Обушак Д.М.

наук. кер. Заєць К.Д.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Управління персоналом, як найголовніший елемент ефективного ведення бізнесу

"Ефективність — це не дар Божий, а ефективних особистостей від природи просто не існує. Ефективність — це щось подібне до звички, набору практичних методів,

 яких завжди можна навчитися, завчивши їх як таблицю множення."

П. Друкер

Ефективність є найважливішим елементом саморозвитку людини, розвитку підприємства та запорука життєдіяльності сучасного суспільства. Для того, щоб досягти своєї мети людина повинна працювати, хоча і не завжди діяльність приносить щастя, але не існує щастя в бездіянні. Як визначав засновник фірми «Honda» Соічіро Хонда «Успіх приходить тільки через повторюваність невдач і самоаналізу. Фактично сам успіх – це -  1% роботи, інші - 99% невдачі»

Акцентуючи увагу на головному об'єкті — людині, та її участі в соціально-трудових відносинах, випливають різноманітні проблеми щодо управління нею, адже кожна особистість є індивідуальністю і потребує особливого підходу.

Проблему управління персоналом досліджували багато вчених, серед них: Бондаренко О.О. розглядав значення персоналу у процесі діяльності фірми [1]; Криворучко О.М. досліджував оцінку якості управління персоналом [2]; Порохня В.М. вивчав основи оцінювання ефективності діяльності управлінського персоналу [3]; Войтко Є.В. визначав основні аспекти функціонування персоналу підприємства [4].

Але незважаючи на вище зазначені праці, ми б хотіли вказати ще деякі власні доповнення та рекомендації, щодо ефективного управління персоналом.

Кожне підприємство у процесі операційної діяльності використовує широкий спектр різноманітних ресурсів: фінансових, матеріальних, технологічних, але на першому місці завжди стоять людські ресурси. Найваж­ливішим економічним ресурсом суспільства завжди виступає людина зі своїми індивідуальними здібностями. Вона розглядається як найважливіший суб'єкт економічного життя, як основний економічний ресурс суспільства [1, c.71].

Діяльність щодо управління персоналом є головною складовою функціонування підприємництва, оскільки  впливає на всі його процеси та результати. Вона виступає стратегічною функцією, яка передбачає розробку кадрової стратегії, відбір персоналу на основі філософії фірми, винагороду з урахуванням якості індивідуальної діяльності, мінімізацію трудових суперечок та створення гармонії на робочому місці, заохочення колективних зусиль, спрямованих на процвітання компанії.

Система управління персоналом підпри­ємства формується з урахуванням зовніш­нього середовища, внутрішнього ринку пра­ці підприємства, впливу професійних та гро­мадських організацій і внутрішнього сере­довища підприємства.

Залежно від типу компанії вона може застосовувати централізовану стратегію з єдиного центру і децентралізовану стратегію, коли самостійні підрозділи великої компанії проводять гнучкий маркетинг на ринку. Ставиться завдання досягти екстраординарних результатів через діяльність ординарних людей. Висока внутрішня організаційна культура для деяких компаній — ключ до успіху [2, c.99].

Єдиним джерелом довгострокових переваг компанії на ринку є знання здібностей своїх працівників та максимізація їхньої винахідливості, мотивації, а не копіювання досвіду кращих компаній.

Сучасні погляди на управління персоналом ґрунтуються на управлінні людиною з позицій суспільних відносин, основою яких є соціально-трудові відносини, які формуються в процесі трудової діяльності.

Метою управлінської діяльності є процес планування, підбору, підготовки, оцінювання та безперервного навчання працівників, підвищення кваліфікації та трудової мотивації, який спрямований на раціональне використання їхньої діяльності, задля розв'язання завдань, що стоять перед підприємством та його підрозділами. У величезній мірі  реалізація цих задач,  залежить від компетентності керівників і фахівців апарату управління.

Для того, щоб керівнику ефективно провадити операційну діяльність та інтенсивно керувати персоналом, необхідно врахувати сукупність наступних факторів, які складають певну модель:

-                    особливості організації процесу праці;

-                    процес руху працівника по посаді;

-                    система винагороди робітників за їхню працю.

Модель дає змогу успішно розв'язати проблему вибору політики для максимізації внеску людини в успіх фірми. На сучасному підприємстві кожний працівник є управлінцем, якщо за своєю посадою або знаннями він здійснює і відповідає за діяльність, котра впливає на функціонування та результативність підприємства [3, c.154].

Перспективи ефективності управлінської діяльності  пов'язані з підвищенням ролі таких ресурсів, як знання та здібності, що є одним із пріоритетних напрямів діяльності підприємства.

Процес управління кадрами передбачає:

·                   визначення мети та основних напрямів роботи з кадрами і постійне вдосконалення системи кадрової роботи в організації;

·                    визначення принципів, форм і методів виконання поставленої мети;

·                   організацію роботи та виконання прийнятих рішень, координацію і контроль виконання поставлених заходів.

Якість управлінської діяльності на підприємстві залежить насамперед від старанності добору і розстановки організаторів виробництва. Організаційна робота належить до числа таких видів людської діяльності, які вимагають специфічних особистих якостей, що роблять особу професійно придатною до роботи керівника.

Щоб досягти найкращого результату в управлінні персоналом необхідно розглянути наступні елементи щодо підвищення ефективності роботи самих керівників:

·                    вміння планувати і управляти своїм часом;

·                    вносити індивідуальну частку зусиль в загальну роботу всього колективу фірми зокрема: часто проводити діалоги з працівниками, цікавитись чи їм подобається працювати, що вони хотіли б змінити, а що покращити;

·                    визначати сильні риси працівників і свої особисті;

·                    вчасно виконувати поставлені завдання;

·                    здійснювати роботи у необхідній послідовності;

·                    приймати ефективні рішення, для чого потрібний системний підхід.

Коли менеджер планує, організовує, приймає рішення, контролює, тобто виконує свої управлінські функції, він виявляє себе як особистість, діяльність якої ґрунтується на законах економіки, фізіології, психології та ін. Успішна діяльність менеджера залежить від психологічної спрямованості його особистості (мотиви вступу на посаду, темперамент, здібності, талант організатора, гнучкість, комунікабельність) [4, c.46].

Навички вмілої організації роботи з підлеглими, перетворення їх в ефективно діючий колектив набуваються з часом, за умови, що керівник знає, чого йому необхідно добиватися, а чого слід уникати. Він не обов'язково має вміти виконувати кожну роботу краще будь-якого підлеглого, він мусить краще інших вміти робити лише одне — керувати.

Отже, можна стверджувати, що зміна підходів до управління людськими ре­сурсами, формування підходів до людини як елементу загальнолюдського капіталу дає змогу створити систему управління людсь­ким розвитком на рівні підприємства, що сприяє економічному зростанню та зростанню рівня життя населення.

Література:

1.                                   Значення компетентності персоналу у процесі  впровадження системи менеджменту якості: Економіка та держава / О.О.  Бондаренко, 2009 -  №4, 70-72с.

2.                                   Оцінка якості управління персоналом організації: Актуальні проблеми економіки / О.М. Криворучко, 2009 -  № 4(94), 98-105с.

3.                                   Науково-методичні основи оцінювання ефективності діяльності персоналу підприємств: Держава та регіони / Порохня В.М., Ладунка І.С. 2008 - №5,152-158с.

4.                                   Соціально - економічні аспекти функціонування кадрового персоналу підприємства: Держава та регіони / Є.В. Войтко, 2009 - №5, 46 с.