Бучковська
Г.І.
Науковий
керівник – Корбутяк А.Г.,
Буковинська
державна фінансова академія, м. Чернівці
Стан та
проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України
В умовах посилення
процесів глобалізації економік важливим фактором динамічного розвитку
національної економіки, її ринкового реформування та створення ефективного
механізму власності в країні є забезпечення надходжень капіталів із зовнішніх
джерел, створення сприятливого режиму іноземного інвестування.
Проблеми розвитку
процесу залучення іноземного капіталу в
економіку висвітлено в працях як вітчизняних так і зарубіжних вчених, а саме:
О.І. Барановського, А.І.Бланка, Б.В. Губського, А.О. Чемериса, Т.В. Майрової,
А. В. Пешка, Л. Дж. Гітмана, Е. Хансена, У. Шарпа та інших[1].
Метою даної роботи
виступає обґрунтування необхідності залучення іноземного капіталу в економіку
України та проаналізувати динаміку надходжень іноземних інвестицій в Україну.
Акумулюючи капітал,
забезпечуючи доступ до сучасних технологій і менеджменту, іноземні інвестиції
не тільки сприяють формуванню інвестиційних ринків, а й роблять динамічними їх
чинники в розвитку ринків товарів та послуг [2].
Держава повинна
відігравати активну роль в формуванні сприятливого інвестиційного клімату,
спрямовувати прямі іноземні інвестиції на позитивні соціально-економічні
зрушення в державі, забезпечувати дотримання паритетних умов між іноземними і
національними інвесторами на внутрішньому ринку [1].
Незважаючи на те що
владою вже давно задекларована інноваційно-інвестиційна модель розвитку,
інвестиційний клімат в Україні залишається несприятливий. За оцінками
Міністерства економіки, загальна потреба в інвестиціях для структурної
перебудови економіки України становить від 140до 200 млрд. дол. США, а щорічна
потреба – близько 20 млрд. дол. США. За оцінками експертів Світового банку ,
для досягнення рівня розвитку США Україні потрібно загалом 7 трлн. дол. США.
Так згідно з даними Держком стату, в 2009 році за рахунок усіх джерел
фінансування освоєно 35723,4 млн.
дол.. США.
Таблиця 1.
Прямі
іноземні інвестиції в Україну станом на 01.01.2009 р.
|
Країни |
Обсяги прямих інвестицій на
01.01.2009 (млн.дол. США) |
У % до підсумку |
|
Усього |
35723,4 |
100,0 |
|
у тому числі |
|
|
|
Кіпр |
7682,9 |
21,5 |
|
Німеччина |
6393,8 |
17,9 |
|
Нідерланди |
3180,8 |
8,9 |
|
Австрія |
2445,6 |
6,8 |
|
Сполучене
Королівство |
2273,5 |
6,4 |
|
Російська
Федерація |
1851,6 |
5,2 |
|
Сполучені
Штати Америки |
1471,5 |
4,1 |
|
Вiрґiнськi
Острови, Британські |
1316,1 |
3,7 |
|
Швеція |
1263,0 |
3,5 |
|
Франція |
1226,1 |
3,4 |
|
Італія |
914,3 |
2,6 |
|
Швейцарія |
715,6 |
2,0 |
|
Польща |
694,7 |
1,9 |
|
Угорщина |
595,5 |
1,7 |
|
Інші країни |
3698,4 |
10,4 |
Найбільшими
іноземними інвесторами в економіку України залишаються Кіпр, Німеччина,
Нідерланди (див. Табл. 1) надходження
прямих іноземних інвестицій зросли, що обумовлене певним оздоровленням
вітчизняної економіки. Загалом з кожним роком зростає загальна сума прямих
іноземних інвестицій в Україну. Так , починаючи з 1997 року загальна сума
прямих інвестицій збільшилась майже в два рази. (див. табл. 2). Позитивна
динаміка прямого інвестування супроводжується змінами інвестиційної структури
як одного із вагомих чинників впливу на інвестиційне середовище країни.
Кількісно розвиваються нові структури: агентства розвитку бізнесу, технопарки,
науково та інформаційно-консультаційні центри інвестиційного і міжнародного бізнесу
(понад 750), збільшення кількості інноваційних (70), інвестиційних (понад 750),
фінансових (148) компаній [4].
