Экономические науки / 12. Экономика сельского хозяйства
К.е.н. Кравцова А. М., студ. Могильницький О. В.,
Керніцька О. О.
Вінницький національний аграрний університет
Зміни економічних
показників-індикаторів за умов
економічної кризи в Україні
Криза
є найскладнішою та найсуперечливішою фазою економічного циклу. З нею, з одного
боку, пов’язані руйнівні сили: скорочення виробництва, масові банкрутства,
безробіття, зниження життєвого рівня, політична напруга, а з другого – криза
виконує творчу функцію: циклічні коливання ділової активності є однією з умов
економічного зростання, а сама криза – активною складовою частиною творчого
процесу. Прискорюючи відмирання застарілих економічних систем, вона одночасно є
важливою ланкою, що прискорює технічне і технологічне оновлення виробництва та
структурну перебудову економіки.
В Україні економічна
криза є найактуальнішою проблемою та найважливішим питанням сьогодення. Адже на
економічну систему країни вплинуло все: i скрутне становище світових банків; i
банкрутство фінансових бірж, промислових гігaнтів, іпотечних систем; i не
готовність України до подібного пepeбiгy подій через політичну нестабільність,
а також фінансову та економічну
недосвідченість у таких питаннях.
Дослідженню
показників індикаторів, в умовах економічної кризи, присвячені статті багатьох
економістів та фінансистів: В. Пинзеника, C. Tiгiпкa, В. Юрчишина, А.
Тюменцевої та інших. Проте ними розглядається лише вплив кризи на окремі
сектори економіки, загального ж аналізу впливу на всю економіку здійснено ще не
було.
Економічна криза, яка
набула розвитку в Україні, починаючи з вересня 2008 р., здобуває все більшу
глибину. Підсумки січня 2009 р. засвідчили продовження низхідної динаміки
переважної більшості макроекономічних показників. При цьому криза набуває
дедалі ширших вимірів, розповсюджуючись на грошово-кредитну, фіскальну,
соціальну сфери, невпинно погіршуючи соціальне самопочуття та очікування
суб’єктів ринку й пepeciчних громадян. Про виникнення глобальної економічної
кризи в 2008 р. свідчило падіння показників ряду економічних індикаторів по
всьому світу [2].
Зазначимо, що
українська економіка надзвичайно сильно залежить від вартості цін на основні енергоносії – нафту та газ. Зростання цін на нафту призвело до
підвищення цін на паливно-мастильні матеріали, а отже i на подорожчання
вартості транспортних послуг, що позначиться на ціні майбутнього врожаю та
призведе до підвищення цін на продовольство. Крім того, підвищення світових цін
на нафту призвело до зростання загальносвітового рівня інфляції, а отже i до
збільшення цін на всі iмпopтні товари. Ціну на природний газ (інший ключовий
енергоресурс для економіки України) Російська Федерація ( основний імпортер
цього ресурсу) встановлює в залежності від цін на нафту. Тому, ціни на газ
знову зростатимуть, що призведе до подорожчання: по-перше, цін на експортну
продукцію України (чорний та кольорові метали, продукцію хімічної
промисловості); по-друге – цін на комунальні послуги. Зростання ж цін на
комунальні послуги призведе до збільшення показників інфляції в країні та
загального зростання цін на всі товари.
Зростання цін на експортну продукцію погіршить їх конкурентноздатність
на зовнішніх ринках та призведе до зменшення надходжень до державного
бюджету. Адже саме експортно-opiєнтовані галузі були основним ростом
економіки України. Зростання цін на енергоносії теж частково є причиною
зниження ціни долара, оскільки при відсутності загальносвітової валюти,
еталоном вартості є загальносвітові товари. На даний момент, одним з
таких товарів є 1 барель нафти – основне енергетичне джерело світової
економіки, що породжує зростання цін на всі товари. Ріст цін на
енергоносії автоматично призводить до зростання цін на більшість товарів та
послуг, вироблених в Україні. Восени 2009 p. та на початку зими 2010 р. ціни на
нерухомість впали на 25%, було призупинено понад 80% будівельних проектів [3].
