Экономические науки/7. учёт и аудит

Волощук Марина Игоревна

Киевский Национальный Экономический Университет Криворожский Экономический Институт, Украина

Сертифікація аудиторської діяльності.

Сертифікацію (визначення кваліфікаційної придатності) аудиторів здійснює Аудиторська палата України (АПУ). За Законом України “Про аудиторську діяльність” аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат, що підтверджує його право на заняття цією діяльністю на території України. Кваліфікаційний сертифікат – офіційний документ, власник якого може здійснювати аудит на підприємствах та в господарських товариствах (серія А), у банках (серія Б) або в цих структурах одночасно (серія АБ).

Право на отримання сертифіката аудитора мають громадяни з вищою освітою, відповідними знаннями з питань обліку та досвідом роботи не менше трьох років на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста. АПУ та її регіональні відділення видають документи серій А,Б,АБ (регіональні відділення тільки серії А) в індивідуальному порядку.

Клопотання про надання сертифіката подаються до АПУ та її регіональних відділень особисто з пред`явленням паспорта. До заяви додаються офіційно засвідчена копія диплома про вищу освіту, витяг із трудової книжки, квитанція про сплату коштів за сертифікацію. Якщо таке клопотання подається до регіонального відділення АПУ, то ці документи представляються у двох примірниках. Клопотання з доданими до нього документами реєструється секретаріатом АПУ в спеціальному журналі, а зацікавленій особі видається письмова розписка.

Розгляд клопотання та перевірка поданих документів здійснюється секретаріатом АПУ або її регіональними відділеннями протягом десяти днів. За їхніми наслідками завідувач секретаріатом складає письмовий висновок про допуск до іспиту особи (вартість іспиту на сьогоднішній день 5040 грн.) або про відхилення її клопотання. Для проведення іспиту створюються дві екзаменаційні комісії. До складу кожної входить десять членів АПУ, з яких п`ять делегує Спілка аудиторів України, а п`ять – міністерства та відомства України.

Персональний склад екзаменаційної комісії затверджується рішенням АПУ. Засідання екзаменаційної комісії веде головуючий, функції якого виконують почергово всі члени комісії в алфавітному порядку їхніх прізвищ. Іспит проводиться за традиційною формою: зацікавлена особа повинна дати відповіді на питання у білеті. У затверджених рішенням АПУ білетах охоплено широке коло проблем, що дають змогу з`ясувати рівень знань з бухгалтерського фінансового обліку, аудиту, податкового та правового законодавства.

Рішення екзаменаційної комісії про результати іспиту приймаються звичайною більшістю голосів за наявності двох третин її членів. За рівності голосів перевага надається рішенню за яке проголосував головуючий. Про рішення комісії зацікавленим особам повідомляє секретаріат АПУ в день складання іспиту. Особи, які не склали іспит, мають право повторно скласти його не раніше як через рік після цієї спроби. Сертифікати видає секретаріат АПУ не пізніше ніж через п`ять днів після складання іспиту. Особам, які склали іспит у територіальному відділенні АПУ, сертифікати видаються після того, як протокол екзаменаційної комісії про прийняття іспиту буде надіслано до секретаріату АПУ (це робиться протягом доби від дня іспиту) і отримано необхідне підтвердження.

Згідно Закону України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 року №3125 (зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 14 березня 1995 року №81-95-ВР, від 20 лютого 1996 року №54/96-ВР, від 14 вересня 2006 року) кваліфікаційний атестат аудитора видається строком на п’ять роки. По закінченню строку дії кваліфікаційного атестату аудитор має право звернутися до комісії з заявою на його продовження. При отриманні від аудитора заяви про продовження строку дії кваліфікаційного атестату комісія повинна назначити повторну здачу кваліфікаційного іспиту. Доцільно було б складати повторний іспит в зв’язку з закінченням строку сертифікату не один раз в три роки, а кожного року в режимі On-line, це з одного боку, скоротило і спростило б сам процес здачі іспиту, а з другого, підвищило відповідальність аудитора (так, як аудитор буде кожен рік підтверджувати набуті знання).

Якщо порівнювати сертифікацію аудиторської діяльності в Україні та Росії, то ми бачимо незначні відмінності.

