Виконав: Сушко М.Є.

Керівник: Нестеренко Л.О.

Управління професійними ризиками в умовах мінливості зовнішнього середовища

Актуальність дослідження цієї проблематики визначають вкрай складні завдання відтворення системи демократичних політико-економічних відносин, формування механізмів узгодження суспільних інтересів, що спроможні гарантувати еволюційний розвиток держави, запобігати масштабним внутрішнім потрясінням і забезпечувати соціальний мир та злагоду. Для сучасної України, яка сповідує демократичні цінності та торує новий шлях самостійного сходження нагальним є завдання формування і подальший розвиток системи соціального партнерства, належне врахування вітчизняної специфіки та використання досвіду європейських держав, які мають у цій царині відповідні досягнення.

Вивчення теми професійних ризиків - однієї з різновидів техногенних ризиків, особливо актуально. У першу чергу це зв'язано зі становленням страхових механізмів обов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннь, формуванням обов'язкових професійних пенсійних систем.

З іншими видами (сегментами) соціального страхування дані страхові інститути поєднує спільність цілей, принципів організації, методів роботи й виконання найважливіших функцій по соціальному захисті: заміщення втраченого заробітку (у формі пенсій і допомог), надання медичної допомоги, відновлення (у міру можливості) ушкодженого здоров'я й втраченої працездатності, а також проведення профілактичних заходів щодо зниження рівнів професійних ризиків. Створення передумов для становлення й ефективного функціонування зазначених страхових інститутів припускає рішення ряду складних проблем.

По-перше, необхідно розробити якісно нову для нашої країни систему аналізу професійних ризиків (науковий інструментарій оцінки ризиків, страхові механізми їхнього виявлення, федеральні й регіональні центри оцінки й обліку ризиків, що відповідає науковій й інформаційній інфраструктурі).

По-друге, потрібно сформувати систему взаємозалежних організаційних, медико-соціальних, фінансових і правових механізмів управління професійним ризиком.

Що стосується першої проблеми - аналізу професійних ризиків, то масштаб потребуючого свого рішення питань обумовлений складною природою професійних ризиків, значним їхнім різноманіттям, важко передбачуваємими й тривалими наслідками. Так, фахівці МОТ і ВОЗ виділяють більше 150 класів професійних ризиків і приблизно 1 тис. їхніх видів, які становлять реальну небезпеку для 2 тис. різних професій. При цьому вважається, що дана класифікація є неповною й охоплює тільки окремі аспекти безпеки й гігієни праці.

Настільки широке поширення професійних ризиків пояснюється високим рівнем розвитку індустріальної праці, коли активне застосування техніки й технології, хімічних і біологічних речовин, різних видів енергії й проникаючого випромінювання приводить до того, що практично всі сфери життєдіяльності людей (у тому числі й невиробничі) буквально пронизані ризиками. Багато вчених говорять про те, що повністю уникнути ризикових ситуацій у процесі праці в сфері матеріального виробництва сьогодні вже неможливо.

У цьому зв'язку визначення факторів професійного ризику, фундаментальні й прикладні дослідження їхнього впливу на працюючих, моніторинг здоров'я й безпеки на робочих місцях, організація роботи з вивчення нещасних випадків і професійних захворювань на державному рівні й ряд інших питань входить у коло завдань з оцінки професійного ризику.

Простір професійного ризику повинний покриватися спектром вироблених світовою практикою механізмів захисту: законодавчою й контрольною функціями держави, організаційно-технічною роботою підприємств, компенсаційно-реабілітаційною діяльністю систем соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Об'єктивна оцінка наслідків професійних ризиків дозволяє виробити рекомендації при проектуванні встаткування, технологічних процесів (ергономічний підхід) і стратегічні орієнтири - при розробці інвестиційних програм.

Питання управління професійним ризиком містять у собі набір механізмів і інститутів з управління виробничим середовищем, безпекою, гігієною праці й здоров'ям працюючих. Сфера дії управлінських впливів у контексті професійного ризику охоплює вибір пріоритетів, рішень і дій по попередженню й усуненню причин виробничого травматизму й порушення здоров'я, профілактиці нещасних випадків, професійної й виробничо-обумовленій захворюваності.

На рівні підприємств управління професійним ризиком включає набір різних прийомів: вимір концентрації пилу й рівня втримування хімічних речовин у повітрі робочої зони, проведення біомаркерного моніторингу, реєстрацію подій.

Якщо використовувати мову практики страхування, то аналіз професійного ризику містить у собі завдання по визначенню, ідентифікації й оцінці ступеня його небезпеки, а управління цим "явищем" - набір механізмів і інститутів, що сприяють зниженню, компенсації й контролю ризику.

Розглянемо конкретні проблеми професійного ризику.

З позицій медицини праці (гігієни праці й професійної захворюваності) професійний ризик розглядається в аспекті встановлення кількісних закономірностей виникнення професійної захворюваності працівників і розробки механізмів її попередження. При цьому вивчаються фактори виробничого середовища (шум, вібрація, хімічні й біологічні речовини, радіаційний і інший види проникаючого випромінювання й т.д.) і трудового процесу (інтенсивність праці, темп роботи й т.д.) як джерела ушкодження здоров'я. Даний підхід зафіксований у визначенні професійного ризику, запропонованому Всесвітньою організацією охорони здоров'я: ризик - це математична концепція, що відображає очікувану вагу й/або частоту несприятливих реакцій організму людини на дану експозицію шкідливого фактору виробничого середовища. Рівень ризику визначається шляхом порівняння ступеня поширення тих або інших захворювань по певних професійних групах працюючих у конкретних умовах праці (експозиція факторів виробничого середовища, клас небезпеки речовин і перевищення їхньої концентрації стосовно санітарних норм).

