Федорук Д.Л.

Науковий керівник:

Токарчук Д.М.

ОПТИМАЛЬНІ РОЗМІРИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ФОРМУВАНЬ РИНКОВОГО ТИПУ В УКРАЇНІ

У статті визначено суть оптимальності розмірів с.-г. формувань, шляхи її визначення, а також вплив розміру організації на ефективність її діяльності в умовах ринку.

Ключові слова: сільськогосподарські формування, структура, розміри, виробництво, прибуток підприємства.

Постановка проблеми. Формування оптимальних розмірів виробництва є однією із основних умов ефективного функціонування підприємств в умовах ринкового середовища.

Необхідність реорганізації сільськогосподарських підприємств призвела до створення в Україні виробничо-господарських об’єднань ринкового типу, конкурентоспроможність і прогресивність яких обумовлюється вибором оптимальної господарської структури.

Для всіх типів сільськогосподарських підприємств вибір напрямків формування оптимальної структури виробництва має визначальне значення. Розрахунок структури виробництва, який визначається, враховуючи всі функціональні взаємозв’язки між основною діяльністю підприємства за рахунок співвідношення виробничих ресурсів та міри інтенсивності їх застосування на сьогоднішній день залишається особливо актуальним.

Однак наукові праці, присвячені проблемам оптимальної структури і розміру виробництва сільськогосподарських підприємств є не повністю розкритими і потребують подальших досліджень.

Нині питанням оптимальних розмірів сільськогосподарських формувань з узагальнення теорії і практики спирається на роботи відомих фахівців таких, як Бакаєв О.О., Благун І.С., Вітлінський В.В., Кадієвський В.А., Камінський А.Б., Коновал І.А., Наконечний С.І., Онищенко О.М., Саблук П.Т., Старостіна А.О., Хорунжий М.Й., Ястремський О.І. та ін.

Мета статті – обґрунтувати методику і необхідність створення оптимальної структури сільськогосподарських формувань в України за ринкових умов господарювання.

Виклад основного матеріалу. Розмір сільськогосподарського підприємства є одним з найважливіших факторів, що впливають на ефективність його господарювання. Тому підприємство повинно мати раціональні розміри, що в сучасних ринкових умовах сприяє підвищенню ефективності виробництва.

На сучасному етапі існує світова тенденція, яка показує, що в розвитку сільськогосподарських підприємств переважає концентрація виробництва. ЇЇ основою є техніко-економічні переваги які має велике виробництва порівняно з дрібним, а саме: більш високий рівень продуктивності праці; менші витрати на одиницю продукції; більші можливості для раціональної організації процесу виробництва, використання техніки, досягнень науки і прогресивної практики; більші можливості для зберігання та реалізації готової продукції. Проте, збільшення розмірів підприємств та їх підрозділів не може бути безмежним адже на певному етапі росту виникає ряд проблем які суттєво впливають на їх діяльність[3].

Для ефективного обґрунтування раціональних розмірів сільськогосподарських підприємств його можна поділити на 3 етапи. На першому етапі вивчається доцільність фактичних розмірів підприємств та їх структурних підрозділів. Підприємства певного виробничого типу, що знаходяться в окремому регіоні групують за певними ознаками, наприклад, розмірами сільськогосподарських угідь чи ріллі, основних виробничих фондів, поголів'ям худоби в результаті чого виявляють залежність між розмірами підприємств та результатами виробничої діяльності у різних за розмірами групах господарств.

На наступному етапі науковці вивчають розміри кращих сільськогосподарських об’єктів та показники ефективності їх виробництва. Ці господарства відбирають з як найкращі за показниками ефективності виробництва. Розміри підприємств допомагає вивчити дослідження ефективності їх виробництва шляхом аналізу фінансової звітності за ряд останніх років. Вивчаючи краще господарство, звертають увагу також на застосовувані техніку, технологію, організацію виробництва як у цілому по господарству, так і по його господарських підрозділах. Показники кращого підприємства використовують у наступних розрахунках, пов'язаних з визначенням раціональних розмірів господарства на перспективу. При цьому встановлюють раціональні розміри виробничих бригад і ферм для того, щоб за кількома варіантами розміру виробничої бригади чи ферми відшукують той, за яким витрати виробництва, які залежать від виробничого підрозділу, виявляються мінімальними. [1].

