Науковий керівник: Томчук Світлана Василівна – асистент кафедри «Фінансів та кредиту»

Савенко Ольга Олександрівна – студентка 3 курсу факультету «Економіки та підприємництва»

Вінницький національний аграрний університет

ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ

В умовах ринкових відносин велике значення має управлінська діяльність суб’єктів господарювання, спрямована передусім на побудову раціональної системи виробництва та реалізації продукції, що має забезпечувати постійне зростання прибутковості підприємств. Відповідно до цього менеджментом всіх рівнів ведуться активні дії щодо розробки нових та поліпшення існуючих механізмів управління прибутком, в тому числі і за рахунок реалізації систем якісного інформаційно-аналітичного забезпечення менеджменту.

Багато відомих вчених-економістів, таких як М.Т.Білуха, І.А.Бланк, Ф.Ф.Бутинець, О.Д.Гудзинський, Й.С.Завадський, І.І.Каракоз, Г.Г.Кірейцев, Т.М.Ковальчук, І.Д.Лазаришина, В.Г.Лінник, А.О.Міцкевич, П.Т.Саблук, В.К.Савчук, В.В.Сопко та інші у своїх працях значну увагу приділяли висвітленню питань щодо формування та використання прибутку підприємств. Однак залишаються недостатньо вивченими і потребують подальшої розробки теоретичні і методичні аспекти щодо ефективного управління результативністю аграрних виробників [3].

Прибуток – головна мета діяльності суб’єктів господарювання. Протягом багатьох сторіч не припиняються дискусії про його сутність і форму. Категорія прибутку і зараз продовжує отримувати нове наповнення та зміст. Це можна підтвердити тим, що окремі автори прибуток пов’язують з доходом, капіталом, відсотком тощо.

Проте для того щоб ґрунтовно дослідити поняття прибутку, необхідно зазначити, що різні користувачі оперують різними за своєю суттю його визначеннями.

Надзвичайна важливість прибутку для розвитку підприємства вимагає формування дієвого механізму управління ним. Управління прибутковістю представляє собою систему принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень щодо формування, розподілу і використання прибутку підприємством.

Ефективність управління прибутком залежить від дотримання наступних принципів:

- органічна інтеграція системи управління прибутком і загальної системи управління підприємством (будь-яке управлінське рішення прчмо чи опосередковано впливає на прибуток підприємства);

- системність як основа формування управлінських рішень (тільки комплексна система дій забезпечує розробку взаємопов’язаних управлінських рішень – реалізацію першого принципу);

- гнучкість та динамізм розробки та прийняття управлінських рішень (при розробці відповідних рішень менеджмент повинен враховувати постійні швидкі зміни в зовнішньому середовищі, фінансовому стані підприємства тощо);

- значна варіабельність управлінських рішень щодо формування, розподілу і використання прибутку;

- орієнтованість менеджменту на визначений стратегічний вектор розвитку підприємства [3].

Необхідною умовою вдосконалення механізму формування та використання прибутку підприємства є розрахунок потреби прибутку. Економічне обґрунтування розрахунку потреби прибутку проводиться на основі детального планування окремих напрямків виростання коштів для досягнення стратегічних цілей діяльності підприємства, а також він повинен бути підкріплений реальними можливостями підприємства щодо отримання необхідної суми прибутку.

Для вдосконалення формування прибутку підприємства та економічного обґрунтування його потреби пропонуємо здійснювати планування розподілу прибутку в такому порядку:

1. визначення потреби у прибутку за напрямками його використання;

2. формування цільової структури розподілу прибутку;

3. визначення пріоритетності у використання прибутку за окремими напрямками використання.

Важливим напрямом стратегічного планування діяльності є врахування усіх чинників та аспектів подальшого розвитку підприємства для повного і обґрунтованого визначення величини прибутку та забезпечення певного рівня прибутковості [2].

Розподіл прибутку є процесом формування напрямів її майбутнього використання відповідно до цілей і задач розвитку підприємства.

Характер розподілу прибутку визначає багато істотних аспектів діяльності підприємства, роблячи вплив на її результативність. Цей вплив виявляється в різних формах зворотного зв’язку розподілу прибутку з її формуванням в майбутньому періоді. Розподіл прибутку здійснюється відповідно до спеціально розробленої політики (її основу складає дивідендна політика), формування якої є однією з найскладніших задач загальної політики управління прибутком підприємства [1].

Під час розподілу прибутку необхідно встановити обґрунтовані пріоритети розподілу з врахуванням обмеженості ресурсів та визначити конкретні цілі для досягнення яких будуть мобілізуватися ресурси підприємства. Стратегічними завданними підприємства з врахуванням яких необхідно проводити розподіл прибутку, є:

1) забезпечення ефективності діяльності ключових напрямків діяльності;

2) забезпечення додаткового розвитку і отримання максимальної вартості підприємства;

3) забезпечення стабільної прибутковості діяльності;

4) створення нових і розвиток існуючих напрямків діяльності для забезпечення подальшого розвитку;

5) виконання реальних можливостей і концентрації потужностей, з метою створення потенціалу розвитку;

6) розвиток підприємства шляхом ефективного використання капіталу;

7) створення реальних гарантій для подальшого розвитку;

8) створення стійкого потенціалу розвитку за різних сценаріїв змін [2].

З метою підвищення результативності діяльності підприємства та його стратегічного розвитку у перспективі, виникає потреба у розробці стратегії управління підприємством спрямованої на вдосконалення механізму формування та використання прибутку. Для максимізації прибутку підприємства необхідно, насамперед, виконати комплекс завдань щодо забезпечення зростання обсягів діяльності, ефективного управління витратами, підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази, оптимізації складу та структури обігових коштів, підвищення продуктивності праці та системи управління підприємства. Розподіл прибутку підприємства необхідно здійснювати відповідно до спеціально розробленої політики, формування якої є складною економічною задачею. Ця політика повинна відображати основні вимоги загальної стратегії розвитку підприємства, забезпечувати підвищення його ринкової ціни, формувати необхідні обсяги інвестиційних ресурсів, забезпечувати матеріальні інтереси власників та працівників. При цьому у процесі формування політики розподілу прибутку необхідно враховувати дві протилежні мотивації власників підприємства – отримання високих поточних доходів або значне збільшення їх розмірів у перспективному періоді.

Література

1. О.Бражко. Формування прибутку як передумова ефективного функціонування підприємств у ринкових умовах // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. -- №7. – С.33-36.

2. О.Вужинська. Вдосконалення формування та використання прибутку підприємства // Львівська КА.

3. О.Костенко. До формування механізму управління прибутковістю сільськогосподарського підприємства // Агросвіт. – 2009. -- №6. – С.25-27.

4. О.Мачулка. Особливості формування обліково-інформаційного забезпечення щодо використання прибутку державними підприємствами // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. -- №4. – С.25-30.