Экономические науки/10. Экономика предприятия

Гладишева О.О., гр.ФНМ-04з

Донбаський державний технічний университет

Ефективність використання оборотного капіталу підприємства

 

Перехід до ринкової економіки вносить суттєві зміни в процес кругообороту оборотного капіталу, а також в механізм управління ним. Нестача оборотного капіталу істотно позначається на ефективності діяльності торговельного підприємства і є однією з найгостріших економічних проблем розвитку української економіки на сучасному етапі.

Для оцінки ефективності використання оборотного капіталу, визначення потреби в ньому і обґрунтованого управління процесом прискорення обороту застосовують низку економічних показ­ників. Серед таких показників одним з найважливіших є коефіцієнт обороту оборотного капіталу. В економічній літературі нерідко пропонується розраховувати цей показник відношенням товарної продукції (інколи валової продукції), збільшеної на вартість тварин, що переведені в основне стадо, і зменшеної на грошову виручку від реалізації вибракуваних з основного стада тварин, до середньорічної вартості оборотного капіталу.

Обернену величину коефіцієнта обороту називають коефіцієн­том завантаженості. В практиці аналітичної роботи підприємств широко використовується показник тривалості одного обороту оборотного капіталу у днях (Тоб). Він визначається за формулою:

 

                                             Тоб = Тп : Коб,                                                (1)

 

де Тп — тривалість періоду, за який розраховується показник;

Коб — коефіцієнт обороту оборотного капіталу.

Збільшення вкладень в оборотний капітал є доцільним тоді, коли воно веде до зростання валової продукції випереджаючими темпами. Тому для оцінки й аналізу рівня ефективності використання оборотного капіталу визначається показник фондовіддачі діленням валової продукції в порівнянних цінах на середньорічну вартість цього ресурсу. Зростання даного показника свідчить про більш ефективне його використання в підприємстві, і навпаки.

Оборотні фонди в процесі виробництва продукції виробничо споживаються і набувають форми матеріальних витрат, що включаються в собівартість продукції. Для того щоб оцінити, як використовуються спожиті оборотні фонди, визначають показники матеріаловіддачі (відношення валової продукції до матеріальних витрат виробництва) і матеріаломіст­кості (обернена величина показника матеріаловіддачі).

Між матеріаловіддачею і фондовіддачею оборотних фондів існує тісний зв’язок, оскільки виробничо спожитим оборотним фондам завжди передують відповідні авансовані вкладення в предмети праці. Помноживши останні на коефіцієнт обороту оборотних фондів, одержимо матеріальні витрати. Тому матеріаловіддачу можна представити як частку від ділення валової продукції на середньорічну вартість оборотних фондів, помножену на коефіцієнт їх обороту.

Матеріаломісткість безпосередньо визначає собівартість грошової одиниці валової продукції в частці, що припадає на спожиті оборотні фонди. Цей показник, як і фондовіддачу оборотних фондів, доцільно визначати в умовах інфляції за валовою продукцією, оціненою раніше викладеним способом.

На матеріаловіддачу виробництва впливає низка факторів: обсяг виробництва продукції, натуральна затрата предметів праці на виробництво даного обсягу продукції і ціна за одиницю названих ресурсів. Щоб кількісно визначити вплив цих факторів на матеріаловіддачу, можна скористатися формулою:

 

         (2)

 

де ,  — вартість валової продукції в звітному і базовому періодах, що в обох періодах оцінена за єдиними цінами;

 і  — натуральні витрати предметів праці у звіт­ному і базовому періодах на виробництво названих обсягів продукції;

 і  — ціна (собівартість) предметів праці в цих періодах.

Перший частковий індекс відображає відносний вплив на матеріаловіддачу обсягу виробництва продукції, другий — обсягу натуральних затрат предметів праці, третій — вплив цінового фак­тора. Абсолютний вплив цих факторів визначається відніманням від чисельників часткових індексів їх знаменників.

Таким чином, ефективне використання фінансових ресурсів визначається їх оборотністю. Термін "оборотний капітал" (або в практиці роботи українських підприємств "оборотні кошти") характеризує поточні активи підприємства.

 

Назад Література:

1.     Долгоруков Ю.А., Редіна Н.І. Управління ефективністю використання обігових коштів у промисловості / Ю. А. Долгоруков, Н. І. Редіна // Фінанси України. – 2005. – №11. – с. 103-109

2.     Зборовская О.М. Особенности оценки оборотного капитала промышленных предприятий Украины / О. М. Зборовская // Академічний огляд. – 2006. – №1. – с. 79-83

3.     Косолапова М., Свободин В. Методология эффективности кругооборота капитала / М. Косолапова // АПК: экономика, управление. – 2007. – №12. – с. 20-23