Федорець М.С., Дышлевич В.Л., Ануфрієва Д.О.
Донецький національний університет економіки и торгівлі імені М.І. Туган-Барановського, Україна
Облік сумнівних кредитів та резервів під кредитні
ризики
Положенням
«Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат
за кредитними операціями комерційних банків» (затверджено постановою Правління
НБУ від 27.03.98 за № 122) та доповненнями до нього (постанова Правління НБУ
від 16.12.98 за № 520) визначено порядок створення загальних і спеціальних резервів та погашення безнадійної кредитної
заборгованості за рахунок коштів цих резервів.
Комерційні банки створюють
резерви для відшкодування можливих втрат за основним боргом (без процентів та
комісій) за всіма видами наданих кредитів у національній та іноземній валютах
за винятком бюджетних кредитів, а також кредитів між установами в системі
одного комерційного банку.
Обсяг резервів визначається
відповідно до загальної кредитної заборгованості за кожною групою кредитів,
класифікованих за ступенем ризику з урахуванням коефіцієнтів ризику та
щокварталу уточнюється. Для нарахування резервів комерційний банк проводить
оцінювання кредитної заборгованості. До уваги береться:
- фінансовий стан
позичальника;
- платіжна дисципліна при
погашенні основної суми боргу та процентів за кредитом.
Для оцінки фінансового стану
позичальника проводиться аналіз діяльності за напрямками, що рекомендовані
Положенням, та вивчаються резерви щодо його поліпшення. Отримані результати
поділяють позичальників на такі класи:
«А» — фінансова діяльність
здійснюється на рівні, що забезпечує високу
дохідність, прибутковість операцій, більше того, наявні резерви щодо підтримки
фінансового стану на цьому рівні досить великі, а отже, імовірність непогашення
позики зводиться до мінімуму.
«Б» — фінансова діяльність
забезпечує добрі результати, проте резерви щодо утримання її на відповідно
високому рівні вже вичерпані.
«В» — фінансова діяльність
визначається як задовільна, проте відстежується чітка тенденція до погіршення.
«Г» — фінансова діяльність
досить нерівномірна щодо результатів. За короткі періоди часу прибутки
змінюються на збитки.
«Д» — за результатами
діяльності чітко відстежуються збитки, а отже, ні основна сума боргу за
кредитом, ні проценти сплачені не будуть.
Вартість майна та майнових
прав позичальника, оформлених під заставу, визначається банком при кредитуванні
за реальною (ринковою) вартістю з урахуванням практичної складності при
реалізації майна в разі невиконання позичальником своїх зобов’язань. Застава
оформляється договором застави відповідно до Закону України «Про заставу».
Викладений матеріал дає основу
класифікувати кредитний портфель банку за такими групами.
|
Погашення заборгованості |
Добре |
Слабке |
Недостатнє |
|
Фінансовий стан |
|
|
|
|
А |
Стандартний |
Під контролем |
Субстандартний |
|
Б |
Під контролем |
Субстандартний |
Сумнівний |
|
В |
Субстандартний |
Сумнівний |
Безнадійний |
|
Г |
Сумнівний |
Безнадійний |
Безнадійний |
|
Д |
Безнадійний |
Безнадійний |
Безнадійний |
Отже,
резерв під кредитні ризики розподіляється на резерв під стандартну
заборгованість та резерв під нестандартну заборгованість за кредитами (кредити
під контролем, субстандартні, а також безнадійні, сумнівні кредити). Резерв формується у валюті, в якій враховується
заборгованість у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної
заборгованості за групами ризику та встановленого рівня (%) резерву. Резерв як
під стандартну, так і під нестандартну заборгованість формується щокварталу.
Резерв формується головним
банком та його філіями. Резерв під стандартну заборгованість за кредитами
обліковується на балансі головного банку, а резерв під нестандартну
заборгованість — на балансі установ банку, які зареєстровані як платники
податку. За повноту формування резервів відповідальність несе головний банк (юридична
особа).
Резерви поділяються на такі:
- спеціальні резерви, які
створюються для відшкодування можливих збитків за кредитами, дебіторською
заборгованістю банків та іншими активами;
- загальні резерви —
створюються для відшкодування можливих непередбачених ризиків.