У той же час, економічна криза боляче вдарила по українському виробнику,
в першу чергу, металу. На разі, обсяг виробництва досяг мінімального значення
за останні чотири роки. Якщо уряд не вживе екстрених заходів з підтримки
металургійної галузі, наслідки можуть бути негативними: від недовиконання
бюджету та масових звільнень до глобальної кризи української економіки. Адже в
світі i насправді почали падати ціни на метал. Причинами є фінансова криза та
криза іпотечного кредитування. На думку спеціалістів зниження цін на
метали в світі може погіршити торговий баланс України [4]. Світове падіння
попиту на металургійну продукцію більш ніж в 2 рази потягнуло за собою значне
падіння цін. Внаслідок цього значно скоротилася частка експорту і, відповідно,
валютних надходжень, зменшилися обсяги виробництва, на міжбанку зріс попит на
долар i курс змінювався з 5,6 грн. у вересні на 6,8 грн. у листопаді на 10,0 у
другій половині грудня та з кінця січня 2009 р. стабілізувався на рівні 8,3
грн. за 1 долар США [1].
Таким чином, Україна
дуже дорого заплатила за відсутність власної національної валюти, а також за
помилки останніх двох років. Низка несприятливих зовнішніх чинників (фінансовий
обвал в Росії, світова фінансова криза, а також девальвація гривні) призвели до
знецінення основного капіталу та зростання цін на нафту, бензин й інші
енергопродукти. Це завдало серйозних збитків економічному розвитку загалом,
порушило процес економічної стабілізації, спричинило спад валового
національного продукту.
З
цієї ситуації, котра склалася на сьогодні, можна зробити певні висновки.
По-перше, у будь-яких умовах i за будь-яких обставин не можна жертвувати
національною валютою, слід уникати тотальних процесів девальвації, а також має
бути взята за основу теза, що уряд та Національний банк зобов’язані не
допустити зниження курсу гривні до долара. Задля вирішення цього завдання мають
бути вжиті жорсткі заходи, що дадуть змогу суттєво скоротити негативне сальдо
торговельного балансу. По-друге, необхідно будь-що диверсифікувати джерела
постачання енергоносіїв. Сьогодні вдалося вирішити проблему альтернативного
надходження нафтопродуктів з Азербайджану та Греції. Якщо ми зможемо налагодити
систему постачання Каспійської нафти та створити у рeгіоні Чорного моря ринок
нафти, незалежний від Росії, це дозволить ліквідувати в Україні причини
рецесії, пов’язані із зовнішніми факторами. По-третє, Україні потрібна жорстка
продумана бюджетна політика. Неприпустиме також збільшення бюджетного дефіциту,
а отже необхідно радикально скорочувати державні витрати.
На
нашу думку, економічні перетворення в Україні мають бути націленими на
вирішення найважливішого завдання – це радикальні зміни в системі управління
економікою як на макрорівні, так і на мікрорівні. Останні полягають в
перебудові організаційної структури управління діяльність підприємств,
створенні промислово-фінансових груп, холдингових компаній. Необхідність
створення і розвитку нових в Україні форм підприємництва об’єктивно обумовлені
потребою підприємств у більш гнучких структурних формах, здатних адаптуватися
до швидких змін зовнішнього середовища.
Література:
1. Кушнірук Б. Економічна криза – що нам
робити? / http://www.unian.net/ukr/news/
1. Фінансово-економічна
криза 2008–2009 рр. в Україні / http://uk.wikipedia.org/wiki
2.
Юрчишин В. Про економічну кризу говорити рано, але уряд
має готувати антикризовий план / http://www.razumkov.org.ua/ukr/expert.php?news
3.
Тюменцива А. Економічна криза в Україні та шляхи її подолання / http://revolution.allbest.ru/economy/00006169.html