З позиції техніки безпеки й охорони праці професійний ризик розглядається в аспекті виявлення факторів ризику (техніка, технологія й вид виробництва, організація праці, професійна підготовка персоналу й проведення профілактичної роботи з охорони праці), що впливають на рівень виробничого травматизму, і розробки технічних і організаційних заходів для його зниження.

Таким чином, з позиції медицини, охорони праці й техніки безпеки оцінка професійного ризику являє собою аналіз причин його виникнення й масштабів впливу на професійні групи працюючих в окремих галузях економіки.

Причинно-наслідкові зв'язки аналізуються за схемою: умови праці - ризик - нещасний випадок - шкода. При цьому якісні методи оцінки ризику використовуються для виявлення й ідентифікації існуючих причин і видів ризиків, а кількісні - для оцінки частоти або ймовірності їхніх серйозних наслідків.

У процесі оцінки ризику умовно можна виділити чотири етапи: виявлення шкідливих і небезпечних факторів професійного ризику з позиції їхньої потенційної небезпеки для здоров'я працівників, збір даних про частоту й вагу наслідків виробничого травматизму й професійної захворюваності, економічна оцінка наслідків виробничого травматизму й професійної захворюваності, "зондування" професійних ризиків і вибір відповідної моделі страхування.

Для цілей соціального страхування важливо враховувати, що є галузі й підприємства, де більшість нещасних випадків не викликає серйозних наслідків, і такі, де значне число нещасних випадків спричиняє серйозні наслідки для працюючих (часткова або повна втрата працездатності). Відповідно, це викликає більше високі розміри компенсаційних виплат, обсяги медичних і реабілітаційних послуг. Крім того, навіть при однаковій втраті працездатності (залежно від виду виробничої травми або професійного захворювання) потерпілим потрібні різні по характері й вартості послуги, пов'язані з лікуванням, медичною, професійною й соціальною реабілітацією. Тому економічні й натуральні показники професійних ризиків істотно відрізняються.

Рівень професійного ризику характеризують:

- імовірність (частота для даної професійної групи працюючих за певний період часу) настання страхових випадків, що приводять до втрати заробітків через нещасні випадки на виробництві;

- види (нозологія) і тривалість ушкодження здоров'я (втрати працездатності);

- набір компенсаційних виплат, медичних і реабілітаційних послуг, що вимагаються для конкретної професійної групи працюючих.

Слід зазначити, що головна характеристика обов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійній захворюваності полягає в тому, що у свій предмет діяльності даний вид захисту включає економічні й правові відносини із приводу несприятливих соціальних наслідків професійної праці.

У цьому зв'язку інститут обов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях використовує в якості тільки йому властивих методів оцінки професійних ризиків насамперед вартісні методи, які дозволяють визначити обсяги необхідних страхових платежів (премій), достатніх для забезпечення страхових виплат.

Що стосується статистики виробничого травматизму й професійної захворюваності, а також оцінки окремих факторів професійного ризику, які входять у предмет ведення охорони й медицини праці, а також техніки безпеки, то вони використовуються соціальним страхуванням для рішення наступних завдань: ранжирування й класифікації ризиків, розробки превентивних заходів щодо їхнього попередження, формування інформаційної бази й відповідної інфраструктури по управлінню ризиками.

За даними ВОЗ, понад 100 тис. хімічні речовини (найчастіше називають цифри 500-600 тис. хімічних речовин і більше), 200 біологічних речовин, близько 50 фізичних факторів і 20 факторів трудового процесу, впливаючи на людину в різноманітних сполученнях і експозиціях, формують різні по видах і рівню ризикові ситуації. Проявляються дані ситуації залежно від прийнятих мір захисту працівників по-різному: рівень виробничого травматизму, професійної й виробничо-обумовленої захворюваності й вага їхніх наслідків істотно варіюються.

При визначенні рівня професійного ризику оцінка умов праці на робочих місцях за гігієнічними критеріями є попередньою (носить прогнозний характер) і повинна доповнюватися оцінкою фактичного його впливу на стан здоров'я працюючих з використанням медико-статистичних показників рівнів професійної ( виробничої-обумовленої) захворюваності й вазі їхніх наслідків.

Використана література

1. Валентин Роик.  Профессиональный риск: проблемы анализа и управления// [Электронный ресурс]. –журн. "Человек и труд"– Режим доступа : http://www.ippnou.ru/article.php?idarticle=000165

2. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D0%BA

3. Керб Л.П. Аналіз і профілактика профзахворювань та виробничого травматизму// [Электронный ресурс]. – журн. " Основи охорони праці "– Режим доступа : http://studentbooks.com.ua/ content/view/ 541/76/1/1/

4. А. Кудряченко. Інститут соціального партнерства як чинник демократичного розвитку суспільства // [Электронный ресурс]. – електрон. журн. – Режим доступа : http://www.niss.gov.ua/Monitor/Juli08/19.htm