Таблиця
2.
Прямі
інвестиції
(на
початок року; млн.дол. США)
|
Рік |
Прямі іноземні інвестиції в Україну |
Прямі
інвестиції з України |
|
1995 |
483,5 |
20,3 |
|
1996 |
896,9 |
84,1 |
|
1997 |
1438,2 |
97,4 |
|
1998 |
2063,6 |
127,5 |
|
1999 |
2810,7 |
97,5 |
|
2000 |
3281,8 |
98,5 |
|
2001 |
3875,0 |
170,3 |
|
2002 |
4555,3 |
155,7 |
|
2003 |
5471,8 |
144,3 |
|
2004 |
6794,4 |
166,0 |
|
2005 |
9047,0 |
198,6 |
|
2006 |
16890,0 |
219,5 |
|
2007 |
21607,3 |
243,3 |
|
2008 |
29542,7 |
6196,6 |
|
2009 |
35616,4 |
6203,1 |
|
2010 |
40026,8 |
6223,3 |
Зміну в тенденціях
надходжень прямих іноземних інвестицій визначають рад вагомих стратегічних
проблем, а саме: відсутність дієвих, інституційно визначених механізмів
регулювання діяльності великих інвесторів в Україні ,які запобігають
недобросовісним акціям з їхньої сторони та заохочують інвестування стратегічних
для України напрямків економічної діяльності; невідповідність прямих іноземних
інвестицій потребам модернізації економіки, розвитку експорту наукоємної продукції
з високим рівнем доданої вартості; не сформованість транснаціонального капіталу
українського походження, подальший розвиток якого стримуватиметься не
конкурентоспроможністю нових агентів національного ринку; відсутність
механізмів протидії виведенню з-під оподаткування грошових потоків потужними
іноземними компаніями шляхом трансфертного ціноутворення в рамка ТНК [1].
На шляху ефективного
залучення іноземних інвестицій в економіку країни суттєву роль відіграють такі
проблеми як: брак інформації про послуги та можливу співпрацю з фінансовими
установами, які сприяють залученню інвестицій; відсутність єдиного джерела
інформації про наявні джерела коштів для фінансування інвестиційних проектів;
недостатньо розвинутий ринок фінансових послуг; обмежений доступ до
довгострокового фінансування; висока вартість кредитних ресурсів; високі вимоги
до забезпечення кредитів [3,273].
На основі аналізу
практики залучення прямих іноземних інвестицій в Україну при якісних та
кількісних перетвореннях іноземні інвестори оцінюють державу як несприятливу
для інвестування. Головними причинами такої ситуації можна назвати
недосконалість та непослідовність законотворчого процесу, жорстке дозвільне
регулювання малого та середнього бізнесу, непослідовність проведення регулярної
реформи та лібералізації підприємницької діяльності, зокрема нестабільність
політичної ситуації в Україні тощо.
Висновок. Основою механізму реалізації заходів ефективного використання іноземних
інвестицій за умови покращення інвестиційного клімату є економіко-організаційний
блок, що базується на обґрунтованій концептуальній основі та стратегії
залучення іноземних інвестицій у контексті реалізації інноваційно-інвестиційної
моделі розвитку економіки, системи цільового та диференційованого пільгового
оподаткування та системі фінансових стимулів іноземного інвестування,
визначення пріоритетних напрямків використання іноземних інвестицій, розширення
можливостей участі іноземних інвесторів у процесі приватизації та створенні
підприємств з іноземними інвестиціями.
Література
1.
Базилюк Я. Актуальні проблеми
залучення прямих іноземних інвестицій в Україну та шляхи їх подолання/[Ел. ресурс]: http//www.niss.gov.ua
2.
Інвестиції та інвестиційна діяльність. Економічна
суть/[Електронний ресурс] – Режим доступу: http//www.refin.org.ua/pageid-1694-4.html
3.
Мамутова В.Л. Проблеми та перспективи залучення іноземних
інвестицій в Україну//Держава та регіони-2007.-№2.-С. 272-275.
4.
ukrstat.gov.ua