Экономические науки/13. Региональная экономика

Юрій К. М.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці

Міжбюджетні відносини в системі фінансового вирівнювання місцевих бюджетів

В сучасних умовах концентрації фінансових ресурсів на державному рівні при постійному дефіциті коштів місцевих бюджетів роль головного балансуючого інструменту виконують міжбюджетні відносини. З їх допомогою створюються відповідні умови, регулюючі розвиток ринкових процесів в регіоні в потрібному державі напрямку, тобто здійснюється фінансове вирівнювання.

Схема фінансового вирівнювання є унікальною у кожній країні і формується відповідно до її державного та адміністративно-територіального устроїв, рівня децентралізації та особливостей розвитку регіонів, а ресурси для фінансового вирівнювання можуть формуватися як за рахунок коштів центрального бюджету, так і за рахунок коштів самих регіонів, які акумулюються у відповідних фондах [3, с.7].

Фінансове вирівнювання в Україні на сьогоднішній день знаходиться у процесі формування. Доходи та видатки, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, визначаються у Бюджетному кодексі, а прогнозний обсяг доходів розраховується на основі індексу податкоспроможності кожного місцевого бюджету. Такий механізм міжбюджетних відносин дозволяє лише підтримувати видаткову частину місцевих бюджетів на мінімальному рівні і таким чином не в змозі суттєво покращити їх стан. Посилюється незбалансованість між покладеними на місцеві бюджети фінансовими повноваженнями та реальними можливостями їх виконання. Звідси висновок, що в Україні на даний момент не реалізований принцип самостійності місцевих бюджетів. Більша частина дохідної бази цих бюджетів залежить від ресурсів, що надаються в порядку міжбюджетного регулювання.

Завдання сталого поточного фінансового забезпечення та потреба нарощування фінансового потенціалу місцевих бюджетів в Україні залишається незмінною проблемою на рівні територіальних громад [1, с. 47].

Одним із проявів міжбюджетних відносин є розподіл податків і зборів між місцевими бюджетами та державним бюджетом. В останні роки спостерігається тенденція до зниження частки податкових надходжень до місцевих бюджетів у загальній структурі зведеного бюджету України. Як результат погіршується забезпеченість регіонів фінансовими ресурсами. До того ж, існуюча податкова база місцевих бюджетів формується, в першу чергу, за рахунок регулюючих податків. Негативний вплив на фінансову стабільність місцевих бюджетів здійснюють також щорічні зміни в розподілі податкових надходжень.

Ще одним інструментом фінансового вирівнювання виступають міжбюджетні трансферти, однак методика їх розподілу не сприяє збільшенню дохідної частини місцевих бюджетів. Дана фінансова підтримка орієнтована на показник середньоукраїнської бюджетної забезпеченості, а не на реальні потреби місцевих органів влади та населення. Перепоною у можливості точної оцінки адекватності розподілу міжбюджетних трансфертів є відсутність мінімальних соціальних стандартів.

Головними цілями сучасної політики у сфері міжбюджетних відносин в Україні мають стати забезпечення повного виконання фінансових зобов’язань держави щодо надання суспільних послуг на встановленому мінімальному рівні, а також усунення дестимулюючих елементів і посилення стимулюючих функцій, насамперед у напрямі заохочення збільшення власних дохідних джерел [2, с.286].

Удосконалення міжбюджетних відносин повинно базуватись на законодавчо встановленому раціональному розподілі повноважень між рівнями влади та відповідному перерозподілі дохідних джерел між державним та місцевими бюджетами з метою забезпечення відповідності з видатковими повноваженнями всіх органів влади. Однак, важливим аспектом даного процесу є створення умов до зацікавленості місцевих органів влади у нарощуванні власних доходів та подолання їх дотаційності.

Система міжбюджетних відносин повинна базуватись на принципі рівності, узгодження інтересів та взаємної відповідальності її учасників, забезпечувати досягнення компромісу між органами влади різних рівнів на основі чіткого розмежування податково-бюджетних повноважень та відповідальності. При цьому пріоритетне значення має чітке розмежування видаткових повноважень, впорядкування бюджетного механізму між структурними рівнями бюджетної системи, стабільний розподіл податкових надходжень та закріплення дохідних джерел за бюджетами різних рівнів.

Література:

1. Бадида М. Л. Міжбюджетні відносини та соціально-економічний розвиток місцевих громад / М. Л. Бадида // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - №7 (86). – С. 46-52.

2. Кузьменко О. А. Значення оптимізації міжбюджетних відносин для держави та регіонів (організаційно-правовий аспект) / О. А. Кузьменко // Форум права. – 2009. - №1. – С. 281-287 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-1/09koaopa.pdf

3. Пилипів В. В. Регіональні особливості становлення та розвитку міжбюджетних відносин в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.10.01 „Розміщення продуктивних сил і регіональна екноміка” / В.В. Пилипів — К., 2005. — 21 с.

4. Салямон-Міхєєва, К. Д. Міжбюджетні відносини, як фінансовий механізм держави / К. Д. Салямон-Міхєєва // Економіка. Фінанси. Право. – 2009. -№3. –С. 19-25.