Ісар І.В., Сташко С.І.                                        

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Необхідність реформування ПДВ та необхідність підвищення його ефективності в

умовах економічної кризи

У статті визначено основну суть податку на додану вартість та визначено основні недоліки в адмініструванні даного податку та його негативний вплив на економіку України.

ПДВ є одним з тих податків, які викликають найбільше дискусій навколо себе. В Україні ці дискусії різного характеру – від найрадикальніших, спрямованих на аргументацію доцільності відміни ПДВ або заміни його іншим податком, до більш поміркованих, які аргументують необхідність зниження ставки ПДВ та коригування механізмів його справляння.

ПДВ зберігає переваги багаторівневого податку з обороту щодо оподаткування усіх ступенів руху товару, але одночасно ліквідує його основний недолік – кумулятивний ефект. Специфіка нарахування та сплати ПДВ полягає в його нарахуванні на кожному етапі руху товару від виробника до споживача – при цьому з оподатковуваного обороту виключаються податки, сплачені на попередніх етапах, в  результаті чого об’єктом оподаткування виступає вартість, створена на конкретному ступені руху товару (цим зумовлюється й назва податку).

Наша держава ще не має належного досвіду застосування прогресивнішої форми універсального акцизу. Як наслідок, механізм справляння податку до цього часу залишається не відпрацьованим, і, відповідно, значна увага вітчизняних фахівців приділяється обгрунтуванню напрямів подальшого розвитку практики функціонування учасниць універсального акцизу в Україні.

Отже, на етапі ринкових перетворень податкової системи нашої держави в світлі необхідності гармонізації механізму непрямого оподаткування до вимог директив ЄС, доцільно проаналізувати проблеми функціонування ПДВ в Україні.

Теоретичні і практичні проблеми функціонування ПДВ в Україні знайшли своє відображен­ня в працях багатьох українських економіс­тів, зокрема, таких як Л. Д. Тулуша, О.Т. Прокопчука, І. М. Рижого, Т. Паянок.

Метою статті є визначення основних проблем ефективного функціонування ПДВ в Україні та обґрунтування шляхів покращення ефективності його функціонування.

За сучасних умов розвитку для країн – учасниць Європейської Співдружності ПДВ є основним податком на споживання. Основні риси даного податку визначені 6 Директивою Ради ЄС від 17 травня 1977 року – вона містить загальні правила, які визначають необхідні елементи оподаткування: об’єкт податку; методи розрахунку податкової суми; місце, де операція підлягає оподаткуванню; випадки коли ПДВ не стягується; порядок відшкодування ПДВ, сплаченого на попередніх стадіях реалізації, а також особливості оподаткування експортних та імпортних поставок. Згідно з цією Директивою, європейський ПДВ представляю собою універсальний податок на споживання, що охоплює торгівлю, промисловість, сільське господарство, надання послуг [2, 85].

В Україні пропонується запровадити диференціацію ставок податку на додану вартість у розрізі товарів першої необхідності та широкого вжитку, це, могло б сприяти вирівнюванню податного навантаження в Україні і зменшенню його тиску на групи населення з різними доходами. А також увести прогресивну шкалу оподаткування за податком із доходів фізичних осіб. Водночас слід відзначити те, що в запропонованих в Україні проектах Податкового кодексу пропонується зменшити ставки ПДВ за умов покращення адміністрування ПДВ.

Однак у всіх запропонованих варіантах реформування ПДВ майже не приділяється увага фіскальним наслідкам реформування цього податку.

При реформуванні ПДВ слід врахувати його вплив на податкові бази інших податків. У першу чергу це відчує податок на прибуток підприємств, тобто очікується, що прибутки підприємств повинні збільшитися при зростанні попиту, крім того оскільки зменшення податкової ставки в умовах не ідеального ринку не призведе до адекватного зменшення ціни додатковий прибуток буде отримувати також підприємець за рахунок збільшення рентабельності [3, 49].

 В умовах посилення світових інтеграційних процесів ПДВ також належить роль регулятора зовнішньоекономічної діяльності держави, що вимагає постійного удосконалення механізму його справляння з урахуванням мінливості зовнішнього середовища. Індикаторами, які свідчать про необхідність коригування механізму сплати ПДВ, є ефективність адміністрування та дисципліна сплати ПДВ.

Ефективність адміністрування ПДВ було визначено як відношення валових зборів ПДВ до валових потенційних надходжень ПДВ, отриманих за допомогою економіко-математичного моделювання. Низька ефективність адміністрування ПДВ свідчить про низьку реальну податкову ставку, а також про неспроможність боротися з простроченими податковими зобов’язаннями та уникненням від сплати податку. В ідеалі показник має бути близький до 1 однак згідно проведених розрахунків є значні відхилення.  Так в 2008 році враховуючи вищезазначену методику розрахунку ефективності адміністрування ПДВ було отримано значення даного показника на рівні 0,7848, що свідчить про неефективне його справляння в Україні. При цьому можна вести мову про необхідність підвищення рівня адміністрування цього податку.

Одним з основних напрямів підвищення рівня адміністрування ПДВ в Україні має стати зменшення номінальної ставки цього податку до її ефективного значення. Для того, щоб визначити ефективну ставку ПДВ потрібно перемножити законодавчо встановлену номінальну ставку на показник ефективності адміністрування. Після проведених розрахунків була отримана ефективна ставка ПДВ на рівні 15,696 %, що говорить про необхідність зменшення ставки ПДВ в Україні до рівня приблизно 16 – 17 %.

Показник, що характеризує дисципліну платників ПДВ було визначено як відношення різниці валових потенційних надходжень ПДВ та валових зборів ПДВ до валових зборів ПДВ. Даний показник змінюється від 0 до нескінченності та зростає по мірі зменшення дисципліни платників ПДВ. Загалом по Україні за останні роки показник не є близьким до нуля та у більшості періодів навіть менше 0, тому необхідно приділяти більше уваги дисципліні сплати ПДВ, що має проявлятися у посиленні відповідальності платників через удосконалення системи  санкцій за ухилення від сплати та несвоєчасності сплати ПДВ, здійснення фіктивного експорту [1, 36].

Багатьма дослідниками ПДВ сприймається як «антисоціальний податок». Його недоліки полягають передусім у регресивності – більший податковий тягар падає на доходи малозабезпечених громадян. Адже населення купує товари  (послуги) за однаковими цінами, які включають однакову частку ПДВ, незалежно від величини їх доходів, в наслідок чого у видатках малозабезпечених громадян суми ПДВ становлять більшу частку, ніж у видатках високозабезпечених. Саме тому можна говорити про необхідність диференціації ставок ПДВ та внесення податкових соціальних пільг щодо сплати даного податку малозабезпеченими верствами населення [2 , 89].

Також варто зазначити негативний вплив на суму надходжень від ПДВ оскільки дані операції оподатковуються за нульовою ставкою при цьому увагу варто звернути на той факт, що експорт в Україні має переважно сировинну спрямованість. Так з метою зниження сировинної орієнтації експорту треба нульову ставку ПДВ застосовувати тільки при експорті енергетичних матеріалів (кам’яного вугілля та електроенергії), механічного обладнання, електрообладнання, транспортних засобів та шляхового обладнання, оптичних приладів та апаратів для фотографування та кінематографії, медико-хірургічних апаратів, годинників та музичних інструментів. У середньому частка цих виробів у загальному обсязі експорту протягом останніх 9 років складала 16,5 %  (решту – переважно сировинні матеріали). Для експорту іншої продукції варто запровадити звільнення від оподаткування ПДВ [1, 37].

На сьогодні досить поширеним явищем є фіктивне підприємництво, незаконне відшкодування ПДВ, яке заклало підвалини для особливого кримінального бізнесу, а також маніпулювання податковими пільгами. Проте варто зазначити, що за таке маніпулювання податковими пільгами при створенні фіктивних підприємницьких структур статтею 205 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність, що частково присікає дану проблему.

Щодо обсягу залучених доходів Державного бюджету України, то з січня по вересень 2009 року було обсяг надходжень від справляння ПДВ становив 85005 млн. грн. в тому числі за рахунок внутрішніх надходжень  34132 млн. грн., а за рахунок імпорту товарів - 50873 млн. грн.. В 2008 році обсяг залучених надходжень від справляння ПДВ за аналогічний період становив 97659 тис. грн. в тому числі за рахунок внутрішніх надходжень 33962 млн. грн. та операцій імпорту – 63697 млн. грн. Спостерігаючи за цими даними можна сказати, що дана динаміка є негативною і негативно відображається на виконанні бюджету, оскільки ПДВ є основним бюджетоутворюючим податком, його частка в загальних доходах становить приблизно 50 – 60 %. Як бачимо така негативна тенденція спричинена зменшенням ПДВ від імпорту товарів, що можливо спричинено зменшенням імпорту, тому для виходу з цієї негативної тенденції позитивним має бути розширення податкової бази для обкладання ПДВ.

За даними Державної податкової адміністрації, платниками податку на додану вартість у січні-вересні поточного року до відшкодування заявлено 43 млрд. 128,1 млн. грн., що на 8 млрд. 654,5 млн. грн., або 25,1 % більше, ніж у відповідному періоді минулого року. З урахуванням зменшення заявлених сум за рішеннями податкових органів та залишку невідшкодованого на початок поточного року податку, до відшкодування його платникам належало 50 млрд. 190,7 млн. грн., що на 12 млрд. 190 млн. грн., або 32,1 %  більше, ніж на 1 жовтня минулого року. Як бачимо також є негативною тенденція до зростання обсягу невідшкодованих з бюджету сум ПДВ.

Отже,  можна говорити про те, що ПДВ є одним з найкращих податків з фіскальної точки зору, але потребує законодавчого удосконалення та вирішення проблемних аспектів його справляння. За умов усунення всіх вище перелічених проблем даний податок буде не лише ефективним фіскальним інструментом, але й сприятиме розвитку економіки України.

 

Список використаних джерел.

1. Рижий І.М. Підвищення ефективності використання ПДВ як регулятора економічного розвитку держави в умовах глобалізації.//Інвестиції: практика та досвід. - № 10. – 2009. – С. 35 -38.

2. Тулуш Л.Д. Сутність та роль ПДВ в економічній системі держави. // Економіка АПК. – 2008. - № 4. – С. 85 – 89.

3. Паянова Т. Реформування ПДВ в умовах економічної кризи// Економіст. – 2009. - № 1. – С. 49 – 51.