Донецький Національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Івановича Туган-Барановського

Виконав студент групи ОА-05-В

Савич Роман

Керівники:

к.е.н., Професор Расулова Н.В.

ст. викладач Колокольцев О.В.

Вплив помилок обліку доходів та витрат на достовірність фінансової звітності

Вступ

Користувачі фінансової звітності потребують систематизованої інформації про діяльність підприємства, інвесторами або власниками якої вони є або мають (бажають) стати. Фінансова звітність є важливим джерелом інформації для використання в управлінських цілях на мікро- і макрорівнях. Тому відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» усі підприємства та організації повинні на основі даних бухгалтерського обліку складати і подавати як річну так і квартальну фінансову (бухгалтерську) звітність на основі єдиних правил з метою гарантування захисту інтересів користувачів. Інформація, яка міститься у фінансовій звітності, повинна бути універсальною, щоб задовольняти потреби широкого кола користувачів без складання спеціальних звітів з  конкретною вузькою інформацією, а також відповідати вимогам.

Постановка проблеми

Фінансові результати, доходи – одні з найважливіших звітних показників, що характеризують ефективність виробництва. Однак не дивлячись на те, що їх формування регулюється окремими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку [1-4] та іншими документами, форма звіту про фінансові результати потребує вдосконалення методологічної обґрунтованості облікового забезпечення формування фінансових результатів. Також важливою проблемою є помилки при складанні звітності та їх вплив на достовірність звітності.

Теоретичні та практичні аспекти складання та подання фінансової звітності широко розглядаються в науковій літературі. Даним проблемам присвячені праці багатьох вчених-економістів. Значна увага помилкам у звітності, її інформативності та методичному забезпеченню приділена у працях Бугая І,  Засадного Б, Пархоменка В, Хомина П, Цвєтнової О, та багатьох інших. 

Результати

Достовірність і точність – це основна цінність фінансової звітності. В п.16 П(С)БО 1 вказується, що фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

При складанні фінансової звітності можуть допускатись помилки внаслідок:

- помилок у застосуванні облікової політики;

- помилок у математичних розрахунках;

- неуважності;

- шахрайства;

- неправильної інтерпретації фактів господарської діяльності.

 Вони стосуються визнання, оцінки, подання або розкриття елементів фінансових звітів. Вплив помилок на показники фінансової звітності залежить від характеру та суттєвості.

У фінансових звітах розрізняють помилки:

- навмисні і ненавмисні;

- суттєві і несуттєві;

- поточного звітного періоду і попередніх звітних періодів.

Фінансова звітність не відповідає вимогам МСФЗ , якщо вона містить суттєві помилки.

Можна назвати такі найпоширеніші проблеми відображення у звітності доходів та витрат, які призводять до помилок у фінансовій звітності:

1) Порушення вимог П(С)БО 16 «Витрати» щодо складу витрат, які відносяться до собівартості продукції:

- витрати, що обліковуються на рахунку 92 «Адміністративні   витрати»,   розподіляються   в  дебет  рахунку 23 "Виробництво" Порушуються вимоги п. 12-15 П(С)БО 16 «Витрати».  Рекомендації: витрати, що належать до адміністративних, регламентуються п. 18 П(С)БО «Витрати». Облік таких витрат ведеться за рахунком 92 «Адміністративні витрати» із подальшим списанням в кінці місяця або в кінці року таким бухгалтерським записом: Д-т 791 К-т 92.

- рахунок 91 «Загальновиробничі витрати» в повній сумі списується в дебет рахунку 901 «Собівартість реалізованої продукції». Порушуються: вимоги п.15-16 П(С)БО 16 «Витрати». Рекомендації: Відповідно до п.16 П(С)БО 16 Загальновиробничі витрати повинні списуватись щомісячно за відповідним розподілом на рахунки 23 «Виробництво» та 90 «Собівартість реалізованої продукції». Лише постійні нерозподілені загальновиробничі витрати відносяться в дебет рахунку 90 «Собівартість реалізації».

- при розподілі загальновиробничих витрат не використовується база розподілу за нормальної потужності. Порушуються вимоги п.16 П(С)БО 16 «Витрати». Рекомендації: на початку року підприємству потрібно розрахувати та затвердити планову норму розподілу постійних загальновиробничих витрат на одиницю обраної бази розподілу.

