Гайдук Л.А., к.е.н., доцент

завідувач кафедри маркетингу

Українська академія бізнесу та підприємництва, (м. Київ)

 

Інноваційно-технологічний розвиток економіки України

 

Для реалізації інноваційної продукції необхідно спрямувати економічну політику у створювальне русло через формування найбільш ефективних господарських структур та здійснення перерозподілу інноваційних ресурсів суспільства на користь нових виробництв, які визначають сутність і спрямованість трансформаційних процесів на мікрорівні. Такі процеси мають здійснюватися у повній гармонізації з вимогами кон’юнктури внутрішнього ринку, нарощуванням випуску конкурентоекспортоспроможного національного продукту [1].

Необхідне забезпечення структурної та технологічної модернізації виробничої бази більшості галузей виробництва, підвищення ділової активності та ефективності виробництва, поліпшення інвестиційного клімату та інноваційної діяльності. Досягнення зазначеної цілі передбачає розв’язання таких актуальних завдань:

-       сприяння інтеграційним процесам у промисловості як одному із засобів примноження її потенціалу і підвищення конкурентоспроможності;

-       зосередження інвестиційних ресурсів на розвитку виробництв, які забезпечують економічне зростання за рахунок інтенсивних факторів і таких, які збільшують базу для відтворення самих інвестиційних ресурсів;

-       вдосконалення системи відбору та обґрунтування інвестиційних проектів, які здійснюються за рахунок як одноканального (у тому числі бюджетного), так і багатоканального фінансування;

-       посилення контролюючої та регулюючої ролі держави над природними монополіями, протидія процесу необґрунтованого зростання тарифів на послуги, перерозподіл потенційних інвестиційних ресурсів промисловості в напрямі інших висотехнологічних укладів.

Важливу роль при цьому відіграють фактори інноваційного розвитку економіки, серед яких: фактор мотивації та запитуваності інновацій; техніко-економічна трансформація виробництва; характер і структура ринку тощо. З урахуванням наведених факторів, прогноз питомої ваги обсягів реалізації інноваційної продукції за видами економічної діяльності на період до 2025 року наведено у таблиці 1 [2].

 

Таблиця 1.

Прогнозна оцінка питомої ваги обсягу реалізованої інноваційної продукції за видами економічної діяльності на період до 2025 року (%) [2].

 

 

Базовий

варіант

Оптимістичний варіант

Песимістичний варіант

 

2007-2010

2011-2025

2007-2010

2011-2025

2007-2010

2011-2025

Промисловість України

6,5

10,2

10,4

24,5

5,5

8,0

Добувна промисловість

5,4

3,5

4,8

5,8

4,2

5,1

в тому числі

 

 

 

 

 

 

видобування енергетичних матеріалів

1,5

2,0

3,4

4,2

0,3

0,4

видобування неенергетичних матеріалів

9,7

7,2

5,3

4,5

3,2

2,4

Оборонна промисловість

7,6

12,5

17,5

30,0

5,5

8,0

з неї

 

 

 

 

 

 

Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів

5,9

10,2

15,5

22,6

6,2

10,78

Легка промисловість

2,9

4,3

5,4

8,7

2,0

3,5

в тому числі

 

 

 

 

 

 

текстильна промисловість та пошиття одягу

2,6

3,9

4,8

6,4

2,0

3,2

виробництво шкіри та шкіряного взуття

3,8

4,2

4,8

5,8

2,5

2,0

Виробництво деревини та виробів з деревини

11,2

15,0

18,2

24,8

10,5

12,0

Целюлозно-паперова промисловість; видавнича справа

1,8

2,2

1,56

1,59

1,41

1,33

Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення

2,8

3,0

4,5

5,2

2,5

2,0

Хімічна та нафтохімічна промисловість

17,6

22,8

17,45

17,82

15,78

14,85

в тому числі

 

 

 

 

 

 

хімічне виробництво

20,2

25,4

22,5

24,8

13,99

13,17

виробництво гумових та пластмасових виробів

9,4

12,2

12,5

15,2

7,7

8,7

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

3,9

3,2

1,45

1,49

1,31

1,24

Металургія та оброблення металу

3,5

5,4

6,2

7,5

3,2

3,7

Машинобудування

14,8

28,5

20,4

32,3

12,4

15,0

в тому числі

 

 

 

 

 

 

виробництво машин та устаткування

14,5

27,4

21,4

30,4

14,0

18,4

виробництво електричного та електронного устаткування

14,8

15,4

24,8

35,7

13,5

16,8

виробництво транспортного устаткування

15,0

18,2

24,6

32,4

12,7

12,2

 

Об’єктом моделювання інноваційно-технологічного розвитку економіки має бути формат відносин із зовнішніми контрагентами ‒ збереження ефективного суверенітету України в процесі добудування ланцюгів створення вартості від української сировини до ринків збуту кінцевої продукції, інфраструктури транзакційного сектору, здатного ефективно діяти в масштабах світової економіки.

 

Література:

 

1.     Гайдук Л.А. Проблеми науково-практичного й інноваційного забезпечення економіки України // Стан та проблеми інноваційної розбудови України – 2007: Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції. Том 6 Інноваційний розвиток наукової думки в Україні. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2007. – С.66-70.

2.     Стратегія інноваційного розвитку України на 2009-2018 роки та на період до 2039 року // http://www.in.gov.ua.