Экономічні науки/ Облік та аудит

Професор кафедри АКГД Сухарев П.М., Земелєва Т.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО

СТАНУ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного й якісного аналізу фінансового стану підприємств.

Сьогодні достатньо уваги питанням розробки теоретичних та методичних засад оцінки фінансового стану вітчизняних підприємств приділяють такі вчені-економісти, як: Балик І.М., Біленька Н.Б., Литвин Б.М., Ніпіаліді О.Ю., Мних Є.В., Усач Б.Ф., Фаріон І.Д., Штефанич Д.А. та ін..

Метою статті є систематизація інформації про основні проблеми, виникаючі в процесі аналізу фінансового стану українських підприємств, а також про можливі шляхи їх вирішення.

Варто зазначити, що в економічній літературі існує багато визначень терміну «фінансовий стан підприємства». Однак, їх сутність зводиться до того, що фінансовий стан підприємства є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських чинників, а також характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів [1,2,3,4,5].

Фінансовий стан підприємства є однією з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства, оскільки саме фінансовий стан визначає місце підприємства в економічному середовищі й те, наскільки ефективними та безризиковими можуть бути ділові відносини з ним комерційних банків, постачальників, потенційних інвесторів і позичальників тощо. При цьому, як для підприємства, так і для його партнерів велике значення має не лише фактичний стан справ, а й очікуваний фінансовий стан. Так, за результатами аналізу фінансового стану можна передбачити певні можливі майбутні економічні вигоди підприємства та приймати більш ефективні управлінські рішення для їх досягнення.

Для правильної оцінки фінансового стану підприємства необхідне поєднання трьох складових, а саме: чого хочемо досягти у конкретному випадку, визначаючи фінансовий стан підприємства?; як виміряти фінансовий стан підприємства? та як його оцінити?.

Дослідження літературних джерел у галузі фінансового аналізу дає змогу зауважити, що на сьогодні сформована методика оцінки фінансового стану підприємства не має принципових розбіжностей [1,2,3,4]. Відмінності існують лише між послідовністю проведення розрахунків та пріоритетністю одних параметрів над іншими.

Однак, в основному, аналіз фінансового стану підприємства здійснюється за наступними напрямками: оцінка майнового стану, тобто визначення виробничого потенціалу підприємства; аналіз ліквідності і платоспроможності, тобто визначення спроможності підприємства своєчасно і в повних обсягах здійснювати розрахунки за короткостроковими зобов’язаннями; оцінка ділової активності, тобто оцінка ефективності використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів підприємства; аналіз фінансової стійкості, тобто визначення структури джерел фінансування; аналіз прибутковості і рентабельності, тобто оцінка загальної ефективності вкладення коштів в дане підприємство.

Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці, так і в динаміці, дасть змогу визначити «больові точки» у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів.

Варто зазначити, що на сьогоднішній день існують певні складності проведення аналізу фінансового стану українських підприємств, обумовлені декількома причинами, зокрема: нестабільністю економіки; міжнародною економічною кризою; політичною невизначеністю [4, с.168].

Відомо, що одним з істотних компонентів фінансової стійкості підприємства є наявність у нього фінансових ресурсів, достатніх для розвитку конкурентоздатного виробництва, та їх раціональне використання. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій. В свою чергу, самі фінансові ресурси можуть бути в необхідному обсязі сформовані тільки за умов ефективної роботи підприємства, яке може забезпечити одержання прибутку. Однак, в існуючих кризових умовах підприємство стикається з проблемою скорочення розміру прибутку. В результаті чого українські підприємства мають зробити нелегкий вибір: або зупинити виробництво і втратити ринки, тримаючи високі ціни в розрахунку на тимчасові труднощі, або знизити ціни, тим самим відновивши попит на свою продукцію, збільшивши обсяг виробництва і реалізації та зберігши споживача.

Важливим резервом поліпшення фінансового стану підприємства може бути підвищення рівня використання вторинних матеріальних ресурсів, застосування диференційованих цін на продукцію залежно від терміну її виготовлення, активізація та підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємств. При цьому, слід зазначити, що при вирішенні питань з покращення фінансового становища варто враховувати індивідуальні особливості кожного підприємства, зокрема: сферу бізнесу, групи продукції, кон’юнктуру ринку, регіональну інфраструктуру, структуру витрат на виробництво і управління, техніко-технологічні особливості та ін. [5, с.17].

Ще однією проблемою реальної оцінки фінансового стану підприємств України є відсутність (або слабкий розвиток) у державі ринку цінних паперів, де б обертались акції акціонерних підприємств, і по яким можна було б судити про положення емітентів, їх фінансовий стан та розвиток. Крім того, нестабільність законодавчої бази (фінансового податкового права), також ускладнює проведення аналізу фінансового стану підприємства. Для подолання даної проблеми необхідно, враховуючи умови фінансової кризи, розробляти нові методи оцінки фінансового стану, а також способи покращення фінансового стану, підвищення платоспроможності і ліквідності.

Також при проведенні аналізу фінансового стану українські підприємства стикаються ще з однією проблемою, пов’язаною з нестабільністю економіки. Так, у зв’язку з нестабільністю національної валюти, в умовах постійної зміни інформації багато фінансово-економічних показників, розрахованих на певний час, надалі втрачають свою цінність для аналізу, тобто в результаті проведення аналізу не можна стверджувати про його достовірність та актуальність. Однак, важливість достовірного аналізу є беззаперечною, оскільки, він і є результатом діяльності підприємства, і сприяє виявленню передумови розвитку підприємства. Тому українським підприємствам можна рекомендувати проводити декілька разів на рік оцінку найважливіших показників фінансового стану підприємства (при цьому, враховується індивідуальний підхід до визначення найголовніших показників) [4,5, с. 136, 168].

Таким чином, оцінка фінансового стану підприємства є однією з найважливіших характеристик забезпечення ефективного функціонування суб'єктів господарювання. Однак, аналіз економічної літератури та врахування сучасних умов свідчить про існування певних проблем при аналізі. Тому сьогодні актуальним постає завдання удосконалення форм і методів фінансового забезпечення функціонування підприємства, зокрема: адаптування методик аналізу до сучасних економіко-правових умов, а також пошук нових ефективних шляхів фінансової діяльності.

Література:

1. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ: Учебное пособие. – М.: «ДИС», НГАЭ и У, 1997 г. – 364 с.

2. Грачова Р. Як визначити реальний фінансово-майновий стан свого підприємства // Дебет-Кредит. – 2000. - № 34.

3. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підруч. для ВНЗ. Рекомендовано МОНУ/ Попович П.Я. – Тернопіль, 2001. – 456 с.

4. Стеців І.І., І.С. Пігура. Проблеми формування інформації щодо фінансового стану підприємства // Науковий вісник. - 2006. - № 16 – С.167-170.

5. Д.А. Штефанич. Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04 / О.Ю. Ніпіаліді; Терноп. акад. нар. господарства. — Т., 2002. — 20 с. — укp.