к.т.н., доцент Кондрат В.В.

Харківський торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

У роботі розглянуто проблему забезпечення фінансової стійкості страхової компанії. Під фінансовою стійкістю розуміють збалансування доходів страховика з його витратами за страховим фондом, що формується за рахунок страхових внесків, що оплачують страхувальники.

Страхування є економічною категорією, яка представляє собою сукупність особливих замкнутих перерозподільчих відносин між його учасниками з приводу формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призначеного для відшкодування надзвичайної шкоди підприємству, організації, надання грошової допомоги громадянам. Разом з тим страхування виступає з одного боку засобом захисту виробництва, підприємництва, майна, добробуту людей, а з іншого боку – як вид діяльності, що приносить прибуток.

Страхування має такі характерні риси, які виділяють його від інших економічних категорій:

― Наявність двох сторін: страховика і страхувальника;

― Цільове призначення створюваних грошових фондів та їх витрати лише на покриття збитку в завчасно обумовлених випадках;

― Замкнутість перерозподільних відносин між учасниками страхування;

― Часовий і між територіальний розподіл ресурсів;

― Еквівалентність відносин, тобто поверненість платежів, оскільки вони призначені для виплат спільноти страхувальників.

Економічна сутність страхування проявляється в його функціях, які обумовлюють суспільне призначення даної категорії. Страхування виконує такі основні функції:

1. ризикова, так як страхування пов’язане з ризиковим характером виробництва. В рамках дії ризикової функції здійснюється перерозподіл грошової форми власності серед учасників страхування у зв’язку з наслідками випадкових страхових подій;

2. попереджувальна функція. Значна частина перерозподільних відносин пов’язана з функціонуванням попереджувальних заходів по зменшенню страхових ризиків. Разом з тим організація цих відносин часто залежить від рівня захищеності майна і життя страхувальників, від настання страхової події;

3. заощаджувальна функція. Довгострокові види страхування є засобом накопичення населенням коштів до настання певної події в їх житті аж до закінчення строку страхування.

Найважливішою функцією страхової компанії є безумовне забезпечення стійкості свого фінансового стану, що дає змогу задовольнити будь-які претензії з боку власників полісів, щодо виконання своїх зобов’язань.

З метою забезпечення своєї фінансової стійкості страховики повинні дотримуватися певних вимог, які мають забезпечити їх платоспроможність. Такими вимогами є:

― наявність сплаченого статутного фонду;

― наявність гарантійного фонду страховика;

― створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань;

― перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.

Досвід роботи страхових організацій показує, що показник рівня рентабельності страхових операцій не повинен бути високим, оскільки в цьому випадку завищується ціна на страхові послуги і зменшується на неї попит з боку страхувальників. При низьких же показниках обмежуються можливості самоокупності витрат на страхування у страховиків. Становище регулюється двома шляхами: приведення тарифів у відповідність до фактичного рівня збитковості страхової суми або зміною обсягів відповідальності по окремим видам страхування.

При оцінці фінансової стійкості страхової компанії слід мати на увазі, що вона визначається великою чисельністю взаємопов’язаних між собою факторів. Це витікає перед усім з того, що діяльність страхової компанії складається окрім безпосередньо страхової діяльності також з інвестиційної діяльності та інших видів фінансової діяльності дозволених законом.

Можна виділити наступні фактори, що забезпечують фінансову стабільність страхової компанії:

1. Достатній власний капітал.

2. Достатні страхові резерви.

3. Безпечне, ліквідне і прибуткове розміщення активів (інвестиційна та інша діяльність).

4. Збалансований страховий портфель.

5. Перестрахування.

6. Тарифна політика.

Іншим напрямом роботи по зміцненню фінансової стійкості різних страхових компаній є оптимізація і конкретика ділового і правового змісту договору страхування. Наприклад, страховик може висунути страхувальнику певні вимоги, спрямовані на зменшення ризику.

Досвід зарубіжних країн показує, що диференціація ризиків забезпечує більш стабільну ринкову позицію страховика за рахунок комбінування ризиків і стимулювання страхувальників до укладання комплексних договорів за рахунок деякого зниження тарифів. Відповідно при цьому тариф може бути нижчим, ніж при укладанні декількох договорів по одному ризику кожен. При укладанні цього договору економляться і витрати на ведення справи, тобто це взаємовигідна справа. Разом з тим зарубіжний досвід підтверджує, що реально можливість зменшення ціни на страхові послуги дає участь страховика в комерційній діяльності, яка базується на характері кругообігу коштів в процесі страхової діяльності, оскільки від моменту надходження платежів страховиків на рахунок страховика до їх виплати як страхового відшкодування проходить певний час, який визначається строком дії договору.

Крім того, страховик формує резервні фонди, кошти яких довгий час можуть не використовувати. Це дає можливість страховику брати участь не тільки в комерційних операціях, а й у прямому інвестуванні, враховуючи при цьому мобільність наявних у нього коштів кон’юнктури ринку.

Як відомо, під фінансовою стійкістю страхових операцій розуміється постійна збалансованість або перевищення доходів над витратами страховика в цілому по страховому фонду, що дає можливість територіальної і часової розкладки збитку. Концентрація коштів страхового фонду досягається при неухильному зростанні числа страхувальників і застрахованих об’єктів.

Таким чином можна зробити висновок, що фінансова стійкість страхової компанії є одним з найважливіших показників життєдіяльності, надійності та конкурентоспроможності. Чим вище фінансова стійкість тим більше незалежність страховика від змін ринкової кон’юнктури та кризових явищ.