На завершальному етапі розрахунків з визначення раціонального розміру сільськогосподарського підприємства на прикладі кращого підприємства певного виробничого типу уточнюють розміри виробничих підрозділів, виробничу та організаційну структуру підприємства з урахуванням спеціалізації, організації земельної території господарства на перспективу

Беручи до уваги всі вищезазначені етапи новостворені сільськогосподарські формування можуть зробити відповідні висновки і створити ту раціональну структуру підприємства яка б допомагала йому не тільки ефективно функціонувати та отримувати прибутки, а і задовольняти потреби місцевості в якій воно знаходиться.

Слід зазначити, що для ефективного розвитку аграрного господарства є важливим визначення розміру виробничих підрозділів: у рослинництві — виробничих бригад, у тваринництві — ферм. Наприклад, розмір тракторно-рільничої бригади за земельною площею у рослинництві має забезпечити високопродуктивне використання техніки, зручність управління бригадою, раціональну організацію сівозмінної посівної площі [4].

Також слід відзначити, що на розміри сільськогосподарських підприємств та їх виробничих підрозділів впливає багато факторів. Одні з цих факторів сприяють збільшенню розмірів підприємств, інші, навпаки, обмежують їх ріст. Найбільший вплив на розміри сучасних сільськогосподарських підприємств спричиняють такі фактори як:

· природні умови тобто рельєф території на якій розміщене господарство, конфігурація земельних ділянок регіону, водозабезпеченість та транспортні шляхи;

· спеціалізація сільськогосподарських підприємств по випуску певного виду продукції. Наприклад, підприємства плодово-ягідного напрямку ведуть виробництво на менших площах землі, ніж господарства інших напрямів таких як скотарсько, буряківницького чи свинарського;

· підвищення рівня механізації виробництва, зокрема, запровадження сучасної комплексної механізації господарства. Пояснюється це тим, що на великих земельних масивах значно ефективнішим є використовується сучасної сільськогосподарської техніка адже в результаті роботи на ній скорочуються строки її окупності;

· транспортні витрати, які виникають в ході діяльності організації та обмежують збільшення розміру підприємства зростаючи разом з ним;

· витрати на амортизацію устаткування, організацію і управління процесом виробництва у організації;

· управління підприємством, тобто зі збільшенням розмірів підприємства та його структурних підрозділів ускладнюється процес управління, що доволі негативно позначається на його виробничо-господарській діяльності [2].

Висновок: В результаті проведеного дослідження можна зробити наступний висновок, що оптимальний розмір підприємства є відносним величиною. Мале підприємство не дає достатній рівень прибутків, а велике є досить складним в управлінні. Однак, оптимальний розмір підприємства - це не завжди середній розмір. Величина сільськогосподарських формувань на пряму залежить від структури галузі, наявності у галузі малих і крупних підприємств. Критерії оптимізації існують як для великих, так і для середніх або дрібних підприємств. У зв'язку з цим оптимізація розмірів вітчизняних сільськогосподарських підприємств не припускає їх розукрупнення. Можна додати, що до найважливіших чинників, що визначають розмір підприємств, належать: цілі, які ставить перед собою підприємство (група підприємств), та шлях їх здійснення в конкретному соціально-економічному середовищі; спосіб формування стартового капіталу підприємства; методи здійснення виробничо-господарської діяльності; організація розвитку стартового капіталу; врахування законодавчої та нормативно-технічна база, що регламентує створення, функціонування та ліквідацію діяльності господарств; форми власності майна, що використовуються підприємством в ході його господарської діяльності; форма організації виробництва на підприємств.

Список використаних джерел:

1. Володькіна М.В. Економіка підприємства. Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. – с.100 - 196

2. Електронний ресурс: http://www.agroua.net/economics/documents/category-124/doc-206/

3. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2008.

4. Саблук П.В. Стан і перспективи розвитку агропромислового комплексу України// Экономіка України. – 2008. - №12 – с.4-18