Дубовий А.І., Швидюк І.М.

Буковинська державна фінансова академія

 

Особливості обчислення лізингових платежів

 

В Україні відсутні нормативні та відповідні методичні розробки для розрахунку лізингових платежів, тому вивчення та дослідження проблеми розрахунку лізингових платежів, а також чинників, які на нього впливають, є передумовою підвищення ефективності функціонування підприємств та об'єктивною необхідністю на сьогодні.

Проблеми методики розрахунку лізингових платежів досліджують у своїх працях такі автори як В.Д. Газман, В.А. Горемикін, Р.Г. Ольховський [3].

Метою дослідження є сучасні методичні підходи до розрахунку лізингових платежів, запропонувати напрями вдосконалення обліку складових елементів лізингового платежу.

Основні результати дослідження. Жодний із видів діяльності не знайде широкого застосування, якщо він не буде приносити вигоди всім учасникам договірних відносин. Для орендаря лізинг забезпечує отримання важливих для його діяльності переваг.

Однією з головних переваг лізингових операцій, крім можливості користування об'єктом лізингу без сплати його вартості, є гнучкість лізингових платежів. Методика розрахунку лізингових платежів повинна бути проста і зрозуміла користувачам, а розмір і порядок сплати лізингових платежів є істотними умовами договору лізингу.

Для того, щоб проаналізувати різні схеми розрахунку лізингових платежів, наведемо декілька умовних прикладів, об'єднаних спільними вихідними даними.

Так, укладено договір фінансового лізингу терміном на 4 роки з двома виплатами лізингових платежів щорічно, рівномірним відшкодуванням вартості лізингового майна за норми амортизації 10% від залишкової вартості об'єкта лізингу. Первісна балансова вартість лізингового майна складає 2400 гр. од. Викуп об'єкта лізингу здійснюється за його залишковою вартістю на момент закінчення договору лізингу (стандартний варіант).

Задача полягає у визначенні розміру кожної сплати, загальної суми лізингових платежів та вартості викупу лізингового майна.

Вся сума лізингових платежів надходить лізингоодержувачеві та компенсує йому:

-      витрата на виробництво або придбання майна, переданого в лізинг;

-      при міжнародних угодах - збитки, пов'язані з подоланням митних, податкових і валютних перешкод;

-      витрати створення внутрішнього страхового фонду лізингодавця на випадок непередбачених ситуацій;

-      вартість кредитних ресурсів, що використовуються для придбання лізингового майна;

-      накладні витрати, пов'язані з транспортуванням майна;

експлуатаційні витрати (монтаж, пусконалагоджувальні роботи, ремонт

-      супутні послуги (навчання, інжинірингові послуги);

-      витрати на страхування майна (якщо страхує лізингодавець);

-      витрати  на  пошук  лізингоодержувача, реклама, послуги посередників;

-      витрати на покриття інфляції;

-      втрати, пов'язані з вилученням коштів з обігу через відстрочення платежів.

Регулярні постійні платежі передбачають виплату однакової суми лізингового платежу через однакові проміжки часу. Такий механізм припливу (відпливу) грошей має назву ануїтету або ренти. Сума щомісячного лізингового платежу (А) розраховується за формулою:

 

 

де Р — вартість предмету лізингу (якщо договором передбачено авансовий платіж, то до уваги береться вартість за мінусом суми авансового платежу); п -строк лізингу в місяцях, кварталах, роках (загальна кількість лізингових платежів);  відсоткова ставка за період (в розрахунках річну відсоткову ставку ділять на кількість періодів лізингу в році. Так, для щомісячних лізингових платежів річну відсоткову ставку необхідно розділити на 12); 5 - залишкова (викупна) вартість предмету лізингу. При цьому слід зазначити, шо незалежно від методу розрахунку, чим вищою буде викупна вартість предмету лізингу - тим більший розмір процентів сплатить лізингоотримувач і отримає лізингова компанія. Загальна сума лізингових платежів обраховується як добуток отриманого лізингового платежу та кількості періодів лізингу [4].

На більшості великих підприємств при визначенні розміру орендних платежів переважно використовується така формула:

ОП = А * (1 +R)

де ОП - річна (місячна) сума розміру орендного платежу;

А - річна (місячна) сума амортизаційних відрахувань;

R - ставка рентабельності [1].

В окремих компаніях пішли далі - використовують метод ануїтету, передбачений і списаний у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 14 "Оренда".

Однак і метод застосування коефіцієнта рентабельності, і метод ануїтету – лише вторинні важелі впливу на розмір орендного платежу, тому що жоден з них не формує базису для ефективного використання власних основних засобів у орендних відносинах.

Основною складовою розрахунків величини лізингових платежів є амортизація майна. Особливості нарахування амортизації визначає амортизаційна політика, яку здійснюють учасники лізингової угоди. Усе, що пов’язано з амортизацією об’єктів лізингу, безпосередньо залежить від термінів лізингової угоди, графіків платежів, регулювання викупу майна за залишковою вартістю, системи обліку лізингового майна, пільг для інвесторів, лізингодавців та лізингоодержувачів.

Розрахунок загальної суми лізингових платежів певного звітного періоду матиме такий вигляд:

ЛП = АВ + ПКР + ЛМ + СС + ДП,        (2)

де ЛП - загальна сума лізингових платежів; АВ - сума, що відшкодовує вартість лізингового майна за період дії угоди (амортизаційні відрахування, що належать лізингодавцю);

ПКР - плата за кредитні ресурси, використані лізингодавцем для придбання об'єкта лізингу;

ЛМ - лізингова маржа (комісійна винагорода лізингодавця);

СС - сума, що виплачується за страхування лізингового майна, за умови його страхування лізингодавцем;

ДП - плата за додаткові послуги, надані лізингоодержувачеві згідно з угодою [2].

Отже, підсумовуючи, слід зазначити, що при веденні договірної роботи не варто обмежуватись рекомендаціями, викладеними в національних стандартах щодо розрахунку лізингових платежів. Уважаємо за необхідне застосовувати також інші методики, які дадуть змогу врахувати вплив інфляційних процесів, банківських відсотків та різних інших факторів, що забезпечить досягнення оптимальних договірних положень, які будуть задовольняти обидві сторони.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1.                 Байдик О. Фінансовий лізинг. ­­Проблеми обліку та оподаткування / О. Байдик // Контракти. Дебет-Кредит. ­­ – 2006. – № 22-23. – С. 31 – 34.

2.                 Рибченко М.Ф. методичні основи розрахунку й обліку лізингових платежів / М.Ф. Рибченко // Держава та регіони. – 2009. – № 1. – С. 180 – 184.

3.                 Ридня А. Фінансовий лізинг не впізнати. Хто розбагатіє? / А. Риндя. // Податки та бухгалтерський облік. – 2007. – № 24. – С. 16 – 24

4.                 Харченко С.А. Методичні основи розрахунку лізингових платежів / С.А. Харченко // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 4. – С. 188 – 195.