Петрук О.Ф.

Козачук С.Ю.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Подвійне оподаткування та шляхи його усунення

Провідна роль у забезпеченні виконання державою функцій щодо регулювання економічних процесів належить податкам. Саме податково–бюджетна й кредитно – грошова політика є ефективними методами державного регулювання ринкової економіки, що застосовуються в більшості західних країнах протягом багатьох десятиріч. Тому і одним із актуальних проблем є питання подвійного оподаткування та його уникнення.

Поняття "подвійне оподатковування" означає обкладання одного податкового об'єкта тим самим (або аналогічними податками), за той самий відрізок часу (найчастіше податковий період).

Подвійне оподатковування можна класифікувати наступним чином:

1. Внутрішнє подвійне оподатковування розглядається як різновид подвійного оподаткування в країнах, де один і той же податок стягується на рівні різних адміністративно територіальних одиниць однієї держави. Таку подвійність в оподаткуванні можна деталізувати за вертикальним принципом та за горизонтальним. У першому випадку йдеться про сплату однакового податку на місцевому й державному рівні. Наприклад, у Швеції сплачуються місцевий і державний прибутковий податок. В іншому випадку оподатковування на одному адміністративному рівні здійснюється за рахунок розходжень у визначенні об’єкта оподатковування. Так, у США при сплаті прибуткового податку в деяких штатах вважаються доходом тільки доходи громадян, отримані в його межах; в інших - тільки доходи, отримані за межами штату.

2. Зовнішнє подвійне оподатковування обумовлено наявністю певною колізії між різними джерелами права. В цьому випадку зіштовхуються національні законодавства найчастіше при визначенні об’єкта оподатковування або платника, коли розглядають його як зобов’язану особу за аналогією із законодавством іншої держави [2, с.42-43].

Для усунення подвійного оподатковування використаються кілька методів:

1. Відрахування - обидві договірні країни обкладають доход податком, але за умови вирівнювання до рівня податку в країні з меншим розміром податку.

2. Звільнення - означає право на податок з визначенням виду доходу, що належить одній з договірних сторін.

3. Кредит (зовнішній податковий кредит) - залік сплачених податків за кордоном у рахунок внутрішніх податкових зобов'язань.

4. Знижка - розглядається податок, сплачений за кордоном як витрати, на які зменшується сума доходів, що підлягають оподатковуванню.

Особливість уникнення подвійного оподатковування обумовлена тим, що вона знаходиться на своєрідній межі правового впливу. Проявляється це на двох рівнях. По-перше, подолання подвійного оподаткування можливе лише шляхом впливу податкового регулювання та застосування норм міжнародного, конституційного права. Це обумовлюється тим, що основним шляхом такого процесу є використання міжнародних договорів, у цьому випадку країни, що підписують такі угоди, йдуть на взаємний компроміс, домовляючись, які податки і з яких категорій платників податків будуть утримуватися на території кожного учасника угоди. По-друге, певною межею в цьому випадку є і застосування особливостей правового впливу на такі поняття, як платник податку та об’єкт оподаткування. Країна постійного місця перебування платника податку може дозволити йому при виконанні податкових зобов'язань враховувати податки, сплачені ним за кордоном. Однак це може призвести до невиправданих втрат бюджету, а також різного роду махінацій з боку недобросовісних платників податків. З одного боку, виникає складна ситуація при визначенні бази оподаткування, яку необхідно визначати, співставляючи доходи як в межах держави, так і ті, що отримуються за кордоном. З іншого боку, розмежування платників на резидентів і нерезидентів вимагає своєрідної системи обліку доходів і відповідно, податкових вилучень [3, c.582-586].

Все ж таки, конкретними формами рішення проблем подвійного оподатковування є міжнародні угоди по усуненню подвійного оподатковування. Перша відома міжнародна податкова угода була підписана між Францією й Бельгією в 1843 році [4, c.111].

На цей час у світі укладено більше 400 міжнародних податкових угод по запобіганню подвійного оподатковування, що визначають податкову юрисдикцію кожної з договірних держав.

Таким чином, реалізація завдань договорів, що спрямовані на усунення подвійного оподатковування, передбачають, перш за все, захист національного платника. В той же час метою таких договорів є якщо не збільшення, то хоча б не зменшення надходжень до дохідної частини бюджету, збереження наявної бази платників податків. Крім того, ефективне застосування договорів щодо усунення подвійного оподаткування повинне забезпечувати безперешкодний доступ договірних сторін до необхідної інформації. Реалізація цих положень відбувається при розгляді таких аспектів в регулюванні цих відносин. По-перше, необхідне визначення сфери застосування договору. По-друге, закріплення конкретних видів податків та зборів за державами, стосовно яких порівнюються та зараховуються сплачені кошти. По-третє, усунення подвійного оподатковування й механізм, що його забезпечує. Останній може деталізуватися як у видах звільнень, так і в формах заліку. По-четверте, поведінка сторін, які домовляються про усунення подвійного оподаткування.

Література:

1. Закон України “Про систему оподаткування” від 18.02.1997 р., № 77/97 // ВВР України. -1997. -№ 16. - Ст.119.

2. Козырин А. Н. Налоговое право зарубежных стран: вопросы, теории и практики / А. Н. Козырин. - М. : Манускрипт, 1993.

3. Кучерявенко Н.П. Курс налогового права: В 6-ти т. - Т.III: Учение о налоге. – Х .: Легас; Право, 2005. - 600 с.

4. Податкова система України: Підручник / Федосов В.М., Опарін В.М., П’яточенко Г .О. та ін.; За ред. В.М. Федосова. -К.: Либідь, 1994. –464 с.