Оксана Кузьменко

Науковий керівник – Полєщук І.Ф.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Аналіз платоспроможності підприємства як важливий засіб запобігання банкрутства

В сучасних складних умовах функціонування економіки України особливого значення набуває питання щодо виникнення ситуацій банкрутства підприємств та його запобігання. Практика показує, що в умовах нестабільності кон’юнктури ринку, грошового дефіциту, часто змінюваного законодавства, збільшується кількість підприємств, що стають неплатоспроможними, що в свою чергу може призвести до банкрутства. Слід наголосити на актуальності даного питання, так як банкрутство певного суб’єкта господарювання призводить до порушення макроекономічної рівноваги, крім того, наскільки об’єктивно проведено оцінку ступеня ймовірності банкрутства, залежить ціна підприємства, його інвестиційна привабливість, що також відбивається на інтересах держави.

Необхідність розв’язання проблем розробки заходів попередження та уникнення банкрутства і будь-яких кризових ситуацій на підприємствах різної форми власності визначають мету написання даної статті.

На думку Є. Мниха, банкрутством вважається визнана в судовому порядку неспроможність господарюючого суб’єкта виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами. До стану банкрутства можуть призвести погіршення усіх показників, які визначають його фінансову стійкість, тому саме на них базується аналіз ймовірності виникнення такого стану [1,c.242].

Головне місце у визначенні ймовірності банкрутства належить фінансовому аналізу.

Згідно з думкою Д. Опачанського, залежно від конкретних завдань фінансовий аналіз може здійснюватись в таких видах: експрес-аналіз, що використовується для одержання загального уявлення про фінансовий стан підприємства на підставі використання форм зовнішньої бухгалтерської звітності; комплексний фінансовий аналіз, призначений для отримання комплексної оцінки фінансового становища підприємства; фінансовий аналіз як частина загального дослідження бізнес-процесів підприємства; орієнтований фінансовий аналіз, призначений для вирішення пріоритетної фінансової проблеми підприємства та регулярний фінансовий аналіз, що застосовується в цілях покращення управління фінансами підприємства[2,c.45].

На основі досліджень розглянемо один з підходів до прогнозування фінансового стану з позиції можливого банкрутства.

Аналіз та оцінка структури балансу підприємства проводиться на підставі показників: коефіцієнта покриття та коефіцієнта забезпеченості власними коштами. Підставою для визнання підприємства неплатоспроможним є одна з таких умов:

· коефіцієнт покриття балансу на кінець звітного періоду має значення менше 2;

· коефіцієнт забезпеченості власними коштами на кінець звітного періоду має значення менше 0,1.

Розрахунок коефіцієнта покриття балансу визначається відношенням суми оборотних коштів до загальної суми поточних зобов’язань за кредитами банків, інших позовних коштів і розрахунків з кредиторами та характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів.

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами визначається як відношення різниці суми джерел власних коштів і вартості основних фондів та інших необоротних активів до фактичної вартості оборотних коштів, які наявні у підприємства.

Для здійснення оперативного контролю за фінансовим станом підприємства порівнюють фактичні коефіцієнти з їх нормативними значеннями.

За результатами розрахунків робиться висновок про прийняття відповідних рішень щодо підприємства.: якщо структура балансу підприємства є незадовільною, то підприємство визнається неплатоспроможним; якщо існує гранична заборгованість може бути прийняте рішення про наявність реальної можливості у підприємства-боржника відновити свою платоспроможність, чи навпаки її втрати, якщо воно в найближчий час не виконає свої зобов’язання [3, с.65].

Згідно з Г. Крамаренко, успішна фінансово-господарська діяльність підприємства залежить приблизно на 70% від стратегічної спрямованості, на 20% від ефективного оперативного управління і на 10% від якості виконання поставлених завдань [4, c.116].

Для своєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючих підприємств та прийняття заходів для запобігання банкрутству, проводиться експрес-аналіз за допомогою коефіцієнта У. Бівера. Коефіцієнт Бівера розраховується як відношення різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобов’язань.

Фінансовий стан підприємства, у якого протягом 2х років даний коефіцієнт не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку, яка спрямовується на розвиток виробництва, свідчить про формування незадовільної структури балансу. В такому випадку підприємство починає працювати в борг, а коефіцієнт забезпечення власними коштами стає меншим за 0,1.

Якщо підприємство має незадовільну структуру балансу, то основним показником, який характеризує наявність реальної можливості відновити або втратити платоспроможність протягом певного періоду, виступає коефіцієнт відновлення ( втрати) платоспроможності. Якщо цей показник менший за 1, то втрата платоспроможності цілком можлива. Коефіцієнт відновлення платоспроможності більший від 1 свідчить про реальну можливість підприємства відновити платоспроможність.

Якщо структура балансу задовільна, коефіцієнт поточної ліквідності більше або рівний 2, а коефіцієнт забезпеченості власними коштами більший або дорівнює 1, то для перевірки стійкості фінансового стану розраховуються коефіцієнти втрати платоспроможності строком на 3 місяці.

Отже, на сучасному етапі розробки стабілізаційних заходів в національній економіці постає необхідність чіткого формулювання методики визначення банкрутства підприємств, враховуючи особливості бухгалтерського обліку в Україні. Особливу увагу варто звернути на використання інвестиційних ресурсів кожним підприємством. Це необхідно враховувати, створюючи таку методику в умовах особливого обмеження фінансових ресурсів в Україні, як власних, так і залучених позикових коштів. Необхідно проводити повний, комплексний аналіз окремо кожного підприємства, адже від цього залежить комплекс заходів з найповнішого та найефективнішого використання інвестиційних коштів.

Література:

1. Мних Є.В. Економічний аналіз.-К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 410с.

2. Опачанський Д. Методи експрес-оцінки ймовірності банкрутства підприємства //Економіст.-2008.-№10.-С.45-48.

3. Мержа Н.В. Аналіз ймовірності банкрутства підприємств в економіці України //Економіст.-2008.- №4.-С.65-69.

4. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування.-К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 423с.