Такий поділ резервів свідчить,
що комерційні банки в процесі аналізу ефективності здійснюваних активних
операцій, можуть формувати резерви на покриття можливих втрат за активами в
національній та іноземній валютах, включаючи розміщені депозити, надані
кредити, придбані цінні папери, дебіторську заборгованість та інші активи.
Спеціальні резерви
обліковуються на контрактивних рахунках:
- Групи 159 — балансові
рахунки: 1590 «Резерви під нестандартну заборгованість інших банків»; 1591
«Резерви під стандартну заборгованість інших банків». Названі рахунки є
контрактивними до рахунків розділу 15 «Кошти в інших банках».
- Групи 240 — балансові
рахунки: 2400 «Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані
клієнтам»; 2401 «Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надані
клієнтам». Ці рахунки є контрактивними до рахунків розділів 20 «Кредити, які
надані суб’єктам господарської діяльності», 21 «Кредити, які надані органам
загального державного управління», 22 «Кредити, які надані фізичним особам».
У фінансовому обліку
відрахування до резерву у повному обсязі визнається витратною статтею.З цією метою
використовуються рахунки:
|
7701 |
Відрахування
резервів під заборгованість інших банків |
|
7702 |
Відрахування в
резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам |
Отже, при зменшенні розрахункового розміру
спеціальних резервів (під стандартну та під нестандартну заборгованість), в
обліку проводиться запис:
Д-т Рахунок (контрактивний)
сформованого резерву
К-т Рахунки 770 групи
«Відрахування в резерви».
У разі формування резервів в
іноземній валюті бухгалтерські записи виконуються з урахуванням офіційного
курсу на день операції. Резерви формуються за кожною валютою окремо. Переоцінка
резервів в іноземній валюті від зміни курсів відноситься на балансовий рахунок
6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».
Списання безнадійних активів
можливе таким чином:
- методом створення резервів —
за дебетом контрактивних рахунків сформованих резервів;
- методом прямого списання —
за дебетом групи рахунків 771 «Списання безнадійних активів».
Комерційний банк може
самостійно здійснити списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву під
стандартну заборгованість відповідно до рішення Правління банку (за наявності
оформленого у встановленому порядку протоколу засідання), але не пізніше
останнього робочого дня поточного року, в якому кредитна заборгованість визнана
безнадійною.
Списання безнадійної кредитної
заборгованості за рахунок резерву під нестандартну заборгованість здійснюється
за рішенням правління комерційного банку за умови виконання вимог чинного
законодавства України.
Комерційні банки зобов’язані
продовжувати роботу з клієнтами щодо повернення ними боргу, списаного за
рахунок резервів, протягом строку позовної давності.
Якщо протягом строку позовної
давності комерційному банку не вдалося погасити безнадійну кредитну
заборгованість, то вона вважається повністю безнадійною і списується з
позабалансу.
Загальні резерви формуються за
рішенням загальних зборів банку на різні види ризиків за рахунок прибутку, який
залишився після сплати дивідендів таким проведенням:
Д-т 5040 Прибуток чи збиток
минулого року, що очікує затвердження
К-т 5020 Загальні резерви.
Законом України «Про
оподаткування прибутку підприємств» окреслено межу відображення відрахувань до
резервів у складі валових витрат банку, а саме: 40 % — до 31.12.99; 30 % — до
31.12.2001; 20 % — починаючи з 01.01.2005. Cаме тому операції з формування
резерву відображаються як у фінансовому обліку, так і в податковому. Але,
незважаючи на джерело формування спеціального резерву, його облік залишається
незмінним, оскільки всі витрати знаходять своє відображення у звіті про
прибутки та збитки, незалежно від того, підлягають вони оподаткуванню чи ні. Обсяг
сформованого резерву зменшує облікову вартість відповідного активу, відтак
зменшується на відповідну суму і валюта балансу.
Отже, реалізація нового інструменту облікової політики
банків, — методу резервів — забезпечує відображення у фінансовій звітності
банку реального стану кредитного портфеля комерційного банку.
Литература:
1.
Кіндрацька Л. М.
Бухгалтерський облік у комерційних банках України- К.: Знання, 2005. – 435 с.
2.
Л. Г. Ловінська, Л. В.
Жилкіна, Бухгалтерський облік. Частина 1. –К.: КОНДОР, 2004. – 400 с