В Російській Федерації правові основи аудиторської діяльності визначаються “Временными правилами аудиторской деятельности” і діють до прийняття Федеральними зборами Російської Федерації закону Російської Федерації, який регулює аудиторську діяльність.

Аудиторською діяльністю в Росії мають право займатися фізичні особи (аудитори) та юридичні особи (аудиторські фірми). Аудиторські фірми здійснюють свою діяльність при умові, якщо в їх уставному капіталі доля, яка належить атестованим аудиторам і (або) отримавшими ліцензію аудиторським фірмами, складає не менше 51%.

В Німеччині та у Франції аудиторською фірмою може називатися тільки фірма, 75% уставного капіталу якої належить особам, які мають право займатися аудитом. За неправомірне використання назви “аудиторська фірма” в Німеччині притягують до кримінальної відповідальності.

Кваліфікаційні іспити на право займатися аудиторською діяльністю проводяться в учбово-методичних центрах, які визначаються Комісією з аудиторської діяльності при Президентові Російської Федерації.

Громадянин може бути допущений до іспиту при наявності диплому про економічну або юридичну освіту, стаж роботи не менше 3 років з останніх 5 в якості аудитора, спеціаліста аудиторської організації, економіста, ревізора, керівника підприємства, наукового робітника або викладача з економічного профілю. До атестації не допускаються особи, які засуджені за вироком суду з позбавленням права займати певні посади або праці в певній галузі.

Громадяни, які успішно здали кваліфікаційні іспити одержують атестат аудитора. Якщо аудитор за два роки з моменту отримання атестату не почав займатися аудиторською діяльністю, атестат анулюється. Даний атестат видається строком на три роки, по закінченню строку дії атестату аудитор має право звернутися до комісії з заявою на його продовження. При отриманні від аудитора заяви про продовження строку дії кваліфікаційного атестату комісія повинна назначити повторну здачу кваліфікаційного іспиту. Ліцензії видаються окремо на здійснення банківського аудиту, аудиту страхових компаній, аудит бірж, позабюджетних фондів та інвестиційних інститутів, загального аудиту (аудиту інших економічних суб`єктів).

Таким чином, аудит відноситься до інтелектуальної діяльності, яка передбачає дослідження фінансово-господарської діяльності з метою її покращення та підвищення прибутковості відповідно з замовленням, виданим за згодою між аудиторськими організаціями і суб’єктами підприємницької діяльності (до аудиторської перевірки не може бути допущений громадянин, який знаходиться в родинних зв’язках з керівником підприємства або займається разом з ним підприємницькою діяльністю).

Як бачимо в нашій державі в порівнянні з іншими країнами світу не має таких жорстких умов та правил щодо отримання сертифікату аудитора, потрібно лише вища освіта, відповідні знання з питань обліку та досвідом роботи не менше трьох років на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста. Також позитивним моментом є те ,що спеціалісти з певними знаннями можуть працювати в аудиторських фірмах, але при умові, що власник фірми матиме сертифікат аудитора.

Список використаної літератури:

1. Аренс А., Лоб бек Дж. Аудит:Перевод с англ., Гл. Редактор серии професор Соколов Л.В. – М.: Финансы и статистика, 1995.- 560с.

2. Белуха Н.Т. Аудит: Учебник.: “Знання” КОО, 2000 – 769с.

3. Подольский В.И., Поляк Г.Б., Савин А.А., Сотникова А.В.; Под ред. Подольского В.И. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997 -432с.

4. Усач Б.Ф., Аудит: Навчальний посібник. – К.: Знання прес, 2002. -223с.

5. Шеремет А.Д., Суйц В.П., Аудит: Учебное пособие. – М.:ИНФА – 1995. – 240с.

6. Закон України «Про аудиторську діяльність» у редакції від 14.09.2006 р. №140-V.

7. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2007 року / Пер. з англ. мови О. В. Селезньов, О. Л. Ольховікова, О. В. Гик, Т. Ц. Шарашидзе, Л. Й. Юрківська, С. О. Куліков. — К.: ТОВ «ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2007. — 1172 с.

8. Хулаковська Л. П., Піча Ю. В. Організація і методика аудиту: Навч. посіб. — 2-е вид. — К.: Каравела, 2005. — 560 с. 4. Петрик О. А. Аудит: методологія і організація: Монографія. — К.: КНЕУ, 2003. —260с.