Дениско Т.В.

Криворожский экономический институт Государственного высшего учебного заведения «Киевский национальный экономический университет» им. Вадима Гетьмана

ПРОБЛЕМИ ЄДНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ ПОЛОЖЕТЬ ОБЛІКУ

В умовах інтеграції світової спільноти важливого значення набуває досягнення єдності міжнародних стандартів фінансової звітності та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Особливого значення має застосування МСФЗ в Україні і зроблено аналіз відповідності законодавства України щодо фінансової звітності вимогам Директив і Регламентів Європейського співтовариства. Україна визначила стратегічну ціль – перехід до ринкових форм господарювання, зокрема вступ в Світову Організацію торгівлі (СОТ) та до Європейського співтовариства (ЄС). Даний курс потребує адаптації вітчизняної системи бухгалтерського обліку та звітності до міжнародних стандартів. Прискорення реформ в Україні, виведення вітчизняної економіки з кризи зобов’язують енергійніше проводити реформи бухгалтерського обліку і звітності, адже основою формування будь-якої економічної інформації є грамотно змодельована система бухгалтерського обліку. У зв’язку з цим важко переоцінити важливість впровадження МСФЗ.Перехід на МСФЗ сприяє процесу входження України до світової економічної спільноти. Реформування бухгалтерського обліку та фінансової звітності – надзвичайно важлива подія в економічному житті держави [5]. На сьогоднішній день власник не має достатніх мотивацій для організації на своєму підприємстві регламентованого державою бухгалтерського обліку [1]. Відмінності в підходах до змісту фінансових звітів значно ускладнювали аналіз інформації та прийняття рішень в умовах розвитку міжнародної торгівлі, транснаціональних корпорацій фінансових ринків. Стандарти бухгалтерського обліку головним чином визначають методи оцінки і підходи до подання інформації у фінансовій звітності [2]. Конкретні заходи у цьому напрямі містить План дій «Україна – ЄС» від 21 лютого 2005 р., який охоплює часові рамки у три роки. Зокрема ЄС у п. 2.3.2. Плану дій наголошує на необхідності адаптувати та забезпечити впровадження основних принципів відповідних міжнародних правил і стандартів, а також правил і стандартів ЄС [7]. Разом з тим недостатньо дослідженими залишаються питання щодо вирішення проблеми єдності міжнародних стандартів фінансової звітності та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, особливо стосовно термінології та фактів визнання господарських процесів в бухгалтерському та податковому обліку. В облікову практику введено поняття податковий облік, який вимагає від бухгалтерів значних трудовитрат на збір, систематизацію інформації та розрахунок нових показників лише з метою заповнення податкової звітності. Жорстка кримінальна відповідальність регламентує бухгалтерам першочергове ведення податкового обліку та звітності на шкоду бухгалтерському обліку, як основної функції управління. Все менше базується на даних бухгалтерського обліку статистична звітність. Методологія статистичних спостережень, досліджень на тестових господарствах, яка проводиться Державним комітетом статистики України за підтримки зарубіжних гарантів та бюджетних коштів, поступово зруйнує систему статистичної звітності за даними бухгалтерського обліку підприємств. Отримавши повноваження та функції щодо визначення методології збору інформації та забезпечення нею, в першу чергу, державного управління та науки, Державного комітету статистики неспроможний забезпечити головного в цьому питанні – достовірності статистичної інформації. За таких підходів, з одного боку, перевірити достовірність звітності фактично неможливо, з іншого – така звітність зашкоджує і бухгалтерському обліку, бо нестимулює його ведення [2]. Такі умови та фактична відсутність запитів зі сторони держави саме набухгалтерську звітність призводе до невизначеності по даних фінансовогообліку. На рівні держави втрачається контроль над важливими ресурсамипідприємства, такими як майно, земля, нематеріальні та інші активи. Формування фактів господарського життя підприємств, при різнихумовах господарювання, не забезпечує достовірною інформацією економічні інститути держави. Державне регулювання методології бухгалтерського обліку та звітності покладається на Міністерство фінансів України (МФУ) та створену при ньому Методологічну Раду (в якості дорадчого органу). За організацію та ведення бухгалтерського обліку відповідає власник підприємства. Згідно з МСФЗ до фінансових звітів належать: Баланс; Звіт про прибутки та збитки; Звіт про рух грошових коштів; Звіт про власний капітал; Примітки до фінансових звітів. В Україні річна фінансова звітність підприємств (крім малих підприємств) складається з Балансу; Звіту про фінансові результати; Звіту про рух грошових коштів; Звіт про власний капітал; Приміток до річної фінансової звітності; Додатка до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» [5]. Прийняття в 2005 році П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами» відповідно до якого складається нова форма звітності, Додаток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментом» доводить, що в Україні триває процес трансформації бухгалтерського обліку та звітності до міжнародних стандартів та принципів. Суттєвих розбіжностей між формою та оцінкою статей балансу, встановлених ПСБО 2 і ст. 9.4 Директиви немає. Форма звіту про фінансові результати в цілому узгоджується з формоюзвіту про прибутки та збитки, відповідно до ст. 25 4 Директиви. Окремі відмінності пов’язані з відсутністю у звіті про прибутки та збитки наступних статей: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); ПДВ, акцизний збір, інші відрахування з доходу, інші операційні витрати; фінансові результати від операційної діяльності; інші доходи, витрати від участі в капіталі, фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування [8]. Щодо доходів, витрат, прибутків, збитків, наведених у МСФЗ та в П(С)БО З «Звіт про фінансові результати» немає. Але облікова формула визначення чистого прибутку відрізняється в порядку включення в національні положення виду надзвичайної діяльності і її результатів. Відповідно до П(С)БО З чистим прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та над-звичайного прибутку. Відповідно до МСФЗ при багатоступеневому способі чистий прибуток (збиток) розраховується як різниця прибутку дооподаткування і податку на прибуток. До основних проблем переходу до міжнародних стандартів є: 1.Збереження національних методологічних напрацювань, що базуються на завданнях і функціях обліку які враховують національну ментальність (російсько – радянська бухгалтерська школа, що формувалася під історичним впливом європейської континентальної бухгалтерської школи). Розгляд Урядом національного бухгалтерського обліку і звітності як елемента національної безпеки. Поступове сприйняття та застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) вирішать протиріччя з національними інтересами. Саме за таким пріоритетом розробляються та впроваджуються МСФЗ в країнах, що мають стійкі історичні школи бухгалтерського обліку (США, Англія, Франція та ін.) [9]; 2. Беззастережне сприйняття в якості національних МСФЗ коли бухгалтерський облік сприймається як ділова мова бізнесу в глобальній економіці, що важливо для країн, що потребують значних зовнішніх інвестицій. Україна обрала практику застосування нових підходів у методології і організації бухгалтерського обліку і фінансової звітності, яка безперечно, сприятиме вступу України до СОТ, співпраці з ЄС та зростання потоків іноземних інвестицій. Фінансова звітність підприємств різних країн має певні відмінності, що зумовлені соціальним, економічним та політичним чинниками. Звичайно можна визнати і те що велика кількість країн , що створює звіти, користувачів звітів та аудиторів зіштовхуються з певними труднощами під час практичного застосування стандартів, тому важливе значення мають додаткові дослідження та огляд для глибшого розуміння труднощів, з якими вони стикаються.

Використані джерела:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” від 31.03.1999 р. №87. 2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 „Баланс” затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87. 3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати” затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87. 4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 „Дохід” від 29.11.1999 р. №290. 5. Голов С. Гармонізація фінансової звітності відповідно до плану дій «Україна –ЄС» //Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – № 4. – С. 7-16. 6. Голов С. Міжнародні стандарти фінансової звітності: сучасний стан та застосування //Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. – №8. – С. 88-100. 7. Жук В.М. Реформування бухгалтерського обліку та звітності: стан та перспек-тиви //Облік і фінанси АПК. – 2007. – № 3. – С. 4-13. 8. Корніюк О. Фінансова звітність за міжнародними стандартами //Бухгалтерія. –2008. – № 24. – С. 9-10. 9. Лишиленко О. Напрямки вдосконалення обліку та аудиту фінансових резуль-татів //Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. – № 6. – С. 16-23. 10. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність:Підручник. – К.: Алерта, 2006. – С. 959-970.