- відсотки за користування кредитами включаються до собівартості продукції. Порушуються вимоги п.27 П(С)БО 16 «Витрати». Рекомендації: відповідно до П(С)БО 16 відсотки за користування кредитами зараховуються до складу фінансових витрат.

2) Некоректне застосування Плану рахунків для відображення витрат:

- собівартість реалізованих готової продукції, товарів, робіт, послуг відображається за дебетом рахунку 70 «Доходи від реалізації». Рекомендації: собівартість реалізованих готової продукції, товарів, робіт, послуг відображається за дебетом субрахунку рахунку 90 «Собівартість реалізації».

- Собівартість реалізованих запасів відображається за дебетом рахунку 712, а необоротних активів за дебетом рахунку 742. Рекомендації: собівартість реалізованих запасів відображається таким бухгалтерським записом: Д-т 943 К-т 20; необоротні активи, за якими прийнято рішення про їх реалізацію списуються у Д-т 286 з К-т 10,11.

3) Некоректне використання рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»

- за дебетом рахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному році», відображаються такі види витрат: суми економічних санкцій; витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення; інші витрати, що не включаються до складу валових згідно з податковим законодавством. Рекомендації: суми економічних санкцій відображаються за дебетом рахунку 948; витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення – за дебетом рахунку 949; всі інші витрати, що відповідають визначенню витрат, відображаються на відповідних рахунках 9 класу та у відповідних рядках звіту про фінансові результати.

4) Порушення вимог П(С)БО 15 «Дохід» щодо визначення доходів:

- при відображенні операцій, пов’язаних з цільовим фінансуванням, дохід не визначається. Підприємства здійснюють такі бухгалтерські записи: Д-т 48 К-т 66; Д-т 31 К-т 48. Порушуються вимоги п. 19 П(С)БО 15 «Дохід», відповідно до якого цільове фінансування має визнаватись доходом того періоду, в якому виникла дебіторська заборгованість, пов’язана з таким фінансуванням. Рекомендації: використання коштів цільового фінансування відображається за дебетом 48 та кредитом 718.

5) інші приклади некоректного ведення бухгалтерського обліку:

- передплата періодичних видань у повній сумі відноситься на витрати того періоду, в якому відбулось перерахування коштів Д 92 К 311. Рекомендації: передплата періодичних видань відображається таким чином: Д 39 К 311; Д 92 К 39

Можливе виникнення похибок через помилки, зроблені раніше в бухгалтерському обліку. Для запобігання цій помилці необхідне коректне ведення бухгалтерського обліку для формування квартальної та річної фінансової звітності, знаходження змін, що виникають в законодавстві, постійне підвищення бухгалтером своєї кваліфікації та професійного рівня.

Для запобігання виникнення арифметичних помилок при розрахунках потрібно використовувати в роботі комп’ютерні системи бухгалтерського обліку.

Висновки

Безперечно при складанні будь-якого звіту у тому числі й річної фінансової звітності, мабуть, найголовніше – знати чіткий алгоритм заповнення кожного його рядка та вміти «витягти» всі необхідні дані з регістрів бухгалтерського обліку. Але навіть при гарних знаннях методики складання звітності можуть виникнути події, які спричиняють помилки у фінансовій звітності. Це можуть бути арифметичні помилки, помилки через помилки в минулих періодах, навмисні приховування або дописування з метою власної вигоди.

Помилки можуть бути суттєвими і несуттєвими, навмисними і ненавмисними, поточного і попередніх звітних періодів. Всі вони відрізняються, виправляють їх також по різному. Виправлення помилок у фінансовій звітності регулюється в першу чергу П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».

Всі помилки в подальшому можуть призвести до суттєвого викривлення інформації, поданої в звітній формі, і, як наслідок, до втрати достовірності та можливості використання цих даних для аналізу. Тому необхідно слідкувати за правильністю та достовірністю звітності.

Також потрібно звернути увагу на облікове забезпечення формування фінансових результатів та удосконалення документів, що регулюють ведення обліку, а саме доходів та визначення фінансових результатів.

Література та нормативна база

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99. №87.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99. №87.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затв. наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99. №290.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99. №318.

5. Бугай І.В. Помилки при складанні фінансової звітності та шляхи їх  подолання // Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. – 2006. - №4. – С.41-47.