До головних його функцій можна віднести: емісія грошей та організація їх обігу; обслуговування державного боргу; організація міжбанківських розрахунків; проведення операцій на відкритому ринку державних цінних паперів та на валютному ринку; видача комерційним банкам ліцензій на проведення банківських операцій та операцій з іноземною валютою; надання кредитів комерційним банкам; контроль за діяльністю комерційних банків; встановлення економічних нормативів для комерційних банків; визначення мінімального розміру статутного фонду комерційних банків; встановлення співвідношення між власними кредитами банку і розміром його активів; визначення розмірів обов’язкових резервів для комерційних банків. Однією з основних функцій Національного банку є регулятивна функція з визначення параметрів грошових систем. Цю функцію він здійснює не безпосередньо, а опосередковано, використовуючи можливості грошово-кредитної політики. Отже, грошово-кредитна політика є основою для регулювання грошових систем і створення механізму впливу на стан функціонування